печерський районний суд міста києва
Справа № 757/24537/16-к
25 травня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши в судовому засіданні в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу з розслідування злочинів, скоєних працівниками прокуратури управління з розслідування у кримінальних провадженнях стосовно працівників прокуратури та інформаційної безпеки Генеральної інспекції внутрішніх розслідувань та безпеки Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна, -
Старший слідчий в особливо важливих справах відділу з розслідування злочинів, скоєних працівниками прокуратури управління з розслідування у кримінальних провадженнях стосовно працівників прокуратури та інформаційної безпеки Генеральної інспекції внутрішніх розслідувань та безпеки Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 за погодженням із процесуальним керівником у кримінальному провадженні звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна - автомобіля марки «Land Rover Range Rover Autobiography», кузов НОМЕР_1 .
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначає, що Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015110000000482 від 13.10.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 3682 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 у період обіймання посади прокурора Шевченківського району міста Києва та прокурора Подільського району міста Києва, будучи уповноваженим на виконання функцій держави набув у спільну сумісну власність з дружиною ОСОБА_6 активи у значному розмірі, тобто які в сто і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами.
У ході досудового розслідування встановлено, що між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , 12.06.1998 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 .
Відповідно до відомостей отриманих з Головного сервісного центру МВС України від 28.03.2016 за вих. № 31/27-702 та з Регіонального сервісного центру в м. Києві від 29.04.2016 за вих. № 31/26-6728вх, № 31/26-6727вх, № 31/26-6726вх на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 зареєстровано наступні транспортні засоби придбані у період шлюбу з ОСОБА_5 :
- 12.02.2009 автомобіль марки «Mercedes-Benz G 55 AMG», д.н.з. НОМЕР_5 , кузов НОМЕР_6 , на підставі довідки-рахунку серії ДДР № 778324 від 12.02.2009. Вартість транспортного засобу не встановлена, оскільки підстави його реєстрації знищенні, у зв'язку з закінченням терміну зберігання. У той же час відповідно до відомостей з офіційного сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України середня ринкова вартість зазначеного автомобіля складає 1 550 135,07 грн, зазначена середня ринкова вартість підтверджується інформацією, яка розміщенні у всесвітній мережі на спеціалізованих сайтах, а саме: http://rst.ua, https://auto.ria.com, http://status-auto.com.ua;
- 11.01.2013 автомобіль марки «Land Rover Range Rover Autobiography», д.н.з. НОМЕР_7 , кузов НОМЕР_1 , на підставі довідки-рахунку серії ААА № 052759 від 11.01.2013. Вартість транспортного засобу не встановлена, оскільки підстави його реєстрації знищенні, у зв'язку з закінченням терміну зберігання. У той же час відповідно до відомостей з офіційного сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України середня ринкова вартість зазначеного автомобіля складає 1 765 244,25 грн. Зазначена середня ринкова вартість підтверджується та є навіть дещо меншою ніж відомості про вартість аналогічного транспортного засобу, які розміщені у всесвітній мережі на спеціалізованих сайтах, а саме: http://rst.ua, https://auto.ria.com, http://status-auto.com.ua;
- 01.06.2013 автомобіль марки «Chevrolet Express», д.н.з. НОМЕР_8 , кузов НОМЕР_9 , на підставі довідки-рахунку серії ДДР № 821298 від 20.05.2013. Вартість транспортного засобу на момент його придбання відповідно до довідки-рахунку виданого ТОВ «Еліт-Моторс» складає 424 300,00 грн.
Майно відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 № 2947-III (далі - СК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Статтею 61 СК України передбачено, що об'єктом права спільної сумісної власності є будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу (ч. 1 ст. 68 СК України).
Розмір часток майна дружини та чоловіка, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя визначено статтею 70 СК України, а саме у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Статтею 368 ЦК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 370 ЦК України встановлено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними.
Статтею 371 ЦК України передбачено порядок звернення стягнення на частку майна, що є у спільній сумісній власності, відповідно до якого кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї.
Відповідно до відомостей наданих Державною фіскальною службою України від 11.03.2016 за вих. № 4266/5/99-99-11-02-03-16 ОСОБА_6 за період трудової діяльності з 2000 року по 2015 рік отримала сукупний дохід у розмірі 3 222 614,53 грн, ОСОБА_5 за період трудової діяльності з 1999 року по 2015 рік отримав сукупний дохід у розмірі 1 092 442,28 грн.
У той же час тільки частина активів - рухоме та нерухоме майна (частина частки статутного капіталу ТОВ «Компанія «Укравіт» та нежилих приміщень розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ) придбане ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у період подружнього життя у спільну сумісну власність коштує 7 496 128 грн, що значно перевищує сукупний дохід подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_6
01.12.2015, ОСОБА_5 у рамках кримінального провадження, яке виділено в окреме провадження, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України. З метою уникнення можливої конфіскації майна його відчужено особам за цінами значно нижчими ніж ринкова вартість.
Так, 17.12.2015 ТСЦ № 8047 РСЦ МВС України у м. Києві автомобіль марки «Land Rover Range Rover Autobiography», кузов НОМЕР_1 перереєстровано на нового власника ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі довідки-рахунок серії НОМЕР_10 від 18.11.2015. Вартість транспортного засобу згідно вище вказаної довідки-рахунок складає 149 900,00 грн.
У той же час відповідно до відомостей з офіційного сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України середня ринкова вартість зазначеного автомобіля складає 1 765 244,25 грн. Зазначена середня ринкова вартість підтверджується та є навіть дещо меншою ніж відомості про вартість аналогічного транспортного засобу, які розміщені у всесвітній мережі на спеціалізованих сайтах, а саме: http://rst.ua, https://auto.ria.com, http://status-auto.com.ua.
При цьому, згідно відомостей наданих Державною фіскальною службою України від 10.03.2016 за вих. № 4118/5/99-99-11-02-03-16 ОСОБА_7 за період трудової діяльності в 2007 році отримав сукупний дохід у розмірі 530,25 грн. Зазначений дохід є значно меншим не тільки вартості автомобіль марки «Land Rover Range Rover Autobiography» відповідно до довідки-рахунку, а й реальної середньої ринкової вартості зазначеного автомобіля.
Слідчий, звертаючись до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, зазначає, що застосування такого заходу забезпечення необхідне для запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, а метою накладення арешту в даному випадку є збереження речових доказів у кримінальному провадженні та забезпечення можливої подальшої спеціальної конфіскації.
Також слідчий звертає увагу, що викладені в клопотання обставини вказують на те, що новий власник автомобіля марки «Land Rover Range Rover Autobiography» - ОСОБА_7 повинен був знати, що таке майно відповідає ознакам, зазначеним у п. 1-4 ч. 1 ст. 962 КК України.
В судовому засіданні слідчий, прокурор клопотання підтримали повністю, посилаючись на викладені в ньому обставини, просили задовольнити.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України розгляд клопотання здійснено без повідомлення підозрюваного, захисників, власника майна, оскільки це необхідно з метою забезпечення арешту майна.
Згідно ч. 1 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Заслухавши слідчого та прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя надходить до наступних висновків.
Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.
Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України закріплено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором на підставі викладеного в клопотанні та наданих до нього матеріалах доведено, що автомобіль, на який органі досудового розслідування просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу - є матеріальним об'єктом, який може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження.
Водночас відповідно до ч. 4 ст. 170 КК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КПК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 96 КК України передбачено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення; 3) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Тож з огляду на викладене, кваліфікацію правопорушення за ч. 2 ст. 368-2 КК України, наявності достатніх підстав вважати, що автомобіль, на який слідчий просить накласти арешт, можуть бути одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна, наявність обставин, які вказують на те, що новий власник автомобіля марки «Land Rover Range Rover Autobiography» - ОСОБА_7 повинен був знати, що таке майно відповідає ознакам, зазначеним у п. 1-4 ч. 1 ст. 962 КК України та придбане ним за вартість, нижчу від ринкової, а відтак в провадженні можливе застосування спеціальної конфіскації.
Враховуючи вищевикладене, те, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке просить накласти арешт слідчий, відповідає критеріям, визначених ст. 98 КПК України, в провадженні можливе застосування спеціальної конфіскації, а третя особа, на майно якої слідчий просить накласти арешт, підпадає під визначення абз. 2 ч. 4 ст. 170 КПК України, слідчий суддя надходить до висновку, що з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації, наявні підстави для накладення арешту на зазначене майно шляхом заборони будь-якого розпорядження автомобілем, оскільки органом досудового розслідування доведено, що у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики його приховування, зникнення, передачі, та в даному випадку таке обмеження є розумним та співмірним завданням кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу з розслідування злочинів, скоєних працівниками прокуратури управління з розслідування у кримінальних провадженнях стосовно працівників прокуратури та інформаційної безпеки Генеральної інспекції внутрішніх розслідувань та безпеки Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти у кримінальному провадженні № 42015110000000482 від 13.10.2015 арешт на автомобіль марки «Land Rover Range Rover Autobiography», кузов НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом заборони розпорядження автомобілем.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала підлягає негайному виконанню, може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1