Дата документу 24.06.2016
Справа № 320/4017/16-ц
2-о/320/265/16
«24» червня 2016 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Сметаніної А.В.,
народних засідателів - Щебликіної О.В., Федоренко Р.М.,
при секретарі - Горбань Н.А.,
за участю прокурора - Фурманенко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за заявою КУ «Мелітопольський психіатричний диспансер» Запорізької обласної ради про госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу в примусовому порядку, за участю заінтересованої особи ОСОБА_2,
До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшла заява КУ «Мелітопольський психіатричний диспансер» Запорізької обласної ради про госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу в примусовому порядку, за участю заінтересованої особи ОСОБА_2 Заява обґрунтовується тим, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться на диспансерному обліку у лікаря-психіатра з 2004 року з діагнозом «Змішаний розлад особистості». У квітні та серпні 2014 року був госпіталізований до психіатрично-наркологічного відділення КУ «Мелітопольський психіатричний диспансер» Запорізької обласної ради у примусовому порядку у зв'язку з наявністю галюцинаторно-параноїдної симптоматики та агресивної поведінки. На підставі динамічного спостереження за хворим діагноз було змінено на параноїдну шизофренію. Також знаходиться на диспансерному обліку у лікаря нарколога з приводу психічних розладів внаслідок вживання каннабіноїдів. Хворого ОСОБА_1 було доставлено до КУ «Мелітопольський психіатричний диспансер» за заявою його матері ОСОБА_2, згідно якої психічний стан її сина змінився в гіршу сторону. При надходженні до лікарні ОСОБА_1 відмовився надати добровільну згоду на госпіталізацію, у зв'язку з чим Комунальна установа «Мелітопольський психіатричний диспансер» вимушена звернутись до суду з цією заявою.
Представник КУ «Мелітопольський психіатричний диспансер» Запорізької обласної ради в судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні заяви наполягає.
Заінтересована особа ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала заяву КУ «Мелітопольський психіатричний диспансер» Запорізької обласної ради, просить госпіталізувати її сина, пояснила, що 23.06.2016 року його стан різко погіршився, поведінка змінилась, почав стверджувати, що молодша донька народжена не від нього, що в неї «чип у голові», збирався винести дитину з дому, погрожував фізичною розправою на адресу дружини та батьків.
Лікар-психіатр ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, від неї надійшла заява про розгляд справи за її відсутністю, в зв'язку з великою завантаженістю на роботі не може з'явитись в судове засідання. Підтверджує, що стан здоров'я хворого ОСОБА_1 не дозволяє йому приймати участь в судовому засіданні.
В судове засідання особа, відносно якої ставиться питання про госпіталізацію в психіатричне відділення ОСОБА_1 не викликався, згідно заяви головного лікаря КУ «Мелітопольський психіатричний диспансер» Запорізької обласної ради просить проводити розгляд справи без ОСОБА_1, оскільки його участь в судовому засіданні може викликати погіршення стану здоров'я. Вказану обставину підтверджує в своїй заяві і лікар-психіатр.
Прокурор у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення заяви КУ «Мелітопольський психіатричний диспансер» про примусову госпіталізацію ОСОБА_1
Суд, вислухавши пояснення заінтересованої особи, вивчивши матеріали справи, письмові документи, заслухавши думку прокурора, вважає, що заява підлягає повному задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
На підставі ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.
Як вбачається з вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно вимог ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності
Відповідно до ч. 1 ст. 279 ЦПК України, за умов, визначених Законом України "Про психіатричну допомогу", заява лікаря-психіатра про проведення психіатричного огляду особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги та її продовження в примусовому порядку подається до суду за місцем проживання особи, а заява представника психіатричного закладу про госпіталізацію особи до психіатричного закладу у примусовому порядку та заява про продовження такої госпіталізації подається до суду за місцезнаходженням зазначеного закладу.
Статтею 14 Закону України "Про психіатричну допомогу" визначено, що особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться на диспансерному обліку у лікаря-психіатра з 2004 року з діагнозом «Змішаний розлад особистості». У квітні та серпні 2014 року був госпіталізований до психіатрично-наркологічного відділення КУ «Мелітопольський психіатричний диспансер» у примусовому порядку у зв'язку з наявністю галюцинаторно-параноїдної симптоматики та агресивної поведінки. На підставі динамічного спостереження за хворим діагноз було змінено на «параноїдну шизофренію». Також знаходиться на диспансерному обліку у лікаря нарколога з приводу психічних розладів внаслідок вживання каннабіноїдів.
Згідно копії заяви ОСОБА_2, яка є матір'ю ОСОБА_1, психічний стан її сина на даний час значно погіршився, поведінка спостерігалась неадекватною, у зв'язку з чим просить його госпіталізувати (а.с.5).
24 червня 2016 року ОСОБА_1 було оглянуто лікарем-психіатром та було встановлено діагноз «Шизофренія, параноїдна форма».
Відповідно до вимог ч.1 ст. 280 ЦПК України у заяві про проведення психіатричного огляду фізичної особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку та її продовження, про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку та продовження такої госпіталізації повинні бути зазначені підстави для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, встановлені законом.
Згідно ч. 2 ст. 280 ЦПК України до заяви про психіатричний огляд або надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку додається висновок лікаря-психіатра, а про продовження примусово амбулаторної психіатричної допомоги, про примусову госпіталізацію, її продовження - висновок комісії лікарів-психіатрів та інші відповідні матеріали.
Згідно висновку ЛКК від 24 червня 2016 року встановлено, що хворий ОСОБА_1 знаходиться на обліку у лікаря-психіатра з діагнозом: «Шизофренія, параноїдна форма, безперервний тип перебігу, галюцинаторно-маячний синдром». Комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 страждає на хронічний психічний розлад у вигляді шизофренії, параноїдна форма, безперервний тип перебігу, галюцинаторно-маячний синдром та вважає за необхідне госпіталізувати хворого ОСОБА_1 для стаціонарного обстеження та лікування без його згоди (а.с.3).
Європейський суд з прав людини визначив вимоги, яких необхідно дотримуватися під час законного затримання психічнохворих осіб відповідно до підпункту (е) пункту 1 статті 5 Конвенції, а саме: "за винятком випадків крайньої необхідності, людина не має позбавлятися свободи до тих пір, поки не буде переконливо доведено, що вона дійсно є "психічнохворою".
У Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй "Принципи захисту осіб з психічними захворюваннями та поліпшення психіатричної допомоги" від 18 лютого 1992 року № 46/119 визначено, що примусова госпіталізація чи затримання пацієнтів спочатку має відбуватися на короткий строк, встановлений національним законодавством, для обстеження і попереднього лікування до розгляду такої госпіталізації чи затримання контрольним органом, яким має бути суд чи інший незалежний та безсторонній орган (принципи 16, 17).
Аналіз наведених міжнародних документів дає підстави для висновку про необхідність здійснення судового контролю над втручанням у право на свободу та особисту недоторканність психічнохворої особи під час його госпіталізації до психіатричного закладу без його згоди.
Аналізуючи вказані обставини справи, суд приходить до висновку, що є всі підстави для задовольнити заяви КУ «Мелітопольський психіатричний диспансер» та госпіталізації в психіатричне відділення у примусовому порядку ОСОБА_1 без його згоди.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 212, 214, 279-282 ЦПК України, ст. 14 Закону України "Про психіатричну допомогу", суд
Заяву КУ «Мелітопольський психіатричний диспансер» Запорізької обласної ради про госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу в примусовому порядку, за участю заінтересованої особи ОСОБА_2 - задовольнити в повному обсязі.
Госпіталізувати до психіатричного відділення КУ «Мелітопольський психіатричний диспансер» Запорізької обласної ради у примусовому порядку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.
Зобов'язати Головного лікаря КУ «Мелітопольський психіатричний диспансер» Запорізької обласної ради ОСОБА_4 у місячний термін повідомити Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області про результати госпіталізації у примусовому порядку до психіатричного відділення КУ «Мелітопольський психіатричний диспансер» Запорізької обласної ради ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: А.В.Сметаніна
Народні засідателі: О.В.Щебликіна
ОСОБА_5