печерський районний суд міста києва
Справа № 757/17805/16-к
28 квітня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
слідчого ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_3 , погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 про арешт майна, -
Слідчий за погодженням із прокурором звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна ОСОБА_5 - грошових коштів, вилучених 11.09.2015 року під час обшуку автомобіля CEVROLET LACETTI, державний номер НОМЕР_1 , проведеного в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 12013000000000353 від 10.06.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
В обґрунтування клопотання, слідчий зазначає, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015000000000353 від 10.06.2015 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що начальник ГУ ДСУ з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) в Полтавській області ОСОБА_6 , при посередництві головного спеціаліста Держгеокадастру України ОСОБА_7 впродовж липня-вересня 2015 року вимагав неправомірну вигоду від ОСОБА_8 , який діяв в інтересах ОСОБА_9 , за видачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства в оренду.
Крім того, ОСОБА_6 при посередництві свого водія ОСОБА_5 , впродовж червня-липня 2015 року вимагав неправомірну вигоду від ОСОБА_10 , який діяв в інтересах ОСОБА_11 , за видачу дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства в оренду на території Мачухівської, Кіровської, Заворкслянської сільських рад Полтавського району Полтавської області.
11.09.2015 під час передачі неправомірної вигоди за видачу наказу про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою затримано ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , у яких вилучено 11500 доларів США.
У той же день, 11.09.2015 в м. Полтава затримано ОСОБА_5 в момент вчинення злочину.
11.09.2015 проведено обшук автомобіля CEVROLET LACETTI, державний номер НОМЕР_1 , про що складено відповідні протоколи. В ході обшуку виявлено та вилучено 400 доларів США.
Грошові кошти, вилучені під час обшуку 11.09.2015, можуть бути конфісковані, оскільки санкція ч. 3 ст. 386 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 передбачає конфіскацію майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.
Зазначені вище вилучені речі використовувались як знаряддя вчинення злочину, зберегли на собі його сліди тобто вони являються доказами у даному кримінальному провадженні, що є підставою для накладення на них арешту відповідно до вимог ст. 170 КПК України.
Згідно ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, а такими заходами в тому числі є арешт майна.
В судовому засідання слідчий клопотання підтримав повністю, посилаючись на викладене в ньому, просив задовольнити. Зауважив, що арешт майна необхідний для забезпечення конфіскації майна та з метою збереження речових доказів.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, розгляд клопотання просив проводити без його участі.
На підставі ч. 1 ст. 172 КПК України слідчим суддею визнано можливим розглянути клопотання без участі власників майна, що не з'явились в судове засідання.
Згідно ч. 1 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Заслухавши слідчого, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя надходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України в редакції Закону № 1019-VIII від 18.02.2016, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою 1) забезпечення збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Враховуючи викладене, те, що в кримінальному провадженні ОСОБА_12 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 368 КК України, підозра на даній стадії провадження є обґрунтованою, що стверджується долученими до матеріалів клопотання матеріалами, санкція статті передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна, наявні достатні підстави вважати, що тимчасово вилучене у ОСОБА_5 майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є доказом злочину, може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий суддя вважає наявними підстави для накладення арешту на тимчасово вилучене у ОСОБА_5 майно з метою збереження речових доказів, забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, оскільки слідчим доведено, що у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики приховування, відчуження, зникнення цього майна.
Також слідчий суддя вважає, що в даному випадку таке обмеження є розумним та співмірним завданням кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,
Клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_3 , погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на особисте майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме кошти у сумі 400 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 11.09.2015, з розрахунку 21,73 гр. за 1 долар США, складає 8692 гривні, шляхом заборони відчуження, розпорядження іншим чином, та користування означеним майном.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1