Справа № 314/3002/15-ц
Провадження № 2-п/314/7/2016
іменем України
18.05.2016 року м.Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області:
головуючого судді - Надворної О.С.,
секретарі - Якубовської Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вільнянського районного суду Запорізької області заяву Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про захист прав споживачів, -
Заочним рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 03.12.2015 року, ухваленим по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про захист прав споживачів, - позовні вимоги позивача були задоволені повністю. Визнано недійсним кредитний договір №490053747, укладений 27.12.2007 року між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» та ОСОБА_1. Також стягнуто на користь ОСОБА_1 з ПАТ «Альфа-Банк» 72387,15 грн. одержаних від ОСОБА_1 на виконання кредитного договору №490053747 від 27.12.2015р, укладеного 27.12.2007 року між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» та ОСОБА_1.
11.02.2016 року відповідач ПАТ «Альфа-Банк» звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду.
Представник позивача та представник відповідача 18.05.2016р подали через канцелярію суду заяви про розгляд справи без їх участі, а представник відповідача, крім того, просив суд долучити до матеріалів справи виписки по рахункам за спірним кредитним договором. Представник позивача просив суд залишити заяву відповідача без задоволення; надав суду письмові заперечення.
За результатами розгляду заяви судом встановлено наступне.
За змістом ст.ст. 229, 232 ЦПК України підставою для скасування заочного рішення суду є нез'явлення відповідача у судове засідання, а докази на які він посилається у заяві про перегляд такого рішення повинні мати істотне значення для правильного вирішення справи.
Проте у заяві банку не зазначені нові докази, яким би суд не дав оцінку при розгляді справи та з приводу яких, відповідач не давав пояснення у своїх письмових запереченнях на позов. Наведені пояснення та доводи відповідача не дають підстав вважати, що рішення суду було ухвалено без врахування доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Фактично, заперечення проти вимог позивача відповідач обґрунтовує тими самими поясненнями та доказами, яким суд дав належну оцінку в заочному рішенні та зводяться до їх переоцінки.
Посилання відповідача на постанову Верховного Суду України від 02.12.2015р у справі №6-1341цс15, як на підставу для скасування заочного рішення суд вважає безпідставною, виходячи з наступного.
Верховний Суд України при перегляді справи не встановлює обставини справи він лише може встановити чи правильно було застосовано норми матеріального права та чи не було порушено норми процесуального права судами попередніх інстанцій (ст. 360-4 ЦПК України). У мотивувальній частині зазначеної постанови ВСУ виходив з обставин, які були встановлені судами попередніх інстанцій та з досліджених ними доказів, в частині надання інформації споживачу. Проте у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Альфа-Банк» судом було встановлено, що позивачу не було надано інформацію, зміст та порядок надання якої визначений Законом України «Про захист прав споживачів», Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту (затверджено постановою Правління НБУ від 10.05.2007р №168).
Також, відповідач у заяві про перегляд заочного рішення не навів докази, які б могли спростувати встановлені судом обставини.
Виписка по рахункам за спірним кредитним договором не може бути доказом, який має істотне значення у розумінні ст. 232 ЦПК України, оскільки по-перше, на такі докази відповідач не посилається у заяві про перегляд заочного рішення, а по-друге, з цих документів не вбачається надання інформації споживачу.
Посилання відповідача на Постанову Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012р суд також вважає безпідставною, оскільки позов пред'явлено не про розірвання договору (про що йдеться у відповідних положеннях Постанови, на які посилається відповідач), а про визнання його недійсним.
Також суд вважає за необхідне дати оцінку неприбуттю представників відповідача в судове засідання для участі у розгляді справи за вказаним позовом, визнавши причину неприбуття неповажною, як є і неповажною причина неповідомлення суду про неявку, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, позов було пред'явлено до юридичної особи - банку, який повинен був забезпечити або явку повноваженого представника у судове засідання або ж надати клопотання про відкладення розгляду справи через поважні причини. Однак, відповідачем не надано доказів неможливості направлення банком до суду повноважного представника. «Супроводження справи» певним співробітником банку, на що посилається відповідач, є рішенням керівництва банку, яке не повинно негативно впливати на виконання банком ст. 27 ЦПК України своїх процесуальних прав та обов'язків (у т.ч. брати участь у судових засіданнях та подавати докази, надавати пояснення тощо). Крім того, банком не надано доказів відсутності на роботі (у штаті) працівників -юристів банку на момент розгляду справи судом, а також доказів участі всіх представників банку в судових засіданнях з розгляду інших цивільних справ в день розгляду даної справи.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що заяву ПАТ «Альфа-Банк» про перегляд заочного рішення суду від 03.12.2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Альфа-Бнк» про захист прав споживача необхідно залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 209-210, 232 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про захист прав споживачів - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Згідно ч. 4 ст. 231 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя Вільнянського районного суду
Запорізької області ОСОБА_2
Суддя Надворна
18.05.2016