17 червня 2016 р. Р і в н е 817/778/16
13год. 50хв.
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Климчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представники Грищук О.Ф., Данилюк І.Г.,
відповідача: представники Войно С.І., Жолобчук Т.В., Юхименко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Дочірнього підприємства "ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів
до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Дочірнє підприємство "ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.05.2016 року №0000111202, №0000121202, №0000131202.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали. Пояснили суду на їх обґрунтування, що за наслідками позапланової перевірки позивача зазначено про неправомірне формування ним бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2016 року внаслідок заниження суми податкових зобов'язань за листопад 2015 року та завищення податкового кредиту за грудень 2015 року. Представники позивача з висновками акту перевірки не погоджуються, вважають їх безпідставними та необґрунтованими. Представники позивача зазначили, що підприємством було отримано від Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів (Росія) паливно-мастильні матеріали з метою їх використання в якості технологічного нафтопродукту на території України. При цьому, представники позивача наполягають на тому, що право власності на такі нафтопродукти до позивача не перейшло. Внаслідок втрати частини з цих нафтопродуктів, на виконання укладених договорів з третіми особами - ТОВ "Ріккона" та ТОВ "Баут", які забезпечували їх охорону, відшкодовано їх вартість. Представники позивача вважають, що сума відшкодування не впливає на визначення об'єкту оподаткування податком на додану вартість, оскільки поставка товарів у розумінні Податкового кодексу України не мала місця. Крім того, представники позивача вказали, що підприємство, з дотриманням Перехідних положень Податкового кодексу України, здійснило перерахунок частки використання необоротних активів, придбаних до 01.07.2015 року в грудні 2015 року. Просять позов задовольнити повністю.
У судовому засіданні представники відповідача проти позовних вимог заперечили. Пояснили суду на обґрунтування своїх заперечень, що за наслідками позапланової перевірки позивача виявлено порушення вимог п. 44.1 ст. 44, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 199.1, п. 199.4, п. 199.5 ст. 199, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, яке призвело до заниження податкових зобов'язань за листопад 2015 року на 2300351,00 грн., завищення від'ємного значення і бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларованого за січень 2016 року, на 457058,00 грн. та 79319,00 грн., відповідно. У зв'язку з цим, прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення. Представники відповідача зазначили, що вартість відшкодованих нафтопродуктів ТОВ "Ріккона" та ТОВ "Баут", по своїй суті, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, оскільки такі нафтопродукти є поставленими товарами в розумінні Податкового кодексу України. Крім того, представники відповідача вказали, що позивач протягом 2015 року оподатковуваних операцій не здійснював, тому не мав підстав для проведення річного перерахунку частки використаних необоротних активів, що придбавались у 2012-2014 роках. Просять у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення сторін, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.
Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Дочірнім підприємством "ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларованого на рахунок платника у банку згідно декларації з ПДВ за січень 2016 року, за результатами якої складено акт від 22.04.2016 року №254/17-16-12-02/13990932 (т. 1 а.с. 14-40).
Платником податків подано заперечення на акт перевірки, за наслідками розгляду яких висновки акту перевірки контролюючим органом залишені без змін (т. 1 а.с. 241-244).
На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області прийнято податкові повідомлення-рішення
-від 16.05.2016 року №0000111202, яким Дочірньому підприємству "ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2875438,75 грн., в тому числі 2300351,00 грн. за податковим зобов'язанням та 575087,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
-від 16.05.2016 року №0000121202, яким Дочірньому підприємству "ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, задеклароване за січень 2016 року у податковій декларації №9021466992 від 22.02.2016 року, на суму 457058,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 114264,50 грн.
-від 16.05.2016 року №0000131202, яким Дочірньому підприємству "ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість, задеклароване за січень 2016 року у податковій декларації №9021466992 від 22.02.2016 року, на суму 79319,00 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Стосовно висновків контролюючого органу про порушення платником податків вимог п. 44.1 ст. 44, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, яке призвело до заниження суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість за листопад 2015 року на 2407009,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а)дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б)дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час спірних правовідносин) передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку. У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.
Пунктами 200.1-200.2 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.
Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а)враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б)або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в)та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
З матеріалів справи вбачається, що 09.12.2003 року між Південно-Західним відкритим акціонерним товариством трубопровідного транспорту нафтопродуктів (Росія, далі-Власник) та Дочірнім підприємство "ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів (далі-Виконавець) укладено угоду, предметом якої, з урахуванням положень Додаткової угоди №1 від 24.03.2005 року, стала передача Власником для Виконавця зі своїх ресурсів: дизельного палива Л-0, 2-62 ВС в кількості 85382,812 т; автобензину А76 в кількості 99,94 т, з метою використання в якості технологічного нафтопродукту на території України (т. 1 а.с. 41-43, 45-46).
На виконання умов даної угоди сторонами підписано акт приймання-передачі нафтопродуктів від 09.12.2003 року (т. 1 а.с. 44).
У пункті 3.1 розділу 3 угоди від 09.12.2003 року сторонами погоджено, що у випадку втрати або нестачі дизельного палива Виконавець несе відповідальність перед Власником і зобов'язаний щомісячно відшкодовувати нестачу нафтопродуктів у повному обсязі або грошовими коштами за цінами фондової біржі на час відшкодування в дол. США.
У свою чергу, 01.10.2014 року між Дочірнім підприємство "ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів (далі-Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріккона" (далі-Виконавець) укладено договір №441/18-14, предметом якого стало надання послуг із забезпечення охорони об'єктів, в тому числі, лінійної частини магістральних нафтопродуктів, визначених у додатку №1 до цього договору та з забезпечення охорони і зберігання нафтопродуктів, що знаходяться на об'єктах Замовника (т. 1 а.с. 47-61).
На виконання умов даного договору сторонами підписано акти приймання-передачі:
-від 31.12.2014 року №5 на суму 1589160,00 грн., в тому числі ПДВ 264860,00 грн.;
-від 31.01.2015 року №1 на суму 1589160,00 грн., в тому числі ПДВ 264860,00 грн.;
-від 28.02.2015 року №2 на суму 737824,28 грн., в тому числі ПДВ 122970,71 грн.;
-від 28.02.2015 року №3 на суму 851335,70 грн., в тому числі ПДВ 141889,28 грн.,
що разом складає 4767480,00 грн., в тому числі ПДВ 794580,00 грн. (т. 1 а.с. 143-149).
Отримання послуг відображено у бухгалтерському обліку підприємства по рахунках 949 та 3771 (т. 1 а.с. 83-91).
Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріккона" виписано для Дочірнього підприємства "ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів податкові накладні:
-від 31.12.2014 року №1 на суму 1589160,00 грн., в тому числі ПДВ 264860,00 грн.;
-від 31.01.2015 року №1 на суму 1589160,00 грн., в тому числі ПДВ 264860,00 грн.;
-від 28.02.2015 року №3 на суму 737824,28 грн., в тому числі ПДВ 122970,71 грн.;
-від 28.02.2015 року №4 на суму 851335,70 грн., в тому числі ПДВ 141889,28 грн. (т. 1 а.с. 154-157).
Податок на додану вартість у загальній сумі 794580,00 грн. позивачем включено до податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2014 року, січень, лютий, грудень 2015 року (т. 1 а.с. 94-101).
17.10.2014 року між Дочірнім підприємство "ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів (далі-Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріккона" (далі-Орендар) укладено договір №455/14-14, предметом якого стала передача у строкове, строком на 3 роки, платне користування 12 одиниць автомобілів згідно додатку №2 з метою їх використання виключно для охорони магістрального трубопроводу і об'єктів згідно додатку №1 до договору від 01.10.2014 року №441/18-14 (т. 1 а.с. 158-164).
На виконання умов даного договору сторонами підписано акти приймання-передачі автомобілів від 20.10.2014 року на загальну суму 22536,87 грн., в тому числі ПДВ 3756,15 грн. (т. 1 а.с. 165-177).
Отримання послг відображено у бухгалтерському обліку підприємства по рахунку 6851 (т. 1 а.с. 93).
У підпункті 2.2.13 пункту 2.2, пункті 5.4 договору від 01.10.2014 року №441/18-14, з урахування змін, внесених угодою від 14.11.2014 року, сторонами обумовлено, що Виконавець зобов'язується відшкодувати Замовнику вартість нафтопродуктів, збереження яких не було забезпечено з його вини: нездійснення охоронних заходів, змова або крадіжка нафтопродуктів працівниками Виконавця. Виконавець несе відповідальність за втрату нафтопродуктів, що знаходяться на об'єктах Замовника і зобов'язаний відшкодувати їх вартість у випадку, передбаченому підпунктом 2.2.13 пункту 2.2 даного договору.
У протоколі проведення спільної наради представників ДП "ПрикарпатЗахідтранс" і ТОВ "Ріккона" №1 від 27.02.2015 року та акті визначення кількості нафтопродуктів, що підлягають відшкодуванню згідно договору від 01.10.2014 року №441/18-14 за листопад 2014 року від 27.02.2015 року сторонами погоджено, що втрати нафтопродуктів станом на 30.11.2014 року складають 368,626 т та повинні бути компенсовані до 10.03.2015 року (т. 1 а.с. 180-182).
28.02.2015 року між Дочірнім підприємство "ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріккона" укладено угоду про припинення договору від 01.10.2014 року №441/18-14 (т. 1 а.с. 62).
Як зазначено в акті перевірки від 22.04.2016 року №254/17-16-12-02/13990932, згідно правочину від 19.06.2015 року та акту від 25.05.2015 року, Дочірнім підприємством "ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріккона" узгоджено провести зарахування однорідних зустрічних вимог за договорами від 01.10.2014 року №441/18-14 та від 17.10.2014 року №455/14-14 на суму 22536,87 грн.
Крім того, 24.11.2015 року між Дочірнім підприємство "ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів (далі-Первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Кон-Лекс" (далі-Новий Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріккона" (далі-Боржник) укладено договір, предметом якого стало уступлення права вимоги на суму 4182696,87 грн. Вказана сума заборгованості погашена шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі правочину від 25.11.2015 року (т. 1 а.с. 77-78).
Як зазначено в акті перевірки від 22.04.2016 року №254/17-16-12-02/13990932, згідно акту звірки взаємних розрахунків від 30.11.2015 року станом на 30.11.2015 року заборгованість по розрахунках між Дочірнім підприємство "ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріккона" відсутня.
У свою чергу, 28.02.2015 року між Дочірнім підприємство "ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів (далі-Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Баут" (далі-Виконавець) укладено договір №38/18-15, предметом якого стало надання послуг з забезпечення охорони об'єктів, в тому числі, лінійної частини магістральних нафтопродуктів, визначених у додатку №1 до цього договору та з забезпеченню охорони і зберігання нафтопродуктів, що знаходяться на об'єктах Замовника (т. 1 а.с. 63-75).
На виконання умов даного договору сторонами підписано акти приймання-передачі:
-від 12.03.2015 року №1 на суму 1100000,00 грн.;
-від 31.03.2015 року №2 на суму 224300,00 грн.;
-від 14.04.2015 року №3 на суму 618006,67 грн.;
-від 30.04.2015 року №4 на суму 847552,00 грн., в тому числі ПДВ 141258,67 грн.;
-від 31.05.2015 року №5 на суму 1589160,00 грн., в тому числі ПДВ 264860,00 грн.;
-від 30.06.2015 року №6 на суму 1589160,00 грн., в тому числі ПДВ 264860,00 грн.;
-від 31.07.2015 року №7 на суму 1589160,00 грн., в тому числі ПДВ 264860,00 грн.;
-від 20.08.2015 року №8 на суму 1025264,52 грн., в тому числі ПДВ 170877,42 грн.;
-від 01.09.2015 року №9 на суму 563895,48 грн., в тому числі ПДВ 93982,58 грн.;
-від 11.09.2015 року №10 на суму 582692,00 грн., в тому числі ПДВ 97115,33 грн.;
що разом складає 9729190,67 грн., в тому числі ПДВ 1621531,77 грн. (т. 1 а.с. 183-199).
Отримання послуг відображено у бухгалтерському обліку підприємства по рахунках 949 та 3771 (т. 1 а.с. 83-91).
Товариством з обмеженою відповідальністю "Баут" виписано для Дочірнього підприємства "ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів податкові накладні:
-від 30.04.2015 року №1 на суму 847552,00 грн., в тому числі ПДВ 141258,67 грн.;
-від 31.05.2015 року №1 на суму 1589160,00 грн., в тому числі ПДВ 264860,00 грн.;
-від 30.06.2015 року №1 на суму 1589160,00 грн., в тому числі ПДВ 264860,00 грн.;
-від 31.07.2015 року №1 на суму 1589160,00 грн., в тому числі ПДВ 264860,00 грн.;
-від 20.08.2015 року №1 на суму 1025264,52 грн., в тому числі ПДВ 170877,42 грн.;
-від 01.09.2015 року №1 на суму 563895,48 грн., в тому числі ПДВ 93982,58 грн.;
-від 11.09.2015 року №2 на суму 582692,00 грн., в тому числі ПДВ 97115,33 грн. (т. 1 а.с. 200-206).
Податок на додану вартість у загальній сумі 1621531,77 грн. позивачем включено до податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень-серпень, жовтень 2015 року.
01.03.2015 року між Дочірнім підприємство "ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів (далі-Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Баут" (далі-Орендар) укладено договір №46/14-15, предметом якого стала передача у строкове, платне користування 5 одиниць автомобілів згідно додатку №2 з метою їх використання виключно для охорони магістрального трубопроводу і об'єктів згідно додатку №1 до договору від 28.02.2015 року №38/18-15 (т. 1 а.с. 207-213).
На виконання умов даного договору Орендодавцем надано Орендарю послуги з оренди транспортних засобів на загальну суму 32069,97 грн., в тому числі ПДВ 5344,82 грн., що відображено в бухгалтерському обліку підприємства по рахунку 6851 (т. 1 а.с. 92).
У підпункті 2.2.13 пункту 2.2, пункті 5.4 договору від 28.02.2015 року №38/18-15, з урахування змін, внесених угодою від 02.03.2015 року, сторонами обумовлено, що Виконавець зобов'язується відшкодувати Замовнику вартість нафтопродуктів, збереження яких не було забезпечено з його вини: нездійснення охоронних заходів, змова або крадіжка нафтопродуктів працівниками Виконавця. Виконавець несе відповідальність за втрату нафтопродуктів, що знаходяться на об'єктах Замовника і зобов'язаний відшкодувати їх вартість у випадку, передбаченому підпунктом 2.2.13 пункту 2.2 даного договору.
У протоколі засідання постійно діючої інвентаризаційної комісії ДП "ПрикарпатЗахідтранс" від 14.09.2015 року визначено, що втрати нафтопродуктів за період з квітня 2015 року по 11.09.2015 року, які підлягають компенсації, складають 304,37 т та компенсуються за ціною 17233,00 грн./т (т. 1 а.с. 214-215).
09.09.2015 року між Дочірнім підприємство "ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів та Товариством з обмеженою відповідальністю "Баут" укладено угоду про припинення договору від 28.02.2015 року №38/18-15 (т. 1 а.с. 76).
Як зазначено в акті перевірки від 22.04.2016 року №254/17-16-12-02/13990932, Дочірнім підприємством "ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів виставлено для Товариства з обмеженою відповідальністю "Баут" рахунок від 14.09.2015 року №17, згідно якого вартість втрачених нафтопродуктів, яка підлягає відшкодуванню складає загалом 5245208,21 грн.
11.11.2015 року між Дочірнім підприємство "ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів та Товариством з обмеженою відповідальністю "Баут" укладено правочини зарахування зустрічних однорідних вимог сторін за договорами від 28.02.2015 року №38/18-15, від 01.03.2015 року №46/14-15 на загальну суму 5531372,54 грн. (т. 1 а.с. 80-82).
Крім того, 23.11.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Баут" (далі-Первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Кон-Лекс" (далі-Новий Кредитор) та Дочірнім підприємство "ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів (далі-Боржник) укладено договір, предметом якого стало уступлення права вимоги на суму 4182696,87 грн. Вказана сума заборгованості погашена шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі правочину від 25.11.2015 року (т. 1 а.с. 78-79).
Як зазначено в акті перевірки від 22.04.2016 року №254/17-16-12-02/13990932, згідно акту звірки взаємних розрахунків від 30.11.2015 року станом на 30.11.2015 року кредиторська заборгованість по розрахунках між Дочірнім підприємство "ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів та Товариством з обмеженою відповідальністю "Баут" становить 10,22 грн.
Відповідно до пп. "а" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Згідно з пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, постачання товарів - це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Постачанням товарів також вважаються:
а)фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу;
б)передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства;
в)будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов'язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню);
г)передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення;
д)ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника;
е)передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.
Суд зазначає, що сутність правового регулювання податкових відносин полягає в оподаткуванні операції виходячи не з їх правової форми, а з економічного змісту операцій. Тобто, Податковий кодекс України оперує власним понятійним апаратом, що використовується виключно для цілей оподаткування і регулювання податкових відносин. При цьому, поняття "постачання товарів" в розумінні Податкового кодексу України, є ширшим за поняття "поставки товарів" у цивільному законодавстві, а його обов'язковою ознакою є передача платнику податків права на розпоряджання товарами, саме як власнику.
За змістом угоди від 09.12.2003 року Дочірнє підприємство "ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів не набуло права власності на нафтопродукти, власником яких залишилось Південно-Західне відкрите акціонерне товариство трубопровідного транспорту нафтопродуктів (Росія). Крім того, враховуючи положенням пункту 3.1 розділу 3 угоди, у випадку втрати чи нестачі нафтопродуктів, саме позивач був зобов'язаний відшкодовувати їх вартість Власнику або самостійно придбавати нафтопродукти замість втрачених.
Судом також досліджено, що отримані від Південно-Західне відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів дизельне паливо Л-0, 2-62 ВС в кількості 85382,812 т і автобензин А76 в кількості 99,94 т обліковувались на рахунку 023, отже, не на балансі Дочірнього підприємства "ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів (т. 1 а.с. 216-221).
Оскільки позивач не був власником втрачених нафтопродуктів та їх постачання в розумінні Податкового кодексу України не здійснювалось, суд приходить до висновку про відсутність об'єкта і бази оподаткування податком на додану вартість внаслідок отримання компенсації вартості втрачених нафтопродуктів для подальшого її перерахування власнику.
Таким чином, висновки відповідача про порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.п. 200.1, 200.2, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, яке призвело до заниження суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість за листопад 2015 року на 2407009,00 грн. не знаходять свого підтвердження належними і допустимими доказами та є безпідставними і необґрунтованими.
Стосовно висновків контролюючого органу про порушення платником податків вимог п. 199.1, п. 199.4, п. 199.5 ст. 199 Податкового кодексу України, яке призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2015 року на 429719,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України, в разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Згідно з п. 199.2 ст. 199 Податкового кодексу України, частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.
Пунктом 199.3 статті 193 Податкового кодексу України передбачено, що платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції. Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.
Пунктом 199.4 статті 199 Податкового кодексу України визначено, що платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.
Пунктом 199.5 статті 199 Податкового кодексу України встановлено, що частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2-199.4 статті 199 цього Кодексу, застосовується для проведення коригування сум податку, які відносяться до податкового кредиту за операціями, зазначеними у пункті 199.1 статті 199 цього Кодексу. Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.
Як зазначено в акті перевірки від 22.04.2016 року №254/17-16-12-02/13990932, необоротні активи, придбані протягом 2012-2014 років, Дочірнім підприємством "ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів не використовувались у здійсненні господарських операцій, задекларованих у 2015 році.
Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2015 року до складу податкового кредиту з податку на додану вартість позивачем було віднесено 429719,00 грн. на підставі річного перерахунку частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях, в тому числі, тих, що були придбані у 2012 році на суму 5385,00 грн., у 2013 році на суму 14751,00 грн., у 2014 році на суму 409583,00 грн. за коефіцієнтом у розмірі 100%, що розрахований у 2015 році (т. 1 а.с. 94-101).
Відповідно до п. 42 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, в редакції Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" від 16.07.2015 року №643-VIII, у разі якщо придбані та/або виготовлені до 01 липня 2015 року необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку здійснює перерахунок частки використання таких необоротних активів у оподатковуваних операціях, розрахованої відповідно до пунктів 199.2 та 199.3 статті 199 Кодексу (виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій) за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію).
Отже, платники податку за необоротними активами, придбаними після 01.07.2015 року, не здійснюють перерахунок частки їх використання в оподатковуваних та звільнених операціях протягом трьох років, а лише за результатами одного року. Перерахунок частки використання необоротних активів, придбаних до 01.07.2015 року, в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях здійснюється платниками в порядку, що діяв до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" від 16.07.2015 року №643-VIII, відтак протягом 1, 2, та 3 років.
Згідно з пп. 6 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, що затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за №159/28289, в рядку 15 податкової декларації з податку на додану вартість відображається коригування податкового кредиту у зв'язку з перерахунком частки використання необоротних активів, придбаних до 1 липня 2015 року, в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. Перерахунок частки використання необоротних активів, придбаних до 1 липня 2015 року, в оподатковуваних операціях здійснюється за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватись (введені в експлуатацію), у порядку і за формою відповідно до таблиці 3 "Перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях" (Д7) (додаток 7). Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній звітний (податковий) період року.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що до 01.07.2015 року був запроваджений трьохрічний кумулятивний метод розрахунку податкового кредиту за операціями з придбання необоротних активів. Скасування цього правила не скасувало необхідність завершення перерахунків по необоротних активах, придбаних та введених в експлуатацію у 2012 - 2014 роках, в оподатковуваних операціях та неоподатковуваних операціях, здійснених протягом цих трьох років. Перерахунок частки використання необоротних активів, придбаних до 01.07.2015 року, в оподатковуваних операціях має здійснюватись наростаючим підсумком незалежно від наявності чи відсутності оподатковуваних чи неоподатковуваних операцій в тому році, в якому здійснюється черговий перерахунок.
Таким чином, висновки відповідача про порушення позивачем вимог п. 199.1, п. 199.4, п. 199.5 ст. 199 Податкового кодексу України, яке призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2015 року на 429719,00 грн. не знаходять свого підтвердження належними і допустимими доказами та є безпідставними і необґрунтованими.
За наведених обставин, податкові повідомлення-рішення від 16.05.2016 року №0000111202, №0000121202, №0000131202 є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги слід задовольнити повністю.
Як передбачено статтею 94 КАС України, судові витрати присуджуються на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, як суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області від 16.05.2016 року №0000111202, яким Дочірньому підприємству "ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2875438,75 грн., в тому числі 2300351,00 грн. за податковим зобов'язанням та 575087,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області від 16.05.2016 року №0000121202, яким Дочірньому підприємству "ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, задеклароване за січень 2016 року у податковій декларації №9021466992 від 22.02.2016 року, на суму 457058,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 114264,50 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області від 16.05.2016 року №0000131202, яким Дочірньому підприємству "ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість, задеклароване за січень 2016 року у податковій декларації №9021466992 від 22.02.2016 року, на суму 79319,00 грн.
Присудити на користь позивача Дочірнього підприємства "ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області судовий збір у розмірі 4134,00 (чотири тисячі сто тридцять чотири) грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Шарапа В.М.