23 червня 2016 р. Справа №818/275/16
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гелета С.М.,
за участю секретаря судового засідання - Мороз Т.М.
представника позивача - Гоч В.М., представників відповідача - Матюха Д.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання до Державної екологічної інспекції у Сумській області про визнання протиправним та скасування припису, -
Публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» (далі - позивач, ПАТ «Сумське МНВО»), звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Сумській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати п. 9 та п.12 припису від 14.09.2015р. №13/03-16.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною екологічною інспекцією у Сумській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства, складено акт перевірки. За результатами проведеної перевірки відповідачем винесено припис, в якому відповідачем зазначаються необхідність виконувати вимоги, які на час винесення припису законодавчо не врегульовані. Зазначаються обставини, які не відповідають фактичним обставинам справи.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, зазначив, що під час винесення припису у відповідача відсутні дозвільні документи на пакувальні матеріали, які утворюються в результаті виробничої діяльності підприємства, а також зберігається гальванічний шлам понад 1 рік без дозвільних документів.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд задовольняє позовні вимоги, виходячи із наступного.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Відповідно до ч.8 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку. Статтею 8 даного Закону передбачено, що орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків.
Процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів, врегульовано Порядком організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердж. наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 р. N 464, зареєстр. в Міністерстві юстиції України від 15 січня 2009 р. за N 18/16034 (далі - Порядок №464). Цей Порядок розроблено відповідно до Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 N 1524, Положення про Державну екологічну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 N 1520.
Як підтверджується матеріалами справи, Державною екологічною інспекцією у Сумській області була проведена перевірка дотримання ПАТ «Сумське МНВО» вимог природоохоронного законодавства в галузі хорони атмосферного повітря, водних та земельних ресурсів, щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, про що складено акт перевірки б/н від 07.09.2015р. (а.с.13-24). На підставі акту перевірки відповідачем винесено припис №1403-16 від 14.09.2015р. (а.с.9-10).
В пункті 9 припису від 14.09.2015р. зазначено про порушення позивачем п. «б» ч. 1 ст.17 Закону України «Про відходи», в зв'язку із чим в строк до 01.11.2015р. необхідно забезпечити приймання та утилізацію використаних пакувальних матеріалів і тари, в яких знаходилася продукція підприємства, або необхідно укласти угоди з відповідними організаціями на їх збирання та утилізацію.
Відповідно до п. «б» ч. 1 ст.17 Закону України «Про відходи» існує обов'язок суб'єкта господарської діяльності у сфері поводження з відходами забезпечувати приймання та утилізацію використаних пакувальних матеріалів і тари, в яких знаходилася продукція цих підприємств, установ та організацій - суб'єктів господарської діяльності, або укладати угоди з відповідними організаціями на їх збирання та утилізацію
Пунктом 5 Порядку збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації використаної тари (упаковки), затвредж. наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 2 жовтня 2001 р. N 224, за реєстр. в Міністерстві юстиції України 5 жовтня 2001 р. за N 866/6057, передбачено, що підприємства, установи та організації, які використовують тару (упаковку) для пакування та транспортування продукції, імпортери продукції в тарі (упаковці): ведуть поточний облік щодо обсягів використання тари (упаковки) для пакування та транспортування продукції та обсягів приймання і утилізації використаної тари (упаковки); надають інформацію спеціально уповноваженим органам щодо обсягів використання тари (упаковки) для пакування та транспортування продукції та обсягів приймання і утилізації використаної тари (упаковки); здійснюють заходи щодо збільшення обсягів застосування зворотної тари (упаковки).
Згідно акту перевірки, у позивача укладені угоди із суб'єктами господарювання на передачу відходів, які утворюються в результаті господарської діяльності ПАТ «Сумське МНВО», зокрема, макулатури, поліетилену, скла, гумотехінчних виробів, тощо, перелік яких зазначено в акті перевірки від 07.09.2015р. (а.с.17).
Постановою Кабінету Міністрів України № 915 від 26.07.2001р. «Про впровадження системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини» (далі - Постанова КМУ №915) з метою створення умов для організації збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини, а також зменшення негативного впливу відходів на довкілля, було перетворено державну компанії з переробки та утилізації використаної тари й упаковки "Укртарапереробка" в державну компанію "Укрекокомресурси" з віднесенням її до сфери управління Міністерства економіки та покладенням на неї виконання функцій щодо розроблення і організації впровадження системи збирання, заготівлі та утилізації відходів, у тому числі використаної тари і пакувальних матеріалів вітчизняного та імпортного виробництва, як вторинної сировини.
Як свідчать матеріали справи та не заперечується представниками сторін, ПАТ «Сумське МНВО» було укладено відповідний договір із ДК «Укрекокомресурси» на виконання постанови КМУ №915 від 26.07.2001р. В зв'язку із прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України № 128 від 18.03.2015р. «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», постанова КМУ №915 від 26.07.2001р. втратила чинність, дія договору ПАТ «Сумське МНВО» із ДП «Укрекокомресурси» була припинена.
Таким чином, на час винесення спірного п. 9 припису відсутній нормативно-правовий механізм регулювання порядку проведення приймання та утилізації використаних пакувальних матеріалів та тари, який би визначав, які саме пакувальні матеріали та тару і в яким саме спосіб необхідно її приймати та утилізувати.
Дану обставину визнає і відповідач, оскільки листом №2320/02- від 16.11.2015р. ПАТ «Сумське МНВО» було проінформовано, що в зв'язку із відсутністю законодавчого врегулювання даного питання, термін виконання п. 9 припису, а саме до 01.11.2015р. відповідачем було встановлено - місячний строк з моменту прийняття порядку реалізації вищезазначеної норми Закону (а.с.33).
Суд не погоджується із такою позицією відповідача, враховуючи те, що п. 4.26 Порядку N 464, передбачено, що строк виконання припису встановлює державний інспектор залежно від виявлених порушень природоохоронного законодавства, але не більше ніж 6 місяців. У разі неможливості виконання приписів у встановлені в них строки суб'єкт господарювання, що перевірявся, може звернутись до органу Держекоінспекції для їх продовження з обґрунтуванням та підтверджуючими документами, оформленими належним чином. В даному випадку, відповідачем зазначено про усунення порушення, яке на час перевірки та винесення припису не врегульовано законодавчо, в зв'язку із чим не підтверджується порушення ПАТ «Сумське МНВО» неіснуючої норми щодо нормативно-правового механізму впровадження системи приймання та утилізації використаних пакувальних матеріалів і тари, в яких знаходиться продукція підприємства. Разом із тим, суд звертає увагу відповідача на те, що в разі прийняття уповноваженим органом відповідного порядку і встановлення можливого недотримання норм прийнятих нормативно-правових актів в подальшому у відповідача будуть наявні підстави для винесення ПАТ «Сумське МНВО» відповідних приписів порушення законодавства чинного на час проведення подальших перевірок підприємства та визначати строк усунення порушень.
В пункті 12 припису №14/03-16 від 14.09.2015р. зазначено про порушення позивачем ст.ст. 17,34 Закону України «Про відходи», а тому в строк до 30.12.2015р. зобов'язано ПАТ «Сумське МНВО» забезпечити поводження з небезпечними відходами - шлам гальванічного виробництва відповідно до вимог діючого природоохоронного законодавства, а саме, не допускати зберігання небезпечних відходів понад 1 рік за відсутності ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження із небезпечними відходами.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відходи» небезпечні відходи - відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними. Відповідно до ст. 34 Закону України «Про відходи», суб'єкт господарської діяльності, у власності або у користуванні якого є хоча б один об'єкт поводження з небезпечними відходами, зобов'язаний мати ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (не підлягає ліцензуванню зберігання (накопичення) суб'єктом господарювання утворених ним небезпечних відходів, якщо протягом року з дня утворення небезпечні відходи передаються суб'єктам господарювання, що мають ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами).
Відповідно до п.п. 1.1 ліцензійних умов провадження господарської діяльності із здійснення операцій в сфері поводження із небезпечними відходами, затвердж. Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 04.11.2011р. №433, небезпечні відходи - відходи, зазначені в абз. 3 п.2 Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2000р. №1120 (далі - Постанова №1120). Відповідно до п.2 Постанови №1120 небезпечні відходи - відходи, включені до розділу А Жовтого переліку відходів, що затверджується Кабінетом Міністрів України, і мають одну чи більше небезпечних властивостей, наведених у переліку небезпечних властивостей, що затверджується Мінприроди, та до Зеленого переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України, у разі, коли вони містять матеріали, наведені у додатку 2 до цього Положення, в таких кількостях, що можуть виявляти небезпечні властивості, наведені у зазначеному вище переліку небезпечних властивостей.
Враховуючи вищезазначене, для отримання позивачем відповідної ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, необхідні умови, зокрема, необхідність включення відходів в Жовтий перелік, що зазначений в Положенні №1120 від 13.07.2000р., а також наявність у таких відходах двох чи більше небезпечних властивостей, що зазначені в Положенні № 1120.
Згідно акту перевірки від 07.09.2015р., пояснень представників відповідача, які зазначають, що підставою для винесення п.12 спірного припису, були висновки перевіряючих про те, що в гальванічному шламі ПАТ «Сумське МНВО» наявні небезпечні властивості за кодовим номером Н13, а тому позивач зобов'язаний мати ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами в зв'язку із тим, що позивачем не передано на зберіганні понад один рік гальванічний шлам, або обов'язок позивача передати на зберігання (накопичення), що мають ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами) гальванічний шлам.
Слід зазначити, що відповідачем в акті перевірки зроблені висновки про наявність у 2014році на підприємстві гальванічного шламу під кодом Н13 без посилання на первинний документ, на підставі якого зроблені такі висновки. Під час розгляду справи в судовому засіданні було допитано як свідка старшого державного інспектора Дяденко В.В., яка проводила перевірку, при цьому надати інформацію, на підставі яких первинних документів були зроблені такі висновки перевіряючими надати не могла.
В подальшому, під час розгляду справи по суті, представником відповідача отримано копію реєстрової картки ПАТ «Сумське МНВО» об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів за 2014р., в якому гальванічний шлам містить відмітку наявності небезпечних відходів Н13 (а.с.118). Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт того, що у 2014 році гальванічний шлам містить відмітку наявності небезпечних відходів Н13, що підтверджується реєстровою карткою ПАТ «Сумське МНВО» за 2014р.
Матеріали попередньої перевірки, що була проведена на підприємстві у 2013 - 2014 р., за результатами яких складено акт від 28.10.2013р. (а.с.184-193) та акт від 01.04.2014р. (а.с.194-198), Державною екологічною інспекцією у Сумській області не встановлено, що гальванічний шлам містить код Н13, такі дані відсутні. При цьому, відповідач в акті перевірки від 07.09.2015р. зазначає, що станом на 01.01.2014р. на підприємстві вже зберігалося 1511,04 т гальванічного шламу, тобто дана кількість не стосується періоду з 01.01.2014р. по 01.01.2015р. В разу наявності у гальванічного шламу коду Н13 виключно в 2014 році, суд зазначає, що згідно акту перевірки від 07.09.2015р. протягом року утворилося 50,9т. гальванічного шламу, передано стороннім особам на знешкодження 89,48т. гальванічного шламу. Таким чином матеріалами справи не підтверджується те, що гальванічний шлам, що мав у 2014р. код Н13 зберігається на підприємстві понад один рік, оскільки період зберігання (1 рік) ще не сплинув станом на час закінчення перевірки та складання акту 07.09.2015р., кількість переданих на утилізацію відходів у 2014р. перевищує кількість утвореного.
Разом із тим, слід зазначити, що в судовому засіданні представники відповідача не змогли надати докази того, який саме період діяльності підприємства перевірявся інспекторами, які саме документи та за який період ними було досліджено.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що перевіряємий період ПАТ «Сумське МНВО» був з дня останньої планової перевірки по день складання акту 07.09.2015р. На вимогу суду надати докази, на підставі яких зроблені такі висновки, представник відповідача зазначив, що законодавчо таке питання не врегульовано для Державної екологічної інспекції у Сумській області, відповідач вважає, що такий період логічно повинен враховувати з дня останньої перевірки.
При розгляді справи жодних доказів того, який саме період було перевірено інспекторами Державної екологічної інспекції у Сумській області представником відповідач не надано, відсутні такі дані в наказі на проведення перевірки. Стосовно посилання представника відповідача на те, що наказ про проведення перевірки №101-п від 17.08.2015р. позивачем не оспорював ся, є чинним та його правомірність не є предметом даної справи, суд зазначає, що зміст наказу №101-п від 17.08.2015р. є пов'язаним із правомірністю проведеної перевірки щодо періоду перевірки та прийнятого на підставі акту перевірки спірного припису, а також правомірність посилання представників відповідача на документи. які мають відношення до розгляду даної справи.
Так, для визначення процедури проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів було розроблено Порядок № 464. Зокрема, пунктом 2.2. даного Порядку передбачено, що для здійснення перевірки керівником відповідно органу Держекоінспекції або його заступником видається наказ про проведення перевірки, який має містити: найменування суб'єкта господарювання, підстава перевірки та предмет перевірки; період, за який буде здійснюватись перевірка; визначення виконавців перевірки із залученням, у разі потреби, спеціалістів інших органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками).
В даному випадку, матеріалами справи не підтверджується, що начальником Державної екологічної інспекції в Сумській області при винесенні наказу №101-п від 17.08.2015р. взагалі визначено період, за який буде здійснена перевірка. Стосовно зазначенні в наказі щодо терміну проведення перевірки - з 18.08.2015р. по 07.09.2015р., суд зазначає, що така інформація повинна бути зазначена в направленні на перевірку, форма якого затверджена Порядком №464.
Слід також зазначити, що п. 3.2 - 3.3 Порядку №464 передбачено, що планова перевірка здійснюється відповідно до квартального плану діяльності органу Держекоінспекції і проводиться за наказом органу Держекоінспекції, про що не пізніше як за десять днів до початку проведення перевірки надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу Держекоінспекції, або вручається особисто посадовій особі суб'єкта господарювання під розписку повідомлення про проведення планової перевірки. В даному випадку, в наказі від17.08.2015р. №101-п (а.с.183) підставою для проведення перевірки зазначено саме службова записка інспектора Дяденко В.В. (а.с.182), яка не може бути підставою для проведення планової перевірки, при цьому дата початку перевірки в наказі від 17.08.2015р. зазначено наступний день - 18.08.2015р.
Таким чином, матеріалами справи не підтверджується, що керівником було визначено період перевірки діяльності ПАТ «Сумське МНВО», наказ №101-п від 17.08.2015р. такої інформації не містить, відсутні докази того, що керівником було надано дозвіл інспекторам досліджувати документи з дня попередньої перевірки та день складання акту. Самостійне визначення перевіряючим періоду, за який здійснюється перевірка, жодним нормативно -правовим актом для Державної екологічної інспекції у Сумській області не визначено і є порушенням Порядку №464, який чітко визначає встановлення такого періоду саме в наказі на проведення перевірки.
Стосовно посилання представників відповідача на період з дня останньої перевірки, по день складання акту перевірки, слід зазначити наступне.
Як підтверджується матеріалами справи, в акті від 07.09.2015р. зазначено, що станом на 01.01.2015р. зберігалося 1472,46 т., станом на 01.07.2015р. зменшилася кількість до 1428,86т. Згідно акту перевірки від 28.10.2013р. станом на день підписання акту перевірки 28.10.2013р., перевіряючими зазначено, що загальна кількість гальванічного шламу становить 152999,38т, при цьому, у 2012 році утворилося 52,4т гальванічного шламу, утилізовано 65,26т., за 9 місяців 2013р. утворилося 38,94т. Таким чином значна кількість гальванічного шламу була утворена до 2012р. , при цьому жодної інформації, що даний гальванічний шлам містить відмітку наявності небезпечних відходів Н13 акти перевірки не містять, акт перевірки від 07.09.2015р. не містить жодної інформації про дослідження документів підприємства за 2013р.
Стосовно посилання представника відповідача на період діяльності підприємства з 01.01.2015р. по 07.09.2015р., суд зазначає наступне. В судовому засіданні представником ПАТ «Сумське МНВО» надано реєстрову картку ПАТ «Сумське МНВО» об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів за 2015р., в якому гальванічний шлам не містить відмітку наявності небезпечних відходів Н13, такі дані відсутні (а.с.159-161). Доказів того, на підставі яких документів Державною екологічною інспекцією у Сумській області зроблені висновки про те, що у 2015 році гальванічний шлам містить відмітку наявності небезпечних відходів Н13, представники відповідача суду не надали, в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, представниками відповідача не доведено на підставі яких первинних документів ними було зроблено висновок про те, що гальванічний шлам у 2015 р. містив код Н13, оскільки такі твердження спростовуються матеріалами справи, зокрема, реєстровою карткою ПАТ «Сумське МНВО» за 2015р. відносно спірних відходів.
В судовому засіданні представник позивача категорично заперечував проти того, що гальванічний шлам містить відмітку наявності небезпечних відходів Н13. Так, ПАТ «Сумське МНВО» було зроблено запит до наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І.Медведя Міністерства охорони здоров'я та отримано лист №3/12-А-704-15 від 08.10.2015р., відповідно до якого центром надана відповідь про те, що гальванічний шлам не здатний якимось чином після видалення утворювати інші матеріали (9 та Н13). Також проінформовано, що на даний час не існує затвердженої у встановленому порядку методології віднесення відходів до категорії небезпеки, а ратифікована Україною Базельська конвенція про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням (1989р.) та Постанова КМУ № 1120 від 13.07.2000р. встановлюють вимоги до транскордонного перевезення (а.с.26-27).
В матеріалах справи міститься результати обґрунтування класу небезпеки дослідженого зразку відходів, затверджені науковим центром превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І.Медведя Міністерства охорони здоров'я №3/8-Б-3965-13 від 19.09.2013р., в якому відсутні докази того, що гальванічний шлам містить код Н13, зазначено, що гальванічний шлам за показниками є 4 клас небезпеки, мало небезпечні відходи (а.с.48-63).
Посилання представників відповідача на те, що акт перевірки має уніфіковану форму, а тому неможливо повністю здійснити опис первинних документів та виявлені порушення, судом до уваги не приймається, враховуючи те, що акт перевірки - документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання, в якому контролюючий орган зобов'язаний здійснити детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства, а також не допускається включення до акта перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально, пропозицій, що передбачено Порядком №464, нормами Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до п. п. 4.5-4.6 Порядку №464 перевірка здійснюється на території суб'єкта господарювання - на виробничих майданчиках, у цехах, у місцях розташування обладнання, земельних ділянках, у тому числі територій та об'єктів природно-заповідного фонду, шляхом візуального огляду із застосуванням, у разі необхідності, інструментально-лабораторного, радіаційного та інших методів контролю. При здійсненні перевірок на об'єктах, діяльність чи експлуатація яких пов'язана із впливом на довкілля шляхом викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти, розміщення відходів, забруднення ґрунтів, проводиться перевірка здійснення суб'єктом господарювання інструментально-лабораторних вимірювань при виробничому контролі за дотриманням встановлених нормативів, а також, у разі необхідності, здійснення відбору проб та інструментально-лабораторні вимірювання за дотриманням суб'єктами господарювання встановлених нормативів. Слід зазначити, що відповідач при проведенні перевірки не скористався правом відбору зразків для лабораторних вимірювань та досліджень, для підтвердження правомірності висновків щодо наявності в гальванічному шламі коду Н13 у 2015році.
Крім того, посилання відповідача у п. 13 припису на зберігання відходів без отримання відповідної ліцензії, слід зазначити, що листом від 03.12.2015р. №7/898-15 Міністерство екології та природних ресурсів України надало інформацію ПАТ «Сумське МНВО» про те, що Мінприроди на виконання ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з особливо небезпечними речовинами та небезпечними відходами за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України», положення якого встановлюють вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії. Погоджений заінтересованими ЦОВВ відповідно до Регламенту Кабінету Міністрів проект для проведення правової експертизи направлено до Мінюсту, після чого буде направлено на розгляд Уряду (а.с.170). Таким чином, станом на час винесення припису, відсутні затверджені в установленому порядку ліцензійні умови провадження господарської діяльності з поводження з особливо небезпечними речовинами та небезпечними відходами.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України позивачу підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сума судового збору в розмірі 1378 грн., сплачена згідно платіжного доручення №3170 від 17.03.2016р., оригінал якої міститься в матеріалах справи (а.с.3).
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" до Державної екологічної інспекції у Сумській області про визнання протиправним та скасування припису - задовольнити.
Скасувати п.9 та п. 12 припису Державної екологічної інспекції у Сумській області від 14.09.2015р. № 13/03-16.
Відшкодувати публічному акціонерному товариству "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (м.Суми, вул.Горького,58,і.к. 05747991) витрати зі сплати судового збору в сумі 1378 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Сумській області
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 29.06.2016 року.
Суддя С.М. Гелета