печерський районний суд міста києва
Справа № 757/17854/16-к
Іменем України
21 квітня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника адвоката ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування та нагляду у кримінальних провадженнях у сферах державної служби та власності Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , про відсторонення від посади підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
15.04.2016 до слідчого судді надійшло вказане клопотання.
Клопотання обґрунтовано тим, що Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сферах державної служби та власності Департаменту з розслідування та нагляду у кримінальних провадженнях у сферах державної служби та власності Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000000835 від 23.03.2016 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Відповідно до наказу Головного управління ДФС у м. Києві № 119-о від 04.02.2016, ОСОБА_7 переведено на посаду заступника начальника відділу контролю за виробництвом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС у м. Києві.
В ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 360, Державна міграційна служба України (далі - ДМС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
У підпункті 14 пункту 4 зазначено, що ДМС відповідно до покладених на неї завдань приймає рішення про визнання іноземців та осіб без громадянства біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про втрату, позбавлення статусу біженця або додаткового захисту і про скасування рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Згідно п. 10 вказаного положення ДМС очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра внутрішніх справ. До повноважень Голови ДМС належить затвердження положень про самостійні структурні підрозділи апарату ДМС, призначення на посаду та звільнення з посади за погодженням з Міністром внутрішніх справ керівників і заступників керівників самостійних структурних підрозділів апарату ДМС; призначення на посаду за погодженням з Міністром внутрішніх справ та головами відповідних місцевих держадміністрацій та звільнення з посад керівників територіальних органів ДМС, а також інші повноваження.
Наказом Голови ДМС № 343 від 05.12.2014 затверджено Положення про Департамент у справах іноземців та осіб без громадянства Державної міграційної служби України (далі - Положення).
Відповідно до п. 1.2. та 1.4. Положення про Департамент у справах іноземців та осіб без громадянства Державної міграційної служби України (далі - Департамент) Департамент є самостійним структурним підрозділом апарату ДМС, який підпорядковується безпосередньо Голові ДМС, спрямовується, координується та контролюється Першим заступником Голови ДМС.
Відповідно до п. 1.3. Положення Департамент у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, міжнародними договорами України, нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України, наказами ДМС, дорученнями керівництва ДМС, а також іншими нормативно-правовими актами та цим Положенням.
У п. 2 Положення визначено основні завдання Департаменту, до яких належить: розробка та вжиття заходів з реалізації державної політики у сферах міграції (імміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів; організація роботи з прийняття рішення про визнання/відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату, позбавлення, скасування рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту або відсутність підстав для прийняття рішення про втрату, позбавлення, скасування статусу біженця або додаткового захисту; організаційно-методичне забезпечення та контроль за діяльністю територіальних органів ДМС з питань реалізації законодавства про імміграцію, правовий статус іноземців та осіб без громадянства, протидію нелегальній (незаконній) міграції, біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, оформлення і видачі іноземцям та особам без громадянства запрошень на отримання візи для в'їзду в Україну, документів для тимчасового перебування або постійного проживання в Україні, дотримання чинного законодавства та обґрунтованість прийняття рішень про скорочення термінів перебування та заборону в'їзду в Україну іноземцям-правопорушникам, та інші завдання.
Згідно п. 5.1. Положення Департамент очолює директор, який призначається на посаду і звільняється з посади Головою ДМС за погодженням з Міністром внутрішніх справ України.
Наказом Голови Державної міграційної служби України № 356-к від 04.06.2014 ОСОБА_8 призначено на посаду директора Департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства Державної міграційної служби України.
Наказом від 14.08.2015 № 103 доповнено підпункт 5.10 пункту 5 Положення новим абзацом та уповноважено ОСОБА_8 , як директора Департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства Державної міграційної служби України, підписувати рішення, прийняття яких передбачено Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», наказом МВС України від 07.09.2011 № 649 «Про затвердження Правил розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.10.2011 за № 1146/19884, а також інші документи, пов'язані з оформленням та видачою посвідчення біженця, проїзного документа біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзного документа особи, якій надано додатковий захист.
Згідно Правил розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, затверджених наказом МВС України від 07.09.2011 № 649, питання прийняття та розгляду документів про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту вирішується уповноваженими посадовими особами територіального органу ДМС до якого звернулася особа.
Встановлено, що громадянин Лівії ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчався та проживає на території України з 2008 року.
30 грудня 2015 року ОСОБА_9 в розмові зі своїм знайомим ОСОБА_10 дізнався від останнього, що у нього є знайомий, який працює в Службі безпеки України, та може допомогти ОСОБА_9 в отриманні ним в Україні статусу біженця.
Пізніше, 11 березня 2016 року, ОСОБА_9 зустрівся з ОСОБА_10 та ОСОБА_5 , який працює на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 1 сектору 1 відділу Управління контррозвідувальних заходів по боротьбі з тероризмом Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України. В ході зустрічі, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_9 за вплив на прийняття рішення уповноваженими на те особами, а саме на службових осіб Державної міграційної служби України до компетенції яких входить вирішення питань щодо надання особам статусу біженця, які є державними службовцями та згідно п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», на час вчинення злочину є особами, уповноваженими на виконання функцій держави, у зв'язку з чим, він повідомив ОСОБА_9 , що він, як представник Служби безпеки України, користуючись своїм службовим становищем, має вплив на службових осіб Державної міграційної служби України, до компетенції яких входить вирішення питань щодо надання особам статусу біженця. Крім того, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_9 процедуру отримання ним статусу біженця в Україні і вказав на те, що отримання ним відповідних документів буде можливим лише після надання йому неправомірної вигоди в сумі 8500 доларів США, при цьому вказавши на те, що якщо він буде робити документи за допомогою інших осіб, то він все рівно швидко про це дізнається, знайде у документах підробку, внаслідок чого у ОСОБА_9 виникнуть проблеми з документами і його можуть примусово видворити з України.
Маючи на меті отримати в Україні статус біженця, усвідомлюючи, що в інший спосіб отримати статус біженця не представляється за можливе, ОСОБА_9 12 квітня 2016 року знову зустрівся з ОСОБА_5 . Під час зустрічі, яка проходила в приміщенні кафе «Кофе-Хауз», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 8/14, ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_9 написати заяву до органів Державної міграційної служби України про надання йому статусу біженця. Крім того, ОСОБА_5 повідомив, що після написання заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту йому буде надано довідку про звернення за захистом в Україні, яка надасть йому право перебувати на території України до вирішення питання про надання йому статусу біженця. Також, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_9 механізм надання йому неправомірної вигоди в розмірі 8500 доларів США, зазначивши при цьому, що сума неправомірної вигоди не може бути меншою а ніж 8 500 доларів США, оскільки в цю суму входить одержання довідки про звернення за захистом в Україні, супроводження ним документів у Державній міграційній службі і в подальшому одержання Мохамедом статусу біженця.
Згідно запропонованого ОСОБА_5 плану, ОСОБА_9 мав надати йому першу частину неправомірної вигоди в сумі 6000 доларів США після подачі заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту до Управління ДМС у Київській області, а іншу частину неправомірної вигоди ОСОБА_9 мав надати йому після отримання статусу біженця.
13 квітня 2016 року ОСОБА_9 разом зі своїм знайомим ОСОБА_10 зустрілися з ОСОБА_5 поблизу приміщення Управління ДМС у Київській області, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Петропавлівська, 11. Зайшовши в приміщення, ОСОБА_5 вказав ОСОБА_9 до кого йому підійти з працівників ДП «Документ» для заповнення заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Під час заповнення заяви ОСОБА_5 вказав ОСОБА_9 , що у заяві необхідно зазначити про те, що його переслідує терористична організація «ІДІЛ», представники якої погрожують його вбити.
14 квітня 2016 року ОСОБА_9 на виконання раніше досягнутих з ОСОБА_5 домовленостей, прибув за адресою: АДРЕСА_1 , за якою розташовано Управління ДМС у Київській області. Знаходячись в приміщенні Управління ДМС у Київській області ОСОБА_9 виконуючи вказівки ОСОБА_5 , надав працівнику Управління ДМС у Київській області заповнену ним заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту та інші документи, необхідність надання яких передбачена наказом МВС України від 07.09.2011 № 649 «Про затвердження Правил розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту».
Пізніше, близько 17 год. 10 хв. 14.04.2016, знаходячись в автомобілі Hyundai Accent, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який було припарковано поблизу будинку № 6 по вул. Петропавлівській в Подільському районі м. Києва, Мохамед Камаль Омар в ході розмови з ОСОБА_5 , на його вимогу, передав останньому раніше обумовлену частину неправомірної вигоди у розмірі 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень, які знаходились в поліетиленовому пакеті, за здійснення впливу на прийняття рішення службовими особами Державної міграційної служби України при вирішенні ними питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Своїми умисними діями, що виразились в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави поєднаному з вимаганням такої вигоди, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 3 ст. 369-2 КК України.
14.04.2016, о 17 годині 20 хвилин, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, громадянина України, працює старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах 1 сектору 1 відділу Управління контррозвідувальних заходів по боротьбі з тероризмом Департаменту захисту національної державності Служби Безпеки України, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , затримано на підставі ст. 208 КПК України.
14.04.2016 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
Обґрунтовуючи необхідність відсторонення ОСОБА_5 від посади, слідчий зазначає, що перебування останнього на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 1 сектору 1 відділу Управління контррозвідувальних заходів по боротьбі з тероризмом Департаменту захисту національної державності Служби Безпеки України беззаперечно сприяло йому у вчиненні кримінального корупційного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. Крім того, ОСОБА_5 перебуваючи на посаді має можливість знищити чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконно впливати на співробітників Управління контррозвідувальних заходів по боротьбі з тероризмом Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України, працівників ДП «Документ», Управління ДМС в Київській області та Державної міграційної служби України, яким відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і які будуть викликані органом досудового розслідування для давання показань; впливати на інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні в тому числі на свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , а також на понятих, які приймали участь під час проведення слідчих дій.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, вважаючи наявними всі законні підстави для його задоволення на підставі викладених в клопотанні доводів.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри та відсутність правових підстав для відсторонення від посади. Зазначили, що відповідно до ухвали слідчого судді від 15.04.2016 на підозрюваного покладений обов'язок не відвідувати місце роботи, що фактично нівелює ризик знищення речей та документів, на існування якого посилається сторона обвинувачення. Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 зазначив, що він курує декілька міжнародних проектів, які мають гриф «таємно» та «цілком таємно» та для передачі вказаних проектів іншим співробітникам необхідний особистий підпис підозрюваного, що не можливо бути виконати у разі відсторонення його від посади.
Заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника підозрюваного, вивчивши клопотання та дослідивши матеріали, якими воно обґрунтовується, надходжу до наступних висновків.
ОСОБА_5 згідно витягу з наказу Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України №56-ос від 11.09.2014 займає посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 1 сектору 1 відділу Управління контррозвідувальних заходів по боротьбі з тероризмом Департаменту захисту національної державності Служби Безпеки України.
Згідно повідомлення про підозру від 14.04.2016 ОСОБА_5 є підозрюваним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України.
Санкція ч.3 ст. 369-2 КК України передбачає покарання до 8 років позбавлення волі, тобто є тяжким злочином.
Відповідно до ст.154 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу.
Згідно п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 13 червня 2000 р. № 950, особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом, якщо інше не передбачено Конституцією
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, містяться у долучених до матеріалах клопотання даних, що містяться в їх сукупності заяві ОСОБА_9 про вчинення злочину від 21.03.2016; протоколах допиту свідка ОСОБА_9 від 23.03.2016, 13.04.2016, 14.04.2016; протоколі обшуку транспортного засобу марки «Hyundai Accent», реєстраційний номер НОМЕР_1 від 14.04.2016, та є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри на даній стадії провадження.
При вирішенні клопотання слідчий суддя у відповідності до вимог ст. ст.155, 157 КПК України враховує наявність правових підстав для відсторонення від займаної посади ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, обґрунтованість підозри, що стверджується наявними в долучених на обґрунтування клопотання документах даними, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри. Також слідчим суддею враховано обставини вчинення інкримінованого діяння, які вказують на те, що інкриміноване ОСОБА_5 діяння пов'язане із його перебуванням на посаді, дані про займану посаду, необхідність відсторонення від посади для запобігання незаконному впливу на інших осіб у кримінальному провадженні, знищити речі, що мають значення для кримінального провадження. Слідчим суддею також оцінені негативні наслідки для підозрюваного та інших осіб, які в даному конкретному випадку не перевищують необхідності забезпечення досягнення завдань у даному кримінальному провадженні.
Заперечення захисту в судовому засіданні не спростовують наведених висновків слідчого судді.
Також слідчим суддею протягом розгляду клопотання не встановлено невідповідностей клопотання вимогам ч. 2 ст. 155 КПК України, які могли б бути підставою для його повернення прокурору відповідно до ч. 2 ст. 156 КПК України.
Керуючись ст.ст. 155-157, 309, 392, 394-395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання заступника начальника відділу з розслідування кримінальних проваджень у сфері власності управління з розслідування кримінальних проваджень у сферах державної служби та власності Департаменту з розслідування та нагляду у кримінальних провадженнях у сферах державної служби та власності ОСОБА_12 , погоджене старшим групи прокурорів - прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування та нагляду у кримінальних провадженнях у сферах державної служби та власності Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , про відсторонення від посади підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Відсторонити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від посади старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 1 сектору 1 відділу Управління контррозвідувальних заходів по боротьбі з тероризмом Департаменту захисту національної державності Служби Безпеки України на строк до 15 червня 2016 року.
На час відсторонення від посади у разі наявності вилучити у ОСОБА_5 службове посвідчення.
Контроль за виконанням ухвали в частині вилучення посвідчення покласти на прокурора у кримінальному провадженні № 42016000000000835.
Копію даної ухвали направити до відома прокурору у кримінальному провадженні - прокурору відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування та нагляду у кримінальних провадженнях у сферах державної служби та власності Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 та для виконання до Служби Безпеки України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1