24 червня 2016 р. м. ХерсонСправа № 821/845/16
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Василяка Д.К., перевіривши виконання вимог статей 104, 105, 106 КАС України за адміністративним позовом Голови ліквідаційної комісії ТОВ "Південенерго" до Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, Головного територіального Управління юстиції у Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Голова ліквідаційної комісії ТОВ "Південенерго" звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, Головного територіального Управління юстиції у Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи немає підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних суддів поширюється на всі публічно - правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 7 КАС встановлено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Судом встановлено, що позивач у позовній заяві просить визнати бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Херсонській області щодо незакінчення виконавчих проваджень та не передавання виконавчих документів, що входять до складу зведеного виконавчого провадження №15939801 голові ліквідаційної комісії ТОВ "Південенерго" - незаконною та неправомірною; зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Херсонській області передати виконавчі документи, що входять до складу зведеного виконавчого провадження №15939801 голові ліквідаційної комісії ТОВ "Південенерго".
Так, на виконанні відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Херсонській області знаходиться зведене виконавче провадження №15939801 щодо стягнення з ТОВ "Південенерго" на користь фізичних, юридичних осіб та держави заборгованості на загальну суму 16746218,42 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, до складу зведеного виконавчого провадження входять наступні виконавчі листи за рішеннями:
- Господарського суду Херсонської області №3/123-10, №3/124-10, №3/125-10 (ТОВ "Спецбуд-Херсон");
- Господарського суду Херсонської області №14/11-10 ("ДК "Газ України");
- Господарського суду Херсонської області №15/160-09 ("ПАТ "Дельта Банк");
-Господарського суду Херсонської області №10/99-10 ("ПАТ "ЕК "Херсонобленерго");
- Суворовського районного суду м. Херсона №2-4835/10 (ОСОБА_1);
- Дніпровського районного суду м. Херсона №2110/780/12 (ОСОБА_2);
- Новокаховського міського суду Херсонської області №661/4593/14-ц (ОСОБА_3);
- Дніпровського районного суду м. Херсона №2-20/10 (ОСОБА_4.).
Частиною першою статті 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державних виконавців) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Отже, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Статтею 383 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Аналізуючи викладене суд приходить до висновку, що у разі, коли законом установлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.
З матеріалів справи вбачається, що позивач просить визнати бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Херсонській області щодо незакінчення виконавчих проваджень та не передавання виконавчих документів, що входять до складу зведеного виконавчого провадження №15939801 до складу якого входять виконавчі листи за рішеннями Господарського суду Херсонської області, Суворовського районного суду м. Херсона, Дніпровського районного суду м. Херсона, Новокаховського міського суду Херсонської області.
Отже, заявлені позовні вимоги мають розглядатися місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства або Господарським судом Херсонської області.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 30.06.2015 року по справі № 21-278а15, від 11 листопада 2015 року в справі № 6-2187цс15, від 16 березня 2016р. №6-30ц16.
Відповідно до частин 1, 2 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Як передбачає ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнана джерелом права.
Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
У відповідності до положень пункту 1 частини 1 статті 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства
Керуючись ч.1 ст.109 КАС України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом Голови ліквідаційної комісії ТОВ "Південенерго" до Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, Головного територіального Управління юстиції у Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовну заяву разом із усіма доданими до неї документами повернути позивачу.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення.
Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Василяка Д.К.
кат. 11.5