"23" червня 2016 р.Справа № 916/621/16
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів:, ОСОБА_1, ОСОБА_2
секретар судового засідання: Полінецька В.С
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_3 (довіреність № 1300 від 16.12.2015)
від відповідача: ОСОБА_4 (довіреність № 69 від 14.04.2016)
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства “Іллічівський морський торговельний порт”
на рішення господарського суду Одеської області від “16” травня 2016 року, повний текст якого складено та підписано “18” травня 2016 року
по справі № 916/621/16
за позовом Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Іллічівської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України”
до Державного підприємства “Іллічівський морський торговельний порт”
про стягнення 1881,19 грн.
15.03.2016 року Державне підприємстве “Адміністрація морських портів України” в особі Іллічівської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт", в якій просить стягнути з відповідача 1881,19 грн. портового збору.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення норм чинного законодавства не були сплачені у повному обсязі виставлені рахунки з оплати причального збору у встановлений строк, у зв'язку з чим на думку позивача наявна заборгованість, яка повинна бути стягнута.
Рішенням господарського суду Одеської області від 16.05.2016 року по справі № 916/621/16 позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" на користь Державного підприємства “Адміністрація морських портів України”, в особі Іллічівської філія Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Іллічівського морського порту) грошові кошти у розмірі 1881,19грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378 грн.
Такий висновок суду мотивований тим, що відповідачем не виконані належним чином свої зобов'язання в порушення норм чинного законодавства з оплати у повному обсязі виставлених рахунків відповідно до Актів про нарахування портових зборів.
Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ДП “Іллічівський морський торговельний порт” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.
В обґрунтування апеляційної скарги ДП «ІМТП» зазначає, що позивачем в порушення вимог Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів, затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 за № 316, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.06.2013 № 930/23426, неправомірно нарахований причальний збір загальній сумі 52 191,88 грн. за Актом № 18511 від 30.11.2015 та у сумі 4 421,40 грн. за Актом 19808 від 31.12.2015.
Також скаржник зазначає, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що відповідно до Порядку, причальний збір здійснюються за кожну добу окремо.
Крім того, апелянт зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення не було взято до уваги підписану між сторонами Додаткову угоду № 4 до Договору від 08.04.2014 року з протоколом розбіжностей, згідно з яким розрахунок причального збору здійснюються у національній валюті України за кожну добу окремо.
Позивачем надано до суду заперечення на апеляційну скаргу, в якому він та його представник в судовому засіданні просили залишити апеляційну скаргу ДП «ІМТП» без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим та відповідаючим матеріалам справи.
Розглянувши та перевіривши матеріали справи і апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.
Відповідно до приписів ст.101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.
Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, протягом листопада - грудня 2015, Іллічівською філією ДП “Адміністрація морських портів України” надавались ДП “Іллічівський морський торговельний порт” послуги з відстою біля причалів ІФ ДП “АМПУ”, т/х “Каледонія”, т/х „Герої Плевни”.
Так, Іллічівською філією ДП "АМПУ" на адресу ДП “ІМТП” було виставлено рахунки:
- № 18511 від 30.11.2015 року на суму 52191,88грн. (а.с.10) на підставі підписаного обома сторонами та скріпленого печатками Акту № 18511 (а.с.11)
- № 19808 від 31.12.2015 року на суму 4421,40 грн. (а.с.15), на підставі підписаного та скріпленого печатками обох сторін Акту № 19808 (а.с.15). Зазначені рахунки були направлені позивачем на адресу відповідача поштою та вручені відповідачем 10.12.2015 року - рахунок, Акт № 18511 та 06.01.2016 - рахунок та Акт № 19808.
Відповідно до виставлених рахунків, загальна сума причального збору складає 56 613,28 грн. (разом з ПДВ).
Здійснивши частково плату за отримані послуги, а саме по рахунку № 18511 від 30.11.2015 року у сумі 50 419,841 грн., та по рахунку № 19808 від 31.12.2015 року у сумі 4 312,289 грн., ДП “ІМТП” при підписанні Актів про нарахування портових зборів зазначено, що прийняття до оплати розміру причального збору за кожну добу окремо, з посиланням на п.5.2 Порядку.
Таким чином, у зв'язку із нездійсненням повної оплати по виставленим рахункам, у відповідача перед позивачем наявна заборгованість у сумі 1881, 19 грн. (1772,07 + 109,12), що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Іллічівської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” та вважає, що доводи, заперечення і вимоги Державного підприємства “Іллічівський морський торговельний порт” , які викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч.ч.1-3 ст.22 Закону України "Про морські порти" у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Використання коштів від портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням. Фінансування утримання гідротехнічних споруд в об'ємах, необхідних для підтримання їх паспортних характеристик, здійснюється за рахунок портових зборів, що справляються у морських портах, де розташовані такі гідротехнічні споруди. Розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту. Кошти від адміністративного збору використовуються відповідно до закону.
Згідно зі ст.85 Кодексу торговельного мореплавства під час перебування в морському порту будь-яке судно зобов'язане дотримувати чинних законів і правил України, у тому числі тих, що стосуються безпеки порту і судноплавства в порту, митного, прикордонного, санітарного (фітосанітарного) режимів, лоцманського проведення, буксирування, рятувальних і суднопіднімальних робіт, якірної стоянки і надання місць біля причалів, навантаження і вивантаження вантажів, посадки і висадки людей, послуг, пов'язаних з навантажувально-розвантажувальними роботами, і будь-яких інших портових послуг, портових зборів, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.
Порядком справляння та розміри ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 №316 визначено, що ставки портових зборів для суден встановлюються залежно від напрямків плавання судна -у "закордонному плаванні" або у "каботажному плаванні".
Наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 №316 (далі - Порядок), портові збори (корабельний. Причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний і санітарний) справляються в морських портах із суден і плавучих споруд, що плавають під Державним прапором України та іноземними прапорами, за групами згідно з додатком 1 до цього порядку; причальний збір справляється на користь власника причалу, а якщо причал перебуває у користуванні - на користь відповідного користувача.
Згідно до п. 1.4, 1.5 Порядку, сплата портових зборів у морських портах здійснюється до виходу судна з морського порту; нарахування портових зборів здійснюється з умовного об'єму судна, який обчислюється в кубічних метрах і дорівнює добутку трьох величин (довжина судна, ширина судна і висота судна), зазначених в обмірному свідоцтві або документі, що його замінює.
Відповідно до п.5.1 розділу V Порядку, причальний збір справляється із суден, що стоять біля причалу. Так, п.5.2 Порядку (із змінами і доповненнями згідно Наказу Міністерства інфраструктури України від 24.07.2015 № 281, який набрав чинності 04.09.2015) передбачено, що для суден груп А, Б, В (буксири), Г, Д (крім військових суден ВМС ЗС України) і Е (спортивні судна, приватні яхти, парусні судна та риболовні судна, що заходять у морські порти без виконання вантажних операцій, а також судна портового флоту, що не належать або не орендуються власником причалів) застосовується ставки, наведені у додатку 5 Порядку.
Так, у додатку 5 до Порядку встановлено ставку причального збору для суден у каботажному плаванні у «інших випадках» (окрім вантажних операцій) в розмірі 0,00114 дол. США за куб м за добу.
Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що позивачем невірно зазначається у позовній заяві, що ставка причального збору для суден у каботажному плаванні становить 0,0114 дол. США за куб.м. за добу, замість 0,00114 дол. США за куб.м. за добу, до уваги колегією суддів не приймається з огляду на наступне.
Так, дійсно, у тексті позовної заяви представником Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Іллічівської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” допущена описка та невірно йдеться посилання на те, що ставка причального збору для суден у каботажному плаванні становить 0,0114 дол. США за куб.м. за добу, однак Договором № б/д від 01.08.2015 року по рахункам №№ 19808 та 18511 передбачено, що ціна за причальний збір - каботажний складає 0,00114 дол. США за куб.м. за добу (а.с.10, 14), відповідно до додатку № 5 до Порядку.
Положення ст.ст. 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.
Відповідно до ст.ст. 509. 510. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України „Про господарські товариства”, інших законодавчих актів.
Відповідно до вимог частини 3 статті 23 Закону України "Про морські порти України" державні стратегічні об'єкти портової інфраструктури та інше державне майно, закріплене за адміністрацією морських портів України, належать їй на праві господарського відання. Адміністрація морських портів України володіє, користується та розпоряджається закріпленим за нею державним майном з урахуванням його цільового призначення, а також обмежень правомочностей щодо розпорядження таким майном, визначених цим Законом, іншими законодавчими актами, її статутом.
Підпунктом 1 статті 1 Закону України "Про морські порти України" визначено, що адміністрація морських портів України - державне підприємство, утворене відповідно до законодавства, що забезпечує функціонування морських портів, утримання та використання об'єктів портової інфраструктури державної форми власності, виконання інших покладених на нього завдань безпосередньо і через свої філії, що утворюються в кожному морському порту (адміністрація морського порту).
Гідротехнічні споруди морських портів (гідротехнічні споруди) - інженерно-технічні споруди (портова акваторія, причали, пірси, інші види причальних споруд, моли, дамби, хвилеломи, інші берегозахисні споруди, підводні споруди штучного та природного походження, у тому числі канали, операційні акваторії причалів, якірні стоянки), розташовані в межах території та акваторії морського порту і призначені для забезпечення безпеки мореплавства, маневрування та стоянки суден (пункт 4 статті 1 Закону України "Про морські порти України").
Стратегічні об'єкти портової інфраструктури - об'єкти права державної власності - гідротехнічні споруди, об'єкти портової інфраструктури загального користування, засоби навігаційного обладнання та інші об'єкти навігаційно-гідрографічного забезпечення морських шляхів, системи управління рухом суден (пункт 14 статті 1 Закону України "Про морські порти України")
Відповідно до вимог пункту 13 частини 1 статті 15 Закону України "Про морські порти України" Адміністрація морських портів України утворюється з метою справляння та цільового використання портових зборів.
Таким чином, портові збори є обов'язковими цільовими платежами, встановленими законодавством і обов'язок з їх оплати відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, статей 1, 3, 84 Кодексу торговельного мореплавства України виникає безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює діяльність з торгового мореплавства на підставі фактів проходження судном каналами та не передбачає укладення окремого договору з господарюючими суб'єктами.
Надавши належну правову оцінку наявним матеріалам справи, місцевий господарський суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач в порушення вищевикладених вимог не здійснив свої зобов'язання з оплати портового збору у повному обсязі, у зв'язку з чим наявна заборгованість у розмірі 1881,19 грн.
Відповідач ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надав, а тому зазначені вище факти під час розгляду апеляційної скарги та справи в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які відповідач посилався як на підстави своїх вимог, доводів і заперечень.
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 16.05.2016 року по справі № 916/621/16 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Державного підприємства “Іллічівський морський торговельний порт” - без задоволення.
Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського
процесуального кодексу України, колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства “Іллічівський морський торговельний порт” залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Одеської області від 16 травня 2016 року по справі № 916/621/16 залишити без змін.
Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.
Повний текст постанови
складено „24” червня 2016 року
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя М.С. Петров