24.06.2016 Справа № 756/7706/16-ц
№756/7706/16-ц
№2/2605/4172/16
24 червня 2016 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Шевчук А.В. перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів,
встановив:
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання доньки ОСОБА_3 та стягнення аліментів.
Відповідно до п.5 та п.6 ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 119 ЦПК України позовна заява, крім іншого, повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги з зазначенням доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, позовна заява повинна відповідати іншим вимогам встановленим законом. До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Згідно ст. 15 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
З позовної заяви вбачається, що донька ОСОБА_3 проживає разом з позивачем і вони взяті на тимчасовий реєстраційний облік як внутрішньо переміщені особи за адресою квартири АДРЕСА_1
Таким чином, в порушення ст.ст. 15, 119 ЦПК України в позовній заяві не зазначено доказів на підтвердження відсутності згоди або оспорювання відповідачем місця проживання дитини, чинення перешкод у спілкуванні і вихованні доньки, утримання відповідачем дитини біля себе за допомогою фізичного чи психологічного насильства з огляду на те, що малолітня ОСОБА_3 проживає разом із позивачем. Також, позивач не зазначає доказів на підтвердження того, що відповідач уникає утримання дитини, підтвердження можливості батька надавати матеріальну допомогу, відомостей та доказів на підтвердження стану здоров»я та матеріального становища платника, наявності у нього інших дітей, непрацездатних осіб на утриманні.
У відповідності до Закону України «Про судовий збір» від 04.08.2011 року визначено правові засади справляння судового збору, платників, об»єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Закону України «Про судовий збір» звільняє позивача від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про стягнення аліментів, при цьому згідно ч.3 ст. 4 вказаного Закону ставка судового збору за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу складає 0,4% розміру мінімальної заробітної плати, а за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру 0,4 % розміру мінімальної заробітної плати.
За правилами ст. 6 п. 3 Закону України «Про судовий збір» у разі, коли в позовній заяві об»єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
При цьому, матеріали позову не містять квитанцій про сплату судового збору у належному розмірі.
За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
На виконання зазначеної ухвали позивач повинен надати до суду позовну заяву, з дотриманням вимог ст.ст. 119, 120 ЦПК України та з врахуванням вимог про усунення недоліків позовної заяви, викладених в зазначеній ухвалі.
Керуючись ст. 121 ЦПК України,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів,- залишити без руху.
Надати строк для усунення вказаних недоліків до 8 липня 2016 року, але не більше п»яти днів з часу отримання даної ухвали.
У разі невиконання вимог ухвали в зазначений строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Шевчук