печерський районний суд міста києва
Справа № 757/17858/16-к
28 квітня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , захисника адвоката ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про відвід слідчого в ОВС другого СВ управління спеціальних розслідувань ГСУ ГПУ ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №42014000000000409 від 20.05.2014 за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, -
На розгляд слідчого судді надійшла заява адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваної ОСОБА_4 про відвід слідчого в ОВС другого СВ управління спеціальних розслідувань ГСУ ГПУ ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №42014000000000409 від 20.05.2014 за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.
Заявлений відвід обґрунтовано наявністю існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості слідчого, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України виключає участь слідчого у кримінальному провадженні. Так, заявник зазначає, що слідчим до клопотання про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою долучено копії документів, що містять недостовірну інформацію та є підробленими, а саме копії рекомендованих повідомлень про вручення ОСОБА_4 поштового відправлення, в яких зазначено, що поштові відправлення з повідомленням про підозру та повсткою про виклик ОСОБА_4 на 22.03.2016 були вручені 19.03.2016 особисто, оскільки ОСОБА_4 не була і не могла бути 19.03.2016 в АДРЕСА_1 , оскільки на той час перебувала в м. Києві, та за повідомленням самої ОСОБА_4 підписи в поштових повідомленнях належать не їй, а виконані іншою особою. Про недостовірність означених документів було відомо слідчому ОСОБА_5 , оскільки 18.03.2016 було проведено обшук за зазначеною адресою, де проживає ОСОБА_6 , та слідчий там бачив поштові відправлення, а також пересвідчився, що ОСОБА_7 за адресою своєї реєстрації не проживає та не з'являється з жовтня 2014 року. Крім того, 23.03.2016 захисником було подано на адресу ГПУ клопотання про забезпечення участі в процесуальних діях, на що він отримав постанову слідчого від 31.03.2016 про часткову відмову у задоволенні клопотання, яка на думку сторони захисту є необґрунтованою та створює перешкоди в наданні можливості підозрюваній ОСОБА_4 реалізувати права, передбачені КПК України, тобто порушують право підозрюваної на захист.
31.03.2016 за результатами розгляду клопотання слідчого про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею відмовлено в задоволенні клопотання, застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покладено ряд додаткових обов'язків, зокрема утриматись від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею з дотриманням умов, визначених слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом, проте всупереч зазначеному судовому рішенню 07.04.2016 слідчий ОСОБА_5 надав захисникові та ОСОБА_4 протокол про ознайомлення з покладеними на неї обов'язками, передбаченими ч. 5 ст. 194 КПК України, в якому визначив перелік осіб, з якими ОСОБА_4 має утриматись від спілкування, чим перевищив надані йому законом повноваження.
22.03.2016 після вручення ОСОБА_4 повідомлення про підозру слідчий повідомив, що вона має час подумати, які показання давати, і від того може залежати, якій запобіжний захід їй обиратимуть, як будуть кваліфіковані її дії та залежить можливе укладення угоди, та в подальшому звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тиння під вартою, що є тиском на підозрювану. Крім того слідчий окремим протоколом вилучив у підозрюваної паспорт громадянина України, посилаючись на те, що він є документом, що дає право на виїзд з України.
В судовому засідання захисник ОСОБА_3 , підозрювана ОСОБА_4 заяву про відвід підтримали повністю, посилаючись на викладене в ній. Додатково зазначили, що дії ОСОБА_5 носять обвинувальний характер, допущені слідчим під час досудового розслідування порушення стали підставою для звернення до прокуратури міста Києва із заявою про злочин, проте на даний час відомості про внесення даних до ЄРДР за означеною заявою відсутні.
Слідчий ОСОБА_5 проти задоволення заяви про відвід заперечував, зазначивши, що вважає свої дії в кримінальному провадженні правомірними. Щодо підроблення документів зазначив, що на адресу ГПУ надійшли зворотні повідомлення про вручення підозрюваній поштового відправлення (підозри та повістки на виклик) з відміткою про отримання відправлення особисто підозрюваною. Ким проставлялися такі відмітки, йому достеменно невідомо та не було підстав сумніватися у справжності означених документів. Клопотання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою готувалось з урахуванням тяжкості злочину, у чиненні якого вона підозрюється. Також зазначив, що не тиснув на підозрювану, це є тактикою проведення допиту. Можливо і зазначав про можливість укладення угоди в залежності від наданих показань, хоча ініціатором угоди може виступати прокурор, а не слідчий, а він повідомляв про таку можливість.
Вислухавши позиції учасників провадження, вивчивши матеріали, надані в обгрунтування заяви, а також надані в судовому засіданні, надходжу до наступного висновку.
Положення ст. 77 КПК України зазначають підстави відводу слідчому.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 77 КПК України передбачено, що прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Щодо доводів захисту про підроблення документів та використання слідчим підроблених документів, слідчий суддя виходить з того, що в матеріалах справи містяться світлокопії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення від 17.03.2016, в яких проставлена відмітка про вручення поштового відправлення ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 особисто, відтак відсутні підстави вважати, що слідчим підроблені такі документи чи було достеменно відомо про їх підробку іншою особою.
Інші доводи захисту, висловлені в обгрунтування заявленого відводу, зводяться насамперед до незгоди із процесуальними діями та рішеннями слідчого.
Щодо доводів захисту про безпідставне ініціювання слідчим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відмову в задоволенні клопотання слідчий суддя зазначає, що слідчий в своїй процесуальній діяльності є незалежним та самостійно визначає підстави для прийняття відповідних процесуальних рішень. Тому відповідні посилання захисту не можуть бути прийняті при вирішенні заяви про відвід як обставини, що вказують на упередженість слідчого. Крім того, рішення за клопотанням про застосування запобіжного заходу приймається не слідчим, а слідчим суддею, на підставі наданих в його обгрунтування доказів, а відмова слідчого в задоволенні клопотання може бути оскаржена в передбаченому процесуальним законом порядку, про що слідчим безпосередньо зазначено в постанові від 25.03.2016.
Сам факт звернення захисника із заявою про вчинення слідчим злочину не є обставиною, яка свідчить про упередженість слідчого, наявність обґрунтованих сумнівів у його неупередженості та виключає його участь в кримінальному провадженні.
Зазначення слідчим що від наданих підозрюваною показань будуть залежати подальші процесуальні дії сторони обвинувачення, процесуальні дії слідчого у кримінальному провадженні, зокрема щодо повідомлення про перелік осіб, з якими підозрюваний заборонено спілкуватися, вимога надати на зберігання паспорт громадянина України, не можуть бути такими даними, що об'єктивно підтверджують упередженість слідчого.
Крім того, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.03.2016 на підозрювану ОСОБА_4 покладено обов'язок здати на зберігання прокурору свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну, а також утриматись від спілкування з будь-якою особою, визначною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом.
На підставі зазначеного та виходячи із загальних засад кримінального провадження, передбачених пунктами 15, 19 ч. 1 ст. 7 КПК України - змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості, диспозитивність кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що заявлений відвід не містить об'єктивних підтверджених даних про існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості слідчого, та доводи сторони захисту не спростовують зазначених висновків слідчого судді.
Таким чином, відсутні підстави згідно ст. 77 КПК України для відводу слідчого, у зв'язку з чим заяву слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 77, 81, 309 КПК України,-
Заяву адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про відвід слідчого в ОВС другого СВ управління спеціальних розслідувань ГСУ ГПУ ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №42014000000000409 від 20.05.2014 за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1