печерський районний суд міста києва
Справа № 757/22454/16-к
12 травня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в м. Києві клопотання заступника начальника Департаменту з розслідування та нагляду у кримінальних провадженнях у сферах державної служби та власності Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12015100000001196, -
12.05.2016 в провадження слідчого судді надійшло клопотання заступника начальника Департаменту з розслідування та нагляду у кримінальних провадженнях у сферах державної служби та власності Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12015100000001196, а саме на все майно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 де б воно не знаходилось та у чому не виражалось, в тому числі:
- житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 229 м.кв.;
- земельна ділянка, кадастровий номер 3221485501:01:011:0164, площею 0,1515 га., для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 ;
- квартира АДРЕСА_2 , площ 254,2 м.кв.
- 1/2 квартири АДРЕСА_3 , площею 69, 7 м. кв.;
- 1/2 квартири АДРЕСА_4 , площею 43,2 м. кв., заборонивши розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
З наданих в обґрунтування клопотання матеріалів вбачається, що управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сферах державної служби та власності Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015100000001196, зареєстрованому в ЄРДР 22.12.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 3 ст. 146, п.п. 3, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням по вказаному кримінальному провадженню встановлено, що в період 2014-2015 років жителі міста Києва ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інші особи, діючи умисно за попередньою змовою між собою організували стійку озброєну банду з метою нападу на окремих осіб, заволодіння чужим майном, житлом та грошовими коштами громадян.
Діяльність організованої злочинної банди була спрямована на незаконне заволодіння житлом, майном та грошовими коштами громадян із числа неблагополучних, одиноких і соціально незахищених верств населення.
Для досягнення поставленої мети організаторами банди розроблено злочинний план, на виконання якого її учасники здійснювали підшукання осіб, які володіли цінною житловою нерухомістю у м. Києві, вивчали їхні родинні та соціальні зв'язки, задля усунення можливих перешкод в подальшому, схиляли неблагополучних осіб до надмірного вживання алкоголю чи наркотичних речовин, викрадали людей, незаконно позбавляли їх волі, утримуючи примусово в ізоляції, залякували та застосували фізичне насильство, вимагали і примушували до укладення завідомо невигідних цивільно-правових зобов'язань, а також позбавляли життя громадян, шляхом їх умисного вбивства, наслідком чого був перехід права власності на майно членам організованої банди з отриманням грошової винагороди.
12.05.2016 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст. 257, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, п.п. З, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за ОСОБА_5 зареєстровано право приватної власності на:
- житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 229 м.кв.;
- земельна ділянка, кадастровий номер 3221485501:01:011:0164, площею 0,1515 га., для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 ;
- квартира АДРЕСА_2 , площ 254,2 м.кв.
- 1/2 квартири АДРЕСА_3 , площею 69, 7 м. кв.;
- 1/2 квартири АДРЕСА_4 , площею 43,2 м. кв.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того відповідно до п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
Санкціями ч. 2 ст. 115 та ст. 257 КК України передбачено додатковий вид покарання у вигляді конфіскації майна.
У випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно підозрюваного щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України може призначити покарання у виді конфіскації майна.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав повністю, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив задовольнити.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України розгляд клопотання здійснено без повідомлення власника майна, оскільки це необхідно з метою забезпечення арешту майна.
Згідно ч. 1 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя надходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
У даному випадку, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КПК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Враховуючи викладене, те, що в кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні в тому числі злочинів, передбачених ст. 257, пунктами 3, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, санкціями яких передбачено обов'язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна, підозра на даній стадії провадження є обґрунтованою, що стверджується долученими до матеріалів клопотання матеріалами, слідчий суддя вважає наявними підстави для накладення арешту на вищевказане майно підозрюваної, оскільки у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики приховування, пошкодження, відчуження, знищення, зникнення цього майна.
Також слідчий суддя вважає, що в даному випадку таке обмеження є розумним та співмірним завданням кримінального провадження.
Поряд із тим, прокурором в судовому засіданні не доведено, що для досягнення мети арешту майна буде недостатнім застосування такого заходу забезпечення шляхом заборони розпорядження майном, та у разі незастосування заборони використання майна можливе настання наслідків, передбачених абз. 2 ч. 1, ч.11 ст. 170 КПК України, а тому клопотання в частині вимоги про арешт майна шляхом встановлення заборони на його використання задоволенню не підлягає.
Клопотання в частині вимоги про накладення арешту на все майно підозрюваного, де б воно не знаходилось та у чому б не виражалось, не відповідає вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України, а відтак і не може бути задоволено в цій частині.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання заступника начальника Департаменту з розслідування та нагляду у кримінальних провадженнях у сферах державної служби та власності Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12015100000001196 - задовольнити частково.
Накласти у кримінальному провадженні № 12015100000001196 арешт на майно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1
- житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 229 м.кв.;
- земельна ділянка, кадастровий номер 3221485501:01:011:0164, площею 0,1515 га., для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 ;
- квартира АДРЕСА_2 , площ 254,2 м.кв.
- 1/2 квартири АДРЕСА_3 , площею 69, 7 м. кв.;
- 1/2 квартири АДРЕСА_4 , площею 43,2 м. кв., шляхом заборони розпорядження вказаним майном.
В іншій частині клопотання залишити без задоволення.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1