Копія
Справа № 822/1071/16
23 червня 2016 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіКовальчук А.М.
при секретаріБачку А.М.
за участі:позивача та представника відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області в якому просить: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми "Ф" №38677-17 від 05.06.2015 року та стягнути з відповідача на його користь судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що податкове повідомлення - рішення форми "Ф" №38677-17 від 05.06.2015 року є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки встановлений рішенням Хмельницької міської ради №2 від 21 січня 2015 року транспортний податок, відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 року №71-VIII, який набрав чинності з 01.01.2015 року, повинен визначатися починаючи з 2016 року, адже зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду і ці податки і збори не можуть змінюватися протягом бюджетного року. А тому просить задоволити позовні вимоги в повному обсязі.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, подав письмове заперечення в якому вказує, що сума податкового зобов'язання по транспортному податку в розмірі 25000 грн. податковою інспекцією обчислена та відображена у податковому повідомленні-рішенні №41056-17 від 08.10.2015 року правомірно і не підлягає перерахунку. А тому просить відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 з 20.11.2012 року на праві власності належить автомобіль марки «TOYOTA HIGHLANDER», 2011 року випуску, кузов НОМЕР_1, об'єм двигуна 3456 куб.см., відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
У місті Хмельницькому транспортний податок встановлено рішенням Хмельницької міської ради від 21 січня 2015 року № 2 "Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Хмельницькому та втрату чинності рішень міської ради".
Згідно податкового повідомлення - рішення форми "Ф" №38677-17 від 05.06.2015 року, Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області визначила позивачу 25000 грн. податкового зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб.
Одним з принципів податкового законодавства України є єдиний підхід до встановлення податків та зборів - визначення на законодавчому рівні усіх обов'язкових елементів податку (п.п.4.1.11 п.4.1 ст.4 ПК України). Також, відповідно до п.п. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 ПК України, податкове законодавство ґрунтується, зокрема, на принципі стабільності - згідно якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року. Зазначений принцип визнано законодавцем однією з основних засад податкового законодавства. Закріплений у положеннях Податкового кодексу України, процитований принцип є елементом правового регулювання. Зазначений принцип не лише окреслює правила нормотворення у сфері оподаткування, він визначає обсяг прав та обов'язків учасників правовідносин у такій сфері. Будь-який платник податків в Україні, опираючись на принцип стабільності, має право на незмінність режиму оподаткування, елементів податків, які ним сплачуються, протягом бюджетного року, як результат - на визначеність умов здійснення ним тієї чи іншої оподатковуваної діяльності чи діяльності, пов'язаної з виникненням об'єкта оподаткування. У випадку ж зміни елементів податків протягом такого року законодавцем, такий платник має право та обов'язок з урахуванням способу та змісту здійснених змін, враховуючи наявний у платника обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України та законами з питань митної справи, виконувати свої зобов'язання відповідно до закону із тими межами свободи, які допускаються.
Згідно п.4.3 ст.4 ПК України, податкові періоди та строки сплати податків та зборів установлюються, виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів, з урахуванням зручності виконання платником податкового обов'язку та зменшення витрат на адміністрування податків та зборів.
Пунктом 7.1 ст.7 ПК України визначено, що під час встановлення податку обов'язково визначаються такі елементи: 7.1.1. платники податку; 7.1.2. об'єкт оподаткування; 7.1.3. база оподаткування; 7.1.4. ставка податку; 7.1.5. порядок обчислення податку; 7.1.6. податковий період; 7.1.7. строк та порядок сплати податку; 7.1.8. строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.
Відповідно до п.10.2 ст.10 ПК України, місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).
Згідно п.12.3 ст.12 ПК України, сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Підпунктом 12.3.2 п.12.3 ст.12 ПК України визначено, що при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.
Відповідно до п.п.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Згідно п.12.5 ст.12 ПК України, офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.
01.01.2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 року №71-VIII, яким, шляхом викладення в новій редакції статті 267 ПК України, введено транспортний податок.
Відповідно п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України в редакції на момент спірних правовідносин, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
Згідно п.267.4 ст.267 ПК України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Підпунктом 267.5.1 п.267.5 ст.267 визначено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Відповідно до п.п.267.6.1 п.267.6 ст.267 ПК України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Згідно п.п.267.6.2 п.267.6 ст.267 ПК України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
Відповідно до п.п.267.6.3 п.267.6 ст.267 ПК України, органи внутрішніх справ зобов'язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об'єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку.
Згідно п.п. 267.7.1 п.267.7 ст.267 ПК України, податок сплачується за місцем реєстрації об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Частиною 1 ст.3 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) визначено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.
Відповідно до ч.3 ст.27 БК України, Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються: не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду; після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Згідно п.п. 267.8.1 п.267.8 ст.267 ПК України, транспортний податок сплачується: а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Отже, суд вважає, що встановлений рішенням Хмельницької міської ради №2 від 21 січня 2015 року транспортний податок, відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 року №71-VIII, який набрав чинності з 01.01.2015 року, та винесення 05.06.2015 року податковим органом оскаржуваного повідомлення-рішення, на думку суду повинен визначатися позивачу, починаючи з 2016 року, адже зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду і ці податки і збори не можуть змінюватися протягом бюджетного року.
Суд враховує правову позицію висловлену Європейським судом з прав людини у рішеннях від 14.10.2011 року у справі "Щокін проти України" (заява №23759/03) та від 07.07.2011 року у справі "Серков проти України" (заява №39766/05) в яких ЄСзПЛ дійшов висновку, про те що, по-перше національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватного захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника-платника податку, коли в його справі національне законодавство допускало неоднозначне трактування.
Згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.72 цього Кодексу.
З врахуванням наведеного, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності своїх висновків, оскільки вони є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються матеріалами справи, податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №38677-17 від 05 червня 2015 року не відповідає дійсним обставинам справи та прийняте з порушенням норм чинного законодавства, в зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі наведеного, керуючись ПК України, БК України і ст.ст. 71, 86, 158 - 163, 167, 254 КАС України, суд -
позов ОСОБА_3 задоволити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми "Ф" №38677-17 від 05 червня 2015 року.
Стягнути на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 29 червня 2016 року
Суддя/підпис/
"Згідно з оригіналом" Суддя А.М. Ковальчук