10 травня 2016 р. Справа № 804/2165/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Борисенко П.О., при секретарі судового засідання - Сергієнко В.Ю., за участю представників: позивача - ОСОБА_1, третьої особи - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Дочірнього підприємства «Південьтеплоенерго» Комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради
до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області
третя особа Дочірнє підприємство «Північтеплоенерго» Комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради
про зобов'язання вчинити певні дії,-
Дочірнє підприємство «Південьтеплоенерго» Комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про зобов'язання відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області зняти арешт та скасувати заборону на відчуження з всього майна, яке належить Дочірньому підприємству «Південьтеплоенерго» Комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради, який накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.07.2014 року ВП № 44103744.
Під час судового розгляду справи задоволено клопотання про залучення у якості третьої особи - Дочірнє підприємство «Північтеплоенерго» Комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що існуючий арешт майна позивача згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.07.2014 року ВП № 44103744, безпідставно обмежує право підприємства в користуванні та розпорядженні своїм майном. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись при цьому на обставини, викладені у позовній заяві.
Відповідач належними чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, надіслав суду пояснення, у яких зазначив про ухвалення рішення на розсуд суду.
Представник третьої особи у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 2 вказаного Закону, примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».
З матеріалів справи вбачається, що на виконанні відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області перебуває виконавче провадження з примусового виконання наказу № 904/10108/13 виданого 05.05.2014 року Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з Дочірнього підприємства «Південьтеплоенерго» Комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 5441217,36 грн.
05.10.2015 року ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області (справа № 904/10108/13) змінено відповідача по справі з Дочірнього підприємства «Південьтеплоенерго» комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради на його правонаступника - Дочірнє підприємство «Північтеплоенерго» комунального підприємства «Дніпротеплоенрго» Дніпропетровської обласної ради.
05.02.2016 року винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження, а саме замінено боржника у ВП № 44103744 на Дочірнє підприємство «Північтеплоенерго» Комунального підприємства «Дніпротеплоенрго»Дніпропетровської обласної ради.
На звернення Дочірнього підприємства «Південьтеплоенерго» комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради щодо зняття арешту з майна, відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відмовлено, оскільки не передбачено скасування арештів накладених на майно при заміні сторони виконавчого провадження.
Суд вважає, що відповідач в даному випадку діяв правомірно, з огляду на наступне.
Статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
При цьому, стаття ст. 60 вищевказаного Закону визначає порядок та умови зняття арешту з майна.
Так, зокрема, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
У разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.
У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
З огляду на вищевикладене, суд звертає увагу на те, що при зміні сторони виконавчого провадження діюче законодавство не передбачає зняття арешту з майна боржника.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Дочірнього підприємства «Південьтеплоенерго» Комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства «Південьтеплоенерго» Комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови виготовлений 16.05.2016 р.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 16.05.2016р. Суддя З оригіналом згідно Суддя ОСОБА_3 ОСОБА_3 ОСОБА_3