ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/22082/15-ц
провадження № 2/753/1666/16
"23" червня 2016 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Коренюк А.М.
при секретарі Леонтьєва В.В
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення компенсації за порушення авторського права на оригінальну назву літературного твору, суд -
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця (далі- ФОП) ОСОБА_3 про стягнення компенсації за порушення авторського права на оригінальну назву літературного твору. Мотивуючи свої вимоги тим, що їй належать авторські немайнові та виключні майнові права на літературний твір «ІНФОРМАЦІЯ_1» та його персонаж «ІНФОРМАЦІЯ_1» («ІНФОРМАЦІЯ_2» та/або «ОСОБА_6»). Так, у січні 1979 року вона створила літературний твір під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», а у 1980 році на його основі вона створила сценарій мультиплікаційного фільму під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1». Твір з оригінальною назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» було оприлюднено в анімаційному фільмі з однойменною назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», а у 1989 році - оприлюднено твір «ОСОБА_7». Відповідно до чинного на час створення фільму законодавства (ст. 483 ЦК України, 1963 року) авторське право на кінофільм належало підприємству, яке здійснило зйомку, а авторові сценарію, художнику-постановникові та авторам інших творів, які увійшли складовою частиною у фільм, належало авторське право кожному на свій твір. Тому, авторські (майнові) права на фільм належать кіностудії «Укранімафільм», що є правонаступником «Київнаукфільм», а їй належать авторські немайнові та виключні майнові прав на літературний твір та його оригінальну назву «ІНФОРМАЦІЯ_1». Користуючись своїм правом на реєстрацію авторського права, вона зареєструвала свої авторські права у Державному департаменті інтелектуальної власності й отримала свідоцтво від 11.05.2004 року НОМЕР_2 про державну реєстрацію авторського права на літературний твір «ІНФОРМАЦІЯ_1». 07.04.2014 року вона отримала свідоцтво НОМЕР_3 про реєстрацію авторського права на літературний твір й персонаж «ІНФОРМАЦІЯ_1». Тобто, самостійними об»єктами, які підлягають правовій охороні авторським правом є оригінальна назва літературного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» та ім»я його головного персонажу «ІНФОРМАЦІЯ_1» («ІНФОРМАЦІЯ_2» та/або «ОСОБА_6»). Вказаний літературний твір та його індивідуальна фантазійна назва є добре відомими творами в Україні. Назва літературного твору, створеного позивачкою є оригінальною й може використуваватися самостійно, а тому розглядається як твір та охороняється законом відповідно до ст. 9 Закону України «Про авторське право та суміжні права». Нащодавно їй стало відомо, що відповідач на сайті з відповідним посиланням/адреси здійснює неправомірне використання ориганльної назви твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» шляхом маркування вказаною назвою стендів під магніт та здійснює розповсюдження такого товару через мережу Інтернет. Так, у жовтні 2015 року представником позивача було виявлений факт порушення авторського права позивача на вказаний літературний твір та його назву, й придбано на сайті за посиланням індивідуальної інтернет адреси відповідача стенд під магніт «ІНФОРМАЦІЯ_1», артикул 00751/11, рахунок-фактура для оплати на замовлення товару було надіслано представнику позивача на електронну пошту. Факт купівлі-продажу даного товару підтверджується квитанцією про оплату, рахунком-фактурою. На сайті було розміщено наступну інформацію: «стенд під магніт ІНФОРМАЦІЯ_1, 00751/11 11.08 грн.; стенд під магніт ІНФОРМАЦІЯ_1 артикул 00751/11, ширина 130 мм, висота 130 мм; стенд виготовлений із пластику ПВХ товщиною 3 мм; зображення наноситься на плівку; додатково стенд оснащений металевою пластиною для кріплення дитячого малюнка за допомогою магніту». Ввважає, що вказаними діями відповідач допустив порушення виключних майнових авторських прав на оригінальну назку літературного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» без її (автора) дозволу, не сплативши їй ні авторської винагороди, ані ліцензійних платежів. Шкода полягає в упущений вигоді - неотриманні ліцензійних платежів за використання її твору, оскільки жодного дозволу вона відповідачу на відтворення оригінальної назви та реалізацію (продаж) стенду під магніт «ІНФОРМАЦІЯ_1» вона не надавала. Виготовлення стендів під магніт «ІНФОРМАЦІЯ_1», а також розповсюдження споживачам без дозволу правовласника/автора й без виплати їй авторської винагороди та ліцензійних платежів за використання її твору є порушенням авторського права, що дає їй право на отримання компенсації за допущене відповідачем порушення її законних авторських прав у розмірі 30 мінімальних розмірів заробітної плати, що й стало підствою звернення до суду з даним позовом.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4, діючий на підставі довіреності від 17 вересня 2014 року (а.с.103-104), позовні вимоги підтримав з тих же підстав та просив їх задовольнити, тим самим поновивши права позивачки шляхом стягнення компенсації за допущене відповідачем порушення її законних авторських прав у розмірі 30 мінімальних розмірів заробітної плати.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5, діючий на підставі довіреності від 13 березня 2016 року (а.с.112), позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні за недоведеністю та безпідставністю вимог. Вказав, що відповідач наразі припинив свою діяльність щодо реалізації товару під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», дозволу/згоди на маркування розповсюджуваного ним товару від позивачки не отримував. Вважає, що дії відповідача по реалізації товару під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» не можна вважати неправомірними, й ними він не допускав порушення виключних майнових авторських прав на оригінальну назву літературного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1», оскільки про це йому не було відомо.
Вислухавши пояснення сторін, їх доводи та заперечення, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з"ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об"єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 належать авторські немайнові та виключні майнові права на літературний твір «ІНФОРМАЦІЯ_1» та його персонаж «ІНФОРМАЦІЯ_1» («ІНФОРМАЦІЯ_2» та/або «ОСОБА_6»). Так, у січні 1979 року вона створила літературний твір під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», а у 1980 році на його основі вона створила сценарій мультиплікаційного фільму під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1». Твір з оригінальною назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» було оприлюднено в анімаційному фільмі з однойменною назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», а у 1989 році - оприлюднено твір «ОСОБА_7». Відповідно до чинного на час створення фільму законодавства (ст. 483 ЦК України, 1963 року) авторське право на кінофільм належало підприємству, яке здійснило зйомку, а авторові сценарію, художнику-постановникові та авторам інших творів, які увійшли складовою частиною у фільм, належало авторське право кожному на свій твір. Тому, авторські (майнові) права на фільм належать кіностудії «Укранімафільм», що є правонаступником «Київнаукфільм», а їй належать авторські немайнові та виключні майнові прав на літературний твір та його оригінальну назву «ІНФОРМАЦІЯ_1». Користуючись своїм правом на реєстрацію авторського права, вона зареєструвала свої авторські права у Державному департаменті інтелектуальної власності й отримала свідоцтво від 11.05.2004 року НОМЕР_2 про державну реєстрацію авторського права на літературний твір «ІНФОРМАЦІЯ_1». 07.04.2014 року вона отримала свідоцтво НОМЕР_3 про реєстрацію авторського права на літературний твір й персонаж «ІНФОРМАЦІЯ_1» (а.с.8, 9, 10-15, 16-19).
Тобто, самостійними об»єктами, які підлягають правовій охороні авторським правом є оригінальна назва літературного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» та ім»я його головного персонажу «ІНФОРМАЦІЯ_1» («ІНФОРМАЦІЯ_2» та/або «ОСОБА_6»).
Вказаний літературний твір та його індивідуальна фантазійна назва є добре відомими творами в Україні. Назва літературного твору, створеного позивачкою є оригінальною й може використуваватися самостійно, а тому розглядається як твір та охороняється законом відповідно до ст. 9 Закону України «Про авторське право та суміжні права».
Нащодавно їй стало відомо, що відповідач на сайті з відповідним посиланням/адреси здійснює неправомірне використання ориганльної назви твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» шляхом маркування вказаною назвою стендів під магніт та здійснює розповсюдження такого товару через мережу Інтернет.
Так, у жовтні 2015 року представником позивача було виявлений факт порушення авторського права позивача на вказаний літературний твір та його назву, й придбано на сайті за посиланням індивідуальної інтернет адреси відповідача три стенди під магніт «ІНФОРМАЦІЯ_1», артикул 00751/11, рахунок-фактура для оплати загальною сумою 57 грн. 00 коп. на замовлення товару було надіслано представнику позивача на електронну пошту (а.с.20, 21, 22, 23).
Факт купівлі-продажу даного товару підтверджується квитанцією про оплату, рахунком-фактурою. На сайті було розміщено наступну інформацію: «стенд під магніт ІНФОРМАЦІЯ_1, 00751/11 11.08 грн.; стенд під магніт ІНФОРМАЦІЯ_1 артикул 00751/11, ширина 130 мм, висота 130 мм; стенд виготовлений із пластику ПВХ товщиною 3 мм; зображення наноситься на плівку; додатково стенд оснащений металевою пластиною для кріплення дитячого малюнка за допомогою магніту».
Суд ввважає, що вказаними діями відповідач допустив порушення виключних майнових авторських прав на оригінальну назку літературного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» без дозволу автора/позивача, не сплативши їй ні авторської винагороди, ані ліцензійних платежів. Шкода полягає в упущений вигоді - неотриманні ліцензійних платежів за використання її твору, оскільки жодного дозволу вона відповідачу на відтворення оригінальної назви та реалізацію (продаж) стенду під магніт «ІНФОРМАЦІЯ_1» вона не надавала. Виготовлення стендів під магніт «ІНФОРМАЦІЯ_1», а також розповсюдження споживачам без дозволу правовласника/автора й без виплати їй авторської винагороди та ліцензійних платежів за використання її твору є порушенням авторського права, що дає їй право на отримання компенсації за допущене відповідачем порушення її законних авторських прав.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» автор - фізичнаособа, яка своєю творчою працею створила твір; ім'я автора - сукупність слів чи знаків, що ідентифікують автора: прізвище та ім'я автора; прізвище, ім'я та по батькові автора; ініціали автора; псевдонім автора; прийнятий автором знак (сукупність знаків) тощо; контрафактний примірник твору, фонограми, відеограми - примірник твору,фонограми чи відеограми, відтворений, опублікований і (або) розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, у тому числіпримірники захищених в Україні творів, фонограм і відеограм, що ввозяться намитну територію України без згоди автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, зокрема з країн, в яких ці твори, фонограми і відеограми ніколи не охоронялися або перестали охоронятися; виключне право - майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом;
оприлюднення (розкриття публіці) твору - здійснена за згодою автора чи іншого суб'єктаавторського права і (або) суміжних прав дія, що вперше робить твір доступним для публіки шляхом опублікування, публічного виконання, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення тощо.
Суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права (ст. 7 вказаного Закону). Об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтв ч. 1 ст. 8 вказаного Закону). Охороні за цим Закономпідлягають всі твори, зазначені у частині першій цієї статті, як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо) (ч.2 ст. 8 Закону).
Частина твору, відповідно до ст.9 вказаного Закону, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону.
Порушенням авторського права і (або) суміжних прав, відповідно до ст.50 вказаного закону, що дає підстави для судового захисту, є: а) вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21-25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав; б) піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення; в) плагіат - оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору; г) ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське право і (або) суміжні права, примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, програм мовлення; д) вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав; е) будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права і (або) суміжних прав, зокрема виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу; є) підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про управління правами без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав чи особи, яка здійснює таке управління;ж) розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі.
Захист особистих немайнових і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством (ст. 51 Закону України «Про авторське право і суміжні права»). За захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.
При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і
(або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право: подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсаці (п.г ч.1 ст. 52 вказаного Закону).
Суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу (п.г ч.2 ст. 52 вказаного Закону).
Зважаючи на встановлені спірні правовідносини, факт порушеного відповідачем авторського права позивача на літературний твір та його оригінальну назву «ІНФОРМАЦІЯ_1», винність дій, розмір шкоди, суд вважає за необідне відновити порушені права позивача шляхом стягнення з відповідача компенсації у розмірі від 10 мінімальних заробітних плат, що складає 14 500 грн. 00 коп. за порушення авторського права на оригінальну назву літературного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1», а не 30 мінімальних заробітних плат, як того вимогає позивач.
Судом надана правова оцінка заперечень відповідача проти позову, та вважає, що останні не заслуговують на увагу, розцінюються судом як такі, що спрямовані на уникнення від виконання зобов"язання по сплаті компенсації, оскільки докази ним на спростування позовних вимог не надані, тому такі заперечення не можуть бути прийняті судом та покладені в основу рішення як такі, що спростовуються доказами наданими позивачем по справі.
Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення частини 1 статті 88 ЦПК України. Так, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, ст.ст. 1, 7, 8, 9, 50, 51, 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», ст. 483 ЦК України, 1963 року, Глава 36 (ст.ст. 433-448) ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 5, 6, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 57, 58, 59, 60, 62, 64, 83, 195, 196, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 293, 294 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення компенсації за порушення авторського права на оригінальну назву літературного твору, - задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, ідентифікаційни код платника податків - НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2 14 500 грн. 00 коп. - компенсації за порушення авторського права на оригінальну назву літературного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1», 145 грн. 00 коп. - судового збору, а всього - 14 645 (чотиранадцять тисяч шістсот сорок п»ять) грн. 00 (нуль) коп.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Коренюк А.М.