печерський районний суд міста києва
Справа № 2-3239/11
24 червня 2016 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Цокол Л.І. ,
при секретарі - Сторожук Є. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «УКРГАЗБАНК» на дії державного виконавця,
ПАТ АБ «Укргазбанк» звернувся до суду із скаргою і просить Постановити ухвалу, якою визнати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП №50841137 від 15.04.2016 року неправомірною та скасувати її, зобов'язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Пишного Артема Володимировича відкрити виконавче провадження за виконавчим листом № 2-3239/11 виданим 07.02.2012 року Печерським районним судом м. Києва.
Скарга обґрунтована наступним. 20.04.2016 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Пишним Артемом Володимировичем було винесено Постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП № 50841137 (надалі - Постанова) з примусового виконання виконавчого листа № 2-3239/11, виданого 07 лютого 2012 року Печерським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь АБ «УКРГАЗБАНК» заборгованості за кредитним договором № 343-Ф/08 від 04.07.2008р. в розмірі 117 004,14 доларів США (що за курсом Національного банку України на дату ухвалення рішення становило 932 640,00 грн.), 14 425,78 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту; 34 091,70 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів; 1 700,00 грн. - витрати з оплати судового збору; 120,00 грн. - на відшкодування витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.
В даній Постанові державним виконавцем зазначено про те, що виконавчий документ пред'явлено не за підвідомчістю виконання рішення, оскільки на відділ примусового виконання рішень Управлінь державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції покладається виконання рішень, за якими сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті. Стягувач вважає, що Постанова є незаконною та необгрунтованою, порушує права Заявника, прийнята безпідставно, з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню.
Зокрема, 04 липня 2008 року між АБ "УКРГАЗБАНК/ Заявником та ОСОБА_2 (надалі за текстом - Позичальник) був укладений Кредитний договір № 343-ф/08 (надалі за текстом - Кредитний договір).
За умовами п.1.1. кредитного договору АБ «УКРГАЗБАНК» надав кредит в сумі 130 000,00 (сто тридцять тисяч) доларів США 00 центів. Кредит надається на строк з 04 липня 2008 року по 02 липня 2038 року або по день визначений в п. 1.6. та/або в п.3.3.11 цього Договору, із сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 14,3% річних.
Крім цього, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (далі - Поручитель) було укладено Договір поруки № 343-ф/08-р від 04.07.2008 року (надалі - Договір поруки).Відповідно до п. 1.1. Договору поруки (з врахуванням додаткової угоди № 1), Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Позичальником зобов'язань по кредитному договору № 343-ф/08 від 04.07.2008 року, укладеному Кредитором з Позичальником.
У зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 умов кредитного договору, АБ «УКРГАЗБАНК звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом про стягнення солідарно з боржників ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором. На підставі вказаного рішення видано виконавчі листи.
Відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення у цивільній справі" № 14 від 18.12.2009, у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення. Крім того, Верховний Суд України в листі від 07.10.2010 "Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009 - 2010 роки)" зазначає, що повернення коштів у валюті не суперечить ЦК, оскільки у конкретному випадку валюта не є засобом платежу. У разі неможливості повернення коштів у валюті, суд може визначити порядок виконання рішення суду, зазначивши про стягнення кредиту у гривнях, що складає еквівалент суми за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення у справі. Вирішення цього питання є актуальним з точки зору захисту порушених прав позивача (ст. 1 ЦПК), оскільки державні виконавці відмовляють у відкритті виконавчого провадження, якщо в рішенні суду не зазначено еквівалента боргу в гривнях.
Таким чином, задовольняючи позовні вимоги АБ «УКРГАЗБАНК» щодо стягнення заборгованості в доларах США, Печерський районний суд м. Києва врахував зазначені вище висновки Верховного Суду України та зазначив вказаний еквівалент в резолютивній частині рішення. Тобто, стягнення боргу за кредитним договором в доларах США є правомірним, а зазначення судом в резолютивній частині рішення еквіваленту суми боргу за курсом встановленим НБУ на дату ухвалення рішення не є підставою для стягнення боргу виключно в еквіваленті, зазначеному у рішенні.
Так, відповідно до ч.3 ст. 53 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті державний виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує ці кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті державний виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби.
Згідно зі ст. 11 Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (виконавчого документа), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Окрім іншого, відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (позики). Таким чином, АБ «УКРГАЗБАНК» має право отримати таку ж суму грошових коштів, яку позичальник/боржник отримав у власність.
Стягувач наполягає на тому, що з моменту ухвалення рішення до моменту винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження курс долара США суттєво збільшився. Так, згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 20.04.2016 р. (дата винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження) 100 дол. США = 2544,34 грн. Таким чином, станом на 20.04.2016 р. сума боргу за виконавчим листом № 2- 3239/11 від 07.02.2012р. становить (117 004,14 дол. США х 25,44) + 14 425,78 грн. +34 091,70 грн. = 3 025 102 грн. (три мільйона двадцять п'ять тисяч сто дві грн. 80 коп.).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про виконавче провадження» на відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві покладається виконання рішень, зокрема, якщо сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
Оскільки станом на 20.04.2016 р. сума боргу за виконавчим листом 2-3239/11 від 07.02.2012р. в еквіваленті складала 3 025 102,80 грн., тобто становить три мільйона гривень, то АБ «УКРАЗБАНК» відповідно до вищезазначеної норми Закону правомірно звернувся до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві, без порушення правил підвідомчості.
Отже, застосування державним виконавцем п. 4, ч.І ст. 26 Закону є неправомірним та безпідставним.
Державний виконавець рішення якого оскаржується в судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, своїх заперечень по суті скарги не подав. Боржники в судове засідання не з'явились, про час і місце судового розгляду повідомлялись вчасно та належним чином.
Суд вислухавши пояснення представника стягувача ОСОБА_4 , дослідивши додані до скарги матеріали та матеріали цивільної справи, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст. 384 ЦПК України та ч.4 ст. 82 Закону рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ.
Постанову Заявник отримав 20.04.2016 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції на супровідному листі, а тому строки звернення до суду не порушені.
Із встановленого під час розгляду скарги, слід виходити з того, до судовим рішенням на підставі якого видано виконавчий лист та пред'явлено до примусового виконання сума гривневого еквіваленту заборгованості боржників визначена станом на день постановлення судового рішення. Вказана сума складає 982977,48грн. Саме про таку суму зазначено у заяві про прийняття до примусового виконання стягувачем.
Отже слід виходити з того, що державний виконавець правомірно відмовив у відкритті виконавчого провадження, оскільки сума зобов'язань становить менше трьох мільйонів гривень. В цьому випадку слід врахувати те, що оскільки сума заборгованості визначена у національній валюті - гривні в судовому рішенні, у державного виконавця відсутні підстави самостійно визначити інший розмір заборгованості.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 17, 18, 21, 82 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. 384, 385, 387, 389 ЦПК України, суд -
скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «УКРГАЗБАНК» на дії державного виконавця, залишити без задоволення. Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, що брали участь у справі, але не були присутні під час оголошення - в той же строк з дня отримання її копії.
Суддя Цокол Л.І.