"23" червня 2016 р. Справа № 922/361/16
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Плахов О.В.,
при секретарі Марченко В.О.,
за участю представників:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
від Жовтневого відділу ДВС м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області - Мазій М.А. - за довіреністю від 12.05.2016р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_2 (вх.№1654Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 24.05.2016р. у справі №922/361/16,
за позовом фізичної особи ОСОБА_2, м. Харків,
до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, м. Харків,
про стягнення коштів,
В квітні 2016 року фізична особа ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Харківської області з скаргою на дії державного виконавця (вх.№133), в якій просив визнати дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції щодо вчинення примусового виконання рішення у виконавчому провадженні № 47986140 незаконними.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.05.2016р. у справі №922/361/16 (суддя Міньковский С.В.) в задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця Жовтневого відділу ДВС м. Харкова відмовлено.
Місцевий господарський суд, з посиланням на підстави оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби України щодо виконання судових рішень, а також суб'єктів відповідного оскарження, визначених ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 47986140, відкритому Жовтневим відділом ДВС м. Харкова на підставі виконавчого листа Шишацького районного суду Полтавської області про стягнення з ХДАВП на користь ОСОБА_3 заборгованості, не є стороною в зазначеному виконавчому провадженні, що має наслідком відмови у задоволенні поданої скарги.
Фізична особа ОСОБА_2 не погодився з ухвалою господарського суду першої інстанції та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 24.05.2016р. у справі № 922/361/16 та прийняти нове рішення, яким визнати дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції щодо вчинення примусового виконання рішення у виконавчому провадженні № 47986140 незаконними.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги ОСОБА_2 зазначає, що господарським судом Харківської області в порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини, під час винесення оскаржуваної ухвали неправомірно не розглянуто подану скаргу по суті, а саме - не було досліджено обставин, які свідчать про порушення діями державного виконавця Жовтневого ВДВС ХМУЮ законних прав скаржника.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.06.2016р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 прийнято до провадження, справу призначено до розгляду.
У відзиві на апеляційну скаргу Харківське державне авіаційне виробниче підприємство просить ухвалу господарського суду Харківської області від 24.05.2016р. у справі № 922/361/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення (вх.№ 6528 від 23.06.2016р.).
В обґрунтування своєї позиції у справі відповідача зазначає, що скаржник не наділений правом сторони виконавчого провадження №47986140 від 01.07.2015р., а відтак у останнього відсутнє право оскарження дій чи бездіяльності державного виконавця з питань даного виконавчого провадження в судовому порядку.
У відзиві на апеляційну скаргу Жовтневий відділ державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області просить відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця відмовити у повному обсязі (вх.№ 6534 від 2306.2016р.).
Зокрема, держаний виконавець з посиланням на положення Закону України "Про виконавче провадження", а також Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. № 512/5, зазначає про відсутність порушення порядку відкриття виконавчого провадження № 47986140, а також проведення визначених Законом виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа Шишацького районного суду Полтавської області у справі № 551/167/14-ц від 28.05.2015р.
В судовому засіданні державний виконавець заперечував проти апеляційної скарги, просив суд ухвалу господарського суду Харківської області від 24.05.2016р. у справі №922/361/16 залишити без змін, а апеляційну каргу - без задоволення.
Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, виходячи з обмеженості строку перегляду ухвали місцевого господарського суду в апеляційному порядку, а також того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін у справі за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, викладені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення державного виконавця, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Рішенням господарського суду Харківської області від 14.03.2016р. у справі № 922/361/16 позовну заяву фізичної особи ОСОБА_2 задоволено; стягнуто з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства на користь ОСОБА_2 заборгованість з заробітної плати за період з серпня 2015 року по січень 2016 року в сумі 7829,09 грн.
Як свідчать матеріали скарги, позивач з метою виконання рішення суду звернувся з відповідним наказом до Комінтернівського відділу ДВС ХМУ юстиції та 08.04.2016р. державним виконавцем було відкрито виконавче провадження за №50780954.
Господарським судом також встановлено, що на виконанні у Жовтневому відділі ДВС м. Харкова знаходився виконавчий лист Шишацького районного суду Полтавської області у справі №551/167/14-ц від 28.05.15 р. про стягнення з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства на користь ОСОБА_3 27931,35 грн. середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі та 3000,00 грн. відшкодування моральної шкоди.
Не погодившись з діями державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції щодо накладення арешту на все нерухоме майно Харківського державного авіаційного виробничого підприємства на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 47986140 від 01.07.2015р. ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Харківської області в межах справи № 922/361/16 зі скаргою на дії державного виконавця (вх.№133), в якій просив визнати дії щодо вчинення примусового виконання рішення у виконавчому провадженні № 47986140 незаконними.
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
Також, ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.
Частиною першою статті 7 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.
Згідно з ч. 4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Пунктом 9.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що за змістом частини четвертої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" і частини першої статті 121-2 ГПК розгляду господарським судом підлягають ті скарги на рішення, дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби, які подано прокурором або сторонами виконавчого провадження (стягувачем чи боржником), відкритого на підставі виданого господарським судом виконавчого документа; скарги ж, подані іншими, крім зазначених, особами розгляду в господарських судах не підлягають.
За змістом цієї статті ГПК скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо) (п. 9.1 Постанови).
Господарськими судами розглядаються скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби у зв'язку з виконанням рішень, ухвал, постанов тільки господарських судів.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом судового оскарження ОСОБА_2 визначено дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції щодо здійсненні в межах примусового виконання рішення у виконавчому провадженні № 47986140 за виконавчим листом № 551/167/14-ц, виданим Шишацьким районним судом Полтавської області, про стягнення з Харківського Державного авіаційного виробничого підприємства на користь ОСОБА_3 27931,35грн. середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі, 3000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди,
Разом з тим, відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження № 47986140 від 01.07.2015р. ОСОБА_2 не є боржником чи стягувачем в даному виконавчому провадженні, що виключає наявності у останнього права на оскарження рішень, дій чи бездіяльність відповідного територіального органу Державної виконавчої служби в межах даного виконавчого провадження, тим більш, в порядку здійснення господарського судочинства з межах справи №922/361/16.
Також, з наданих державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області заперечень на апеляційну скаргу вбачається, що приписами Закону України "Про виконавче провадження", Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. № 512/5, не визначено обов'язок стягувача надавати якість підтвердження обставин, викладених в поданій ним заяві про відкриття виконавчого провадження, що позбавляє права державного виконавця на цій підставі відмовити у відкритті виконавчого провадження.
В свою чергу, у державного виконавця виникають законні підстави для перевірки викладених у заяві обставин (зокрема, шляхом виходу за вказаними у заяві адресами) лише після відкриття виконавчого провадження.
Крім того, відповідно до п. 3.8.4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Міністерством юстиції України від 02.04.2012р. № 512/5, наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними Єдиного реєстру при відкритті виконавчого провадження.
Якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника виявлено в іншому органі ДВС в межах регіону, начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, звертається до керівника органу ДВС вищого рівня щодо прийняття рішення стосовно об'єднання виконавчих проваджень у зведене чи приєднання виконавчого документа до зведеного та визначення органу ДВС, який буде здійснювати виконання зведеного виконавчого провадження (п. 3.8.6 Інструкції).
Зазначені норми не містять імперативної вказівки на строк, у який начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, звертається до керівника органу ДВС вищого рівня щодо прийняття рішення стосовно об'єднання виконавчих проваджень у зведене чи приєднання виконавчого документа до зведеного та визначення органу ДВС, який буде здійснювати виконання зведеного виконавчого провадження.
При цьому, між відкриттям виконавчого провадження 01.07.2015р. та отриманням стягувачем грошових коштів 29.07.2015р. минуло менш, ніж один місяць, що виключило необхідність у застосуванні вищезазначених норм.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Законодавець у ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.
Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. До прав, які підлягають цивільно-правовому захисту, відносяться всі майнові й особисті немайнові права, які належать суб'єктам цивільного права.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.
З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Як вбачається з матеріалів справи, в ході здійснення виконавчого провадження № 47986140 постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 01.07.2015р. на майно Харківського державного авіаційного виробничого підприємства було накладено арешт.
Постановою про закінчення виконавчого провадження від 12.08.2015р. ВП №47986140 чинність постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 01.07.2015р. ВП № 47986140 припинено (а.с. 147).
Записи про обтяження з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з державного реєстру обтяжень рухомого майна вилучені.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
Зважаючи на те, що станом на момент подання ОСОБА_2 скарги на незаконні дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (вх.№ 133 від 20.04.2016р.) державним виконавцем в рамках виконавчого провадження № 479886140 з примусового виконання листа № 551/167/14-ц, виданого Шишацьким районним судом Полтавської області 28.05.2015р., п. 2 постанови про закінчення виконавчого провадження від 12.08.2015р. припинено чинність постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 01.07.2015р., визначено направити копію постанови органам, що здійснюються реєстрації права власності окремі види майна, скаржником не доведено наявність обставин, з якими пов'язане порушення державним виконавцем його законних прав, за захистом яких позивач звернувся до господарського суду.
Крім того, матеріалами справи спростовуються твердження ОСОБА_2 відносно того, що господарським судом Харківської області не було розглянуто подану ним скаргу на предмет наявності обставин, які свідчать про порушення державним виконавцем Жовтневого ВДВС ХМУЮ законних прав скаржника.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до ухвали господарського суду Харківської області від 22.04.2016р. у справі № 922/361/16 прийнято скаргу ОСОБА_2 на незаконні дії державного виконавця до розгляду (а.с. 36,37).
Розглянувши наявні матеріали справи, а також дослідивши обставини справи та підстави звернення ОСОБА_2 зі скаргою на дії державного виконавця органу Державної виконавчої служби України до господарського суду, місцевим господарським судом правомірно відмовлено в її задоволенні на підставі статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги у зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувану ухвалу прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки місцевого господарського суду, у зв'язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана ухвала господарського суду Харківської області від 24.05.2016р. у справі №922/361/16 підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 99, 101, п.1 ч.1 ст. 103, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 24.05.2016р. у справі №922/361/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 29.06.2016р.
Головуючий суддя Лакіза В.В.
Суддя Бородіна Л.І.
Суддя Плахов О.В.