25 лютого 2016 р. Справа № 804/588/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Турової О.М.,
за участю секретаря судового засідання: Чаплигіної А.А.,
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу
за позовом ОСОБА_3
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_4,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_3 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила:
- скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації (ліквідацію) АТ «Дельта Банк» ОСОБА_4, що оформлене наказом від 16.09.2015р. №813 в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу від 20.02.2015р. №013-03618-200215;
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_4 щодо не включення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу від 20.02.2015р. №013-03618-200215;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_4 включити ОСОБА_3 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідну додаткову інформацію про ОСОБА_3 для внесення даних позивача до Загального реєстру вкладників АТ «Дельта Банк», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідач не мав підстав для визнання договору банківського вкладу від 20.02.2015р. №013-03618-200215 нікчемним відповідно до п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та застосовувати наслідки нікчемності правочину, оскільки належних доказів того, що умови цього договору банківського вкладу передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, не надано.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав пред'явлений позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив його задовольнити.
Відповідач пред'явлений позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» було здійснено перевірку договорів (правочинів) за вкладними операціями на предмет виявлення договорів (правочинів), що є нікчемними з підстав, передбачених ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в ході якої встановлено, що договір банківського вкладу від 20.02.2015р. №013-03618-200215, укладений між ОСОБА_3 та АТ «Дельта Банк», містить ознаки такої нікчемності, оскільки був здійснений в період дії Постанови Національного банку України №692/БТ від 30.10.2014р. «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії проблемних», згідно з якою ОСОБА_5 було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до набрання чинності Постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків. При цьому, як зазначено в Рішенні Виконавчої дирекції Фонду (протокол № 174/15 від 27.07.2015 року), керівників структурних підрозділів ОСОБА_5 було повідомлено про обмеження на здійснення певних операцій, встановлені вказаної Постановою, лише 15.01.2015р., а отже, факт надання переваги ОСОБА_5 кредиторам може бути доведений виключно щодо договорів банківського вкладу, укладених після 16.01.2015р. включно. Тобто, за таких умов, укладання між ОСОБА_5 та фізичними особами після 16.01.2014 року договорів банківського вкладу, за якими здійснювалося зарахування коштів на вкладні рахунки від фізичних осіб, які є кредиторами ОСОБА_5, та які не могли розраховувати на відшкодування коштів за рахунок Фонду з огляду на перевищення залишків на рахунках граничної суми відшкодування, мало наслідком надання ОСОБА_5 кредиторам - фізичним особам переваги перед іншими кредиторами. При цьому така перевага полягала у можливості отримати відшкодування коштів за рахунок Фонду через третіх осіб. Крім того, відповідно до укладеного договору банківського вкладу на відкритий позивачем депозитний рахунок надійшли кошти у валюті - долари США шляхом так званого «дроблення» великого депозиту іншого клієнта банку, а саме фізичної особи ОСОБА_6, що підтверджується витягом з реєстру операцій та свідчить, що ці операції не передбачали фактичного переміщення «реальних» грошових коштів та здійснювались за рахунок внутрішньобанківських проводок. Ця обставина свідчить про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання клієнтами ОСОБА_5 сум, що перевищують суми гарантованого відшкодування за проведеними операціями, а отже їх нікчемність. При цьому, зазначена операція з перерахування грошових коштів з рахунку фізичної особи ОСОБА_6 на поточний рахунок Позивача суперечить постанові правління Національного ОСОБА_5 України № 365 від 16.09.2013 «Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України», оскільки безготівкове перерахування коштів в іноземній валюті можливе лише з інших власних рахунків або шляхом внесення грошових коштів у касу банку. Також, відповідно до п.5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у АТ «Дельта Банк», затверджених ОСОБА_7 директорів AT «Дельта Банк» Протоколом № 14 від 20 березня 2013 року (з відповідними змінами), що є обов'язковим до застосування сторонами (умов договору), зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладника від третьої особи не допускається. Фактично ж кошти на рахунок позивача вносилися третіми особами, шляхом безготівкового перерахування, що є порушенням умов договору. На підставі вищевикладеного, укладений між ОСОБА_5 та позивачем правочин, за яким здійснювалися перерахування коштів на вкладний рахунок з рахунку ОСОБА_6, що є одночасно кредитором ОСОБА_5, надали зазначеній особі переваги перед іншими кредиторами, а отже, - такі договори банківського вкладу є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону. У зв'язку із виявленням Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк», призначеною наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» №408 від 29.05.2015р. нікчемних правочинів відповідно до ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме: договорів банківського вкладу (депозиту), перелік яких наведено в Додатку № 1 до цього Наказу, що були укладені між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та фізичними особами - клієнтами ОСОБА_5 після 16.01.2015 року включно, за якими кошти були зараховані за такими договорами від інших фізичних осіб, та операції за якими призвели до збільшення гарантованої суми відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, 16 вересня 2015 року був винесений наказ тимчасової адміністрації АТ «Дельта Банк» №813 «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями», яким, зокрема, вирішено застосувати наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та перелік яких наведено в Додатку №1 до цього Наказу, в тому числі до договору банківського вкладу від 20.02.2015р. №013-03618-200215. Додатково відповідач зазначав, що відповідно до п.6 ч.2 ст.37 Закону України «Про гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду має право звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку. Так, Уповноваженою особою була надана до Прокуратури міста Києва заява про вчинення кримінального правопорушення від 05.08.2015р. за вихідним кореспондентським №6431, яка зареєстрована від 06.08.2015р. за вхідним кореспондентським №694-ЗП. Також відповідач зазначав, що в ході перевірки був встановлений факт затримання ОСОБА_8 Директорів ОСОБА_9 підписання Наказу №2650 від 03.11.2014р. «Щодо стабілізації діяльності ОСОБА_5» з 03.11.2014р. до 15.01.2015 року. Такі дії посадової особи ОСОБА_5 призвели до того, що за період з 03.11.2014 року по 15.01.2015 року, всупереч обмеженням, встановленим Постановою Національного ОСОБА_5 України, мав місце значний приріст за вкладами, розміщеними в AT «Дельта Банк», та за залишками на поточних рахунках фізичних осіб, що підлягають відшкодуванню Фондом.
Представник відповідача у судовому засіданні також заперечував проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб також подала письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначалося, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відсутні будь-які первинні документи по вкладникам і тому при складанні Загального реєстру використовується виключно інформація, що наявна в переданому Уповноваженою особою Фонду Переліку вкладників. Зважаючи на те, що позивача не було включено до Переліку вкладників, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не мав правових підстав здійснювати відповідні процедури по виплаті відшкодування. У разі подання Уповноваженою особою додаткової інформації по позивачу відповідні заходи будуть вжиті Фондом автоматично відповідно до вимог чинного законодавства і жодної підстави для спонукання Фонду судом до вчинення відповідних дій немає.
Третя особа про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, проте у судове засідання її представник не з'явився, причини неявки суду не повідомив, жодних клопотань не надавав.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20.02.2015 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (далі - відповідач, або АТ «Дельта Банк», або Банк) та ОСОБА_3 (далі - позивач) було укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США №013-03618-200215.
Відповідно до договору №013-03618-200215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 20.02.2015 року позивач розмістив у відповідача вклад в сумі 5000,00 доларів США по 23.08.2015 року включно.
Відповідно до п.1.8 Додаткової угоди №1 до договору №013-03618-200215 банківського вкладу від 20.02.2015р. було встановлено, що зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в ОСОБА_5, або шляхом перерахування з відкритого в ОСОБА_5 поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу ОСОБА_5 в день укладення Сторонами цього Договору.
На виконання зазначеного пункту, сума вкладу була перерахована 20.02.2015 року з поточного рахунку ОСОБА_6 №2620070332110 на вкладний рахунок Позивача - №26306113022732.
Договір банківського вкладу укладався строком до 19 серпня 2015 року, а по його закінченню відповідно до п.1.10. вклад повинен був бути виплачений шляхом зарахування на поточний рахунок №26206703998978.
Відповідно до Довідки про наявність рахунків в АТ «Дельта Банк» вих. №05-3054948 від 03.08.2015 р. Банк повідомив вкладника, що на його вкладному (депозитному) рахунку №26306113022732 станом на 03.08.2015р. обліковується залишок коштів в розмірі 4999,82 дол. США.
02 березня 2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України за №150 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року за №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк». Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» призначено ОСОБА_4.
ОСОБА_7 виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №71 від 08.04.2015 року тимчасову адміністрацію в АТ «Дельта Банк» запроваджено на шість місяців з 03 березня 2015 року по 02 вересня 2015 року включно.
ОСОБА_7 виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №147 від 03.08.2015 року строк здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» продовжено по 02 жовтня 2015 року включно.
Постановою Національного банку України №664 від 02.10.2015р. відкликано банківську ліцензію та ліквідовано АТ «Дельта Банк».
ОСОБА_7 виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №181 від 02.10.2015 року розпочата процедура ліквідації АТ «Дельта Банк» з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.
Після оголошення процедури ліквідації ОСОБА_5, позивач відповідно до інформації, розміщеної на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, звернувся до відділення Ощадбанку для отримання виплати, але йому було повідомлено, що його даних як вкладника, який має право на отримання виплати суми від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в реєстрі виплат немає.
Звернувшись до відділення ОСОБА_5, де оформлювався договір банківського вкладу, пoзивaч отримав довідку згідно до якої, залишок коштів на рахунках позивача відсутній.
В подальшому позивачем було встановлено, що 16.09.2015 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» ОСОБА_4 було прийнято рішення №813 відповідно до якого, серед інших, договір банківського вкладу №013-03618-200215 «Найкращий від Миколая» у доларах США, укладений позивачем із ОСОБА_5 було визнано нікчемним, а грошові кошти в розмірі 5000 доларів США були повернуті на поточний рахунок ОСОБА_6.
Так, відповідно 8 частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Судом встановлено, що перевірка здійснювалася на виконання Наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» №408 від 29.05.2015 року та на виконання рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №174/15 від 27.07.2015 року. Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» було здійснено перевірку договорів (правочинів) за вкладними операціями, на предмет виявлення договорів (правочинів), що є нікчемними з підстав, передбачених частиною 3 статті 38 Закону.
За результатами перевірки Комісією було виявлено наявність ознак нікчемності у ряді договорів банківського вкладу (депозиту), що були укладені між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та фізичними особами - клієнтами ОСОБА_5 після 16.01.2015 року включно, оскільки, як зазначено в Рішенні Виконавчої дирекції Фонду (протокол №174/15 від 27.07.2015 року), керівників структурних підрозділів ОСОБА_5 було повідомлено про обмеження на здійснення певних операцій, встановлені вказаної Постановою, лише 15.01.2015 року, а отже, факт надання переваги ОСОБА_5 кредиторам може бути доведений виключно щодо договорів банківського вкладу, укладених після 16.01.2015 року включно.
Зокрема, щодо договору банківського вкладу від 20.02.2015р. №013-03618-200215, укладеного між ОСОБА_3 та АТ «Дельта Банк», Комісією було встановлено, що він містить ознаки нікчемності у розумінні приписів п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки був здійснений в період дії Постанови Національного банку України №692/БТ від 30.10.2014р. «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії проблемних», згідно з якою ОСОБА_5 було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до набрання чинності Постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків, а також оскільки відповідно до укладеного договору банківського вкладу на відкритий позивачем депозитний рахунок надійшли кошти у валюті - долари США шляхом так званого «дроблення» великого депозиту іншого клієнта банку, а саме фізичної особи ОСОБА_6, що підтверджується витягом з реєстру операцій та свідчить, що ці операції не передбачали фактичного переміщення «реальних» грошових коштів та здійснювались за рахунок внутрішньобанківських проводок. Крім того, зазначена операція з перерахування грошових коштів з рахунку фізичної особи ОСОБА_6 на поточний рахунок Позивача суперечить постанові правління Національного ОСОБА_5 України № 365 від 16.09.2013р. «Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України», оскільки безготівкове перерахування коштів в іноземній валюті можливе лише з інших власних рахунків або шляхом внесення грошових коштів у касу банку. Також, відповідно до п.5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у АТ «Дельта Банк», затверджених ОСОБА_7 директорів AT «Дельта Банк» Протоколом № 14 від 20 березня 2013 року (з відповідними змінами), що є обов'язковим до застосування сторонами (умов договору), зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладника від третьої особи не допускається. Фактично ж кошти на рахунок позивача вносилися третіми особами, шляхом безготівкового перерахування, що є порушенням умов договору. На підставі вищевикладеного, укладений між ОСОБА_5 та позивачем правочин, за яким здійснювалися перерахування коштів на вкладний рахунок з рахунку ОСОБА_6, що є одночасно кредитором ОСОБА_5, надали зазначеній особі переваги перед іншими кредиторами, а отже, - такі договори банківського вкладу є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону.
У зв'язку із виявленням Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк», призначеною наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» №408 від 29.05.2015р. нікчемних правочинів відповідно до ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме: договорів банківського вкладу (депозиту), перелік яких наведено в Додатку №1 до цього наказу, що були укладені між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та фізичними особами - клієнтами ОСОБА_5 після 16.01.2015 року включно, за якими кошти були зараховані за такими договорами від інших фізичних осіб, та операції за якими призвели до збільшення гарантованої суми відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, 16 вересня 2015 року був винесений наказ тимчасової адміністрації АТ «Дельта Банк» №813 «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями», яким, зокрема, вирішено застосувати наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та перелік яких наведено в Додатку №1 до цього Наказу, в тому числі до договору банківського вкладу від 20.02.2015р. №013-03618-200215.
Наказом відповідача від 22.09.2015р. №836 «Про внесення змін до Наказу №813 від 16.09.2015 року» з метою недопущення подвійних виплат вкладникам гарантованої суми відшкодування коштів Фондом вирішено не застосувати наслідки нікчемності Договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та перелік яких наведено в Додатку №5 до цього Наказу, кошти на які надійшли від платників, сума залишку на рахунках яких станом на 03.03.2015 року становила менше 200000,00грн., в частині повернення коштів платникам, які перерахували кошти на вклади за такими Договорами. Анулювати проводки по поверненню коштів з депозитних рахунків, відкритих відповідно до Договорів, або з поточних рахунків, на які відповідно до умов Договорів були перераховані кошти після закінчення строку дії Договорів або дострокового їх розірвання, на рахунки фізичних осіб, які здійснили перерахування коштів на вкладні рахунки, відкриті відповідно до умов Договорів, перелік яких наведено в Додатку № 5 до цього Наказу, згідно до реєстру операцій, наведеному в Додатку №6 до цього Наказу.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Частиною першою статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 1 та частини третьої статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.
Частина перша статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачає, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
За правилами частин першої-третьої статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Нарахування відсотків за вкладами припиняється в останній день перед початком процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.
Згідно із частиною п'ятою статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Частина шоста статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає, що уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини четвертої статті 26 цього Закону.
Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (далі - Положення), Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку. Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку. Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку. Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними. Файл csv формується за структурою інформаційного рядка файла "Перелік вкладників" (додаток 9) та за правилами формування csv файлів (додаток 10).
Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.
Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр). Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.
Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними. Файл csv формується за структурою інформаційного рядка файла "Загальний Реєстр / Реєстр переказів" (додаток 12) та за правилами формування csv файлів (додаток 10).
Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
З матеріалів справи вбачається, що позивача як вкладника за договором банківського вкладу не включено до переліку вкладників у зв'язку з визнанням нікчемними договору банківського вкладу від 20.02.2015р. №013-03618-200215 на підставі пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Згідно із частиною другою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Частина третя статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.
Таким чином, для правильного вирішення спору такої категорії справ суду необхідно перевірити підстави, з яких визнано договір нікчемним, у розрізі статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Як зазначалося вище, ознаками нікчемності договору банківського вкладу від 20.02.2015р. №013-03618-200215, укладеного між ОСОБА_3 та АТ «Дельта Банк», на думку відповідача є здійснення цього договору в період дії Постанови Національного банку України №692/БТ від 30.10.2014р. «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії проблемних», згідно з якою ОСОБА_5 було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до набрання чинності Постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків, та зміст якої було доведено до відома керівників структурних підрозділів ОСОБА_5 15.01.2015р.
Разом з тим, інформація, яка міститься в Постанові Правління Національного банку України №692/БТ від 30.10.2014р., на яку посилається відповідач, становить банківську таємницю, а отже позивач в силу приписів ст.75 Закону України «Про банки і банківську діяльність» не знав і не міг знати про її існування та зміст, а також про незадовільний стан платіжної дисципліни в АТ «Дельта Банк» і що для клієнтів ОСОБА_5 існували ризики щодо незадоволення кредиторських вимог в результаті ліквідації АТ «Дельта Банк» та реалізації його майна, оскільки під час здійснення перерахування коштів, та відповідно відкриття депозитного рахунку позивачем в АТ «Дельта Банк» ще й не було відомо про введення тимчасової адміністрації, не кажучи вже про процедуру ліквідації ОСОБА_5.
Щодо доводів відповідача про те, що зазначена операція з перерахування грошових коштів з рахунку фізичної особи ОСОБА_6 на поточний рахунок ОСОБА_3 суперечить п.5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у АТ «Дельта Банк», затверджених ОСОБА_7 директорів AT «Дельта Банк» Протоколом №14 від 20 березня 2013 року (з відповідними змінами), згідно з яким зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладника від третьої особи не допускається, а також суперечить постанові правління Національного ОСОБА_5 України №365 від 16.09.2013р. «Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України», оскільки безготівкове перерахування коштів в іноземній валюті можливе лише з інших власних рахунків або шляхом внесення грошових коштів у касу банку, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 16.09.2013р. №365 «Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України», надходження коштів в іноземній валюті в межах України на поточний рахунок в іноземній валюті фізичної особи (резидента або нерезидента) здійснюється виключно шляхом переказу коштів в іноземній валюті з іншого власного рахунку або шляхом унесення готівки власником рахунку.
Отже, зазначеною Постановою Національного банку України визначено обмеження лише щодо зарахування коштів саме на поточний, а не депозитний рахунок фізичної особи.
Також слід зазначити, що перерахування коштів на банківський вклад регламентується ст.1062 Цивільного кодексу України, якою зокрема передбачено, що на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом.
Крім того, інформаційним листом ПАТ «Дельта Банк» від 18.12.2014р., спрямованим на адресу керівників структурних підрозділів ОСОБА_5, доведена процедура перерахування коштів з поточного рахунку одного клієнта на депозитний рахунок іншого клієнта, для чого рекомендовано працівникам ОСОБА_5 укладати відповідну Додаткову угоду (порядок дій працівників ОСОБА_5 та шаблон Додаткової угоди - додається до цього листа).
З урахуванням означеного інформаційного листа, між позивачем та ОСОБА_5 20.02.2015р., тобто в день розміщення вкладу (депозиту), було укладено відповідну Додаткову угоду №1 до Договору № 013-03618-200215 банківського вкладу від 20.02.2015р., копія якої міститься в матеріалах справи, відповідно до п.1.8 якої було встановлено, що зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в ОСОБА_5, або шляхом перерахування з відкритого в ОСОБА_5 поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу ОСОБА_5 в день укладення Сторонами цього Договору. Виключно для цілей цього Договору Сторони домовились, що умови п.5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі цього Договору, не застосовуються».
За таких обставин, відповідачем не надано доказів наявності підстав, які наведені у статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", для визнання нікчемним правочину у випадку, який розглядається.
Так, у частині першій статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
У силу вимог частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
За правилами частини третьої цієї ж статті у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Згідно з п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вбачається, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України: 1)правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2)правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АРК, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основний національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за ст.228 ЦК України має враховуватися вина, що виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Отже, для застосування санкцій, передбачених ст.228 ЦК України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо порушує конституційні права і свободи людини і громадянина та суперечить інтересам держави і суспільства.
Дійсно, уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних. Разом з тим, за змістом наведених норм, дане право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими закон пов'язує нікчемність правочину, тобто саме по собі твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.
Нормативно-правові акти та спірний договір не містять заборони на відкриття депозитного вкладу шляхом безготівкового перерахування коштів з поточного рахунку однієї фізичної особи-резидента на рахунок іншої фізичної особи-резидента, відкриті в одному банку.
Разом із тим відповідачем не наведено, а судом не встановлено доказів наявності підстав для визнання нікчемним договору банківського вкладу у досліджуваному випадку; відповідачем також не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.
Також відповідачем не доведено, що укладення депозитного договору та внесення коштів на депозитний рахунок містить ознаки правочину, який міг би спричинити неплатоспроможність ОСОБА_5.
За таких обставин, твердження Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_4 щодо нікчемності договору банківського вкладу є припущенням, яке не доведено належними доказами у встановленому законом порядку.
Таким чином, відповідачем не доведено наявність правових підстав стосовно невключення позивача до переліку вкладників АТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду як вкладника відповідно до договору банківського вкладу.
Крім того, відповідач, стверджуючи про нікчемність договору банківського вкладу, посилається на неправомірність дій працівників банку. Разом із тим такі обставини не можуть бути самостійною підставою для сумніву в добросовісності позивача як вкладника при виконанні умов договору банківського вкладу. Оскільки позивач безпосередньо не має доступу до проведення операцій із грошовими коштами в банку, навіть за умови неналежного виконання працівниками банку своїх посадових обов'язків, позивач як добросовісна сторона договору банківського вкладу не повинен нести відповідні негативні наслідки у зв'язку з цим. Доводи про наявність у працівників банку та позивача спільного умислу на неправомірні, на думку відповідача, дії не підтверджуються жодними доказами. За таких обставин суд вважає ці доводи безпідставними та необґрунтованими.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачка ОСОБА_3 є тією особою, яка набула право на гарантоване відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а тому вона протиправно не була включена до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів.
За таких обставин, рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації (ліквідацію) АТ «Дельта Банк» ОСОБА_4, що оформлене наказом від 16.09.2015р. №813 в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу від 20.02.2015р. №013-03618-200215 є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.
Також задоволенню підлягають позовні вимоги в частині зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_4 включити ОСОБА_3 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідну додаткову інформацію про ОСОБА_3, оскільки таке зобов'язання є належним шляхом відновлення порушених прав позивача.
Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині щодо визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_4 щодо не включення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу від 20.02.2015р. №013-03618-200215, оскільки в даному випадку судом встановлено,що бездіяльність місця не мала, оскільки відповідач прийняв рішення про визнання вищеозначеного договору нікчемним, через що і не здійснив включення позивача до вказаного Переліку.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на приписи ч.3 ст.94 КАС України, відповідно до якої якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
З огляду на вищенаведене, на користь ОСОБА_3 підлягають відшкодуванню судові витрати із сплати судового збору пропорційно частині задоволених позовних вимог у розмірі 1102,40грн.
Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_4 від 16.09.2015р. №813 в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу від 20.02.2015р. №013-03618-200215.
Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_4 включити ОСОБА_3 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідну додаткову інформацію про ОСОБА_3.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судові витрати із сплати судового збору пропорційно частині задоволених позовних вимог у розмірі 1102,40грн. (одна тисяча сто дві гривні сорок копійок).
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_10