м. Миколаїв
09 червня 2016 року Справа № 814/797/16
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1, 55000
доДержавної архітектурно-будівельної інспекції України в особі управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, вул.Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056
провизнання незаконною та скасування постанови від 16.05.2012р. №30,
Позивач звернувся до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області про визнання незаконною, протиправною і скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №30 від 16.05.2012.
Позивач обґрунтував позовні вимоги тим, що до моменту прийняття Інспекцією спірної постанови, він усунув порушення, зареєструвавши декларацію про початок виконання будівельних робіт, вважає, що демонтаж перегородки є переплануванням і не відноситься до будівельних робіт. Демонтаж перегородки було здійснено у листопаді 2011 року, до внесення змін до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Відповідач позов не визнав, просить у задоволенні позову відмовити, оскільки перевіркою встановлено, що позивач демонтував частину самонесучої перегородки, з чим відповідач ототожнює початок будівельних робіт, без попередньої реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, що є порушенням ст. 2 ч. 2 п. 4 абз. 3 Закону України “Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності”.
Позивач надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Дослідив матеріали справи, суд дійшов висновку:
Позивач придбав у власність квартиру АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 01.04.2011 року.
Рішенням виконавчого комітета Южноукраїнської міської ради Миколаївської області № 258 від 10.08.2011 року вищезазначену квартиру було переведено з житлового до нежитлового фонду .
Позивач замовив виготовлення проектної документації, в якій в загальних даних перебачено демонтаж частини перегородки, що не є несеною стіною з метою оптимізації робочої площі. (а. с. 61-88).
На підставі направлення на здійснення позапланової перевірки від 25 квітня 2012 р. № 507, Інспекцією здійснена перевірка позивача, результати якої оформлені актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 4 травня 2012 р. , в якому зазначено, що при перевірці встановлено виконання позивачем робіт з реконструкції приміщення, які передбачені проектною документацією, а саме демонтована частина самонесучих перегородок між кімнатою та коридором, підлогу вкрито керамічною плиткою.
На підставі акту перевірки Інспекцією прийняті припис № 54 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 4 травня 2012 р. та постанова № 30 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16 травня 2012 р. (а. с. 36).
Відповідач вважає, що демонтаж самонесучої перегородки та вкриття підлоги плиткою є будівельними роботами, перед початком яких позивач повинен був зареєструвати декларацію про початок виконання будівельних робіт, що ним зроблено не було.
Відповідно до ст.36 Закона України “Про регулювання містобудівної діяльності”, право на виконання будівельних робіт на об'єктах, що належать до I-III категорій складності надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
Відповідно до ст. 2 ч. 2 п. 4 Закону України “Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності”, суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації.
Визначення терміну “будівельні роботи” міститься в Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466 - будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.
Відповідач вважає, що в даному випадку демонтаж частини перегородки та вкриття підлоги плиткою є реконструкцією, тобто видом робіт, які охоплюються терміном “будівництво”.
ДБН А.2.2-3-2004 “Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва” (далі - ДБН А.2.2-3-2004) під реконструкцією розуміє перебудову існуючих об'єктів виробничого та цивільного призначення, пов'язану з удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня та якості вироблюваної продукції, поліпшенням умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміною основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри).
Відповідно до ч.5 ст.227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при розгляді справи.
Позивач надав суду договір підряду № 2/2011 від 10.11.2011 року, укладений позивачем з ПП «Укрбудсервіс і Ко», за умовами якого замовник передає, а підрядник приймає на себе виконання робіт по реконструкції приміщення № 242 будинку 26 по пр. Леніна у м. Южноукраїнську.
Акт огляду приміщення від 10.11.2011 року, складений і підписаний сторонами 16.11.2011 року.
Допитаний в якості свідка представник ПП «Укрбудсервіс і Ко» ОСОБА_2 суду пояснив, що виходив у листопаді 2011 року на об'єкт для визначення вартості будівельних робіт і бачив, що перегородка була вже знесена і знаходилась в приміщенні.
Таким чином, суд дійшов висновку, що право на виконання будівельних робіт на об'єктах, що належать до I-III категорій складності надається замовнику після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Позивач здійснив один із етапів реконструкції у листопаді 2011 до реєстрації декларації, яку зареєстрував 23.04.2012 року. Але відповідальність за порушення, яке здійснив позивач, була встановлена Законом України №4220 від 22.12.2011, яким внесенні зміни до Закону України « Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» № 208/94 від 14.10.1994 року, який набрав законної сили 19.01.2012, а саме у новій редакції викладено пункт 4 ч.2 ст. 2 вищезазначеного закону.
Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.
Відтак, позивача неможливо притягнути до відповідальності за правопорушення, за яке на час його здійснення, не була встановлена відповідальність Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Позивач просить суд одночасно визнати постанову незаконною і протиправною, а також скасувати її. Враховуючи те, що за своїм змістом визнання рішення суб'єкта владних повноважень незаконним і протиправним є тотожним і призводить до одних і тих самих юридичних наслідків, тому суд вважає за необхідне визнати постанову Інспекції протиправною і скасувати в повному обсязі.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.94 КАС України.
Керуючись статтями 11, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Постанову № 30 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16 травня 2012 р. визнати протиправною і скасувати.
3. Присудити на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 361,65 грн. (триста шістдесят одна гривня 65 коп.), сплачений квитанцією № 15512901 від 05.06.2012 року та судовий збір у сумі 32,19 грн (тридцять дві гривні 19 коп.), сплачений квитанцією № ПН 1754366 від 29.05.2012 року за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Т.О. Гордієнко