Справа № 752/9293/16-ц
Провадження по справі № 2-з/752/110/16
22.06.2016 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову,
встановив:
21.06.2016 року до провадження судді передано позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору про поділ спільного сумісного майна подружжя.
Звертаючись в суд з позовом про визнання недійсним договору про поділ спільного сумісного майна подружжя, представник позивач подала клопотання про його забезпечення, з тих підстав, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову, оскільки спільне майно зареєстроване на ім»я відповідача ОСОБА_3, а тому остання має можливість у будь-який час відчужити його на користь інших осіб.
Заявник та інші учасники розгляду справи у судове засідання не викликалася.
За правилами ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Питання щодо забезпечення позову може вирішуватися судом на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв»язку з якими потрібно забезпечити позов, обґрунтування виду забезпечення позову, який належить застосувати. Відповідно до змісту ч. 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими вимогами.
Пленумом Верховного Суду України в постанові № 9 від 22.12.2006 року звернуто увагу на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з»ясувати дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Звертаючись з заявою про забезпечення позову, представник позивача просить його забезпечити шляхом накладення арешту на:
-квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_3;
-машиномісце АДРЕСА_2, яке належить на праві власності ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1);
-нежилі приміщення АДРЕСА_3, яке належать на праві власності ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1);
-автомобіль марки «Land Rover», модель «Range Rover» 2013 року випуску чорного кольору, кузов НОМЕР_4, д.н.з. НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).
Між сторонами існує спір щодо дійсності договору про поділ спільного сумісного майна подружжя, укладеного 04.06.2015 року з тих підстав, що відповідачем, як зазначає позивач, не виконуються умови на яких було укладено зазначений договір.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 28.01.2016 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, розірвано.
Приймаючи до уваги, що шлюб між сторонами розірвано, що не буде перешкоджати відповідачу відчужити спірне майно, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151 - 153 ЦПК України, суд -
ухвалив:
заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову, заявленого до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору про поділ спільного сумісного майна подружжя, задовольнити.
Накласти арешт на:
-квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_3;
-машиномісце АДРЕСА_2, яке належить на праві власності ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1);
-нежилі приміщення АДРЕСА_3, яке належать на праві власності ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1);
-автомобіль марки «Land Rover», модель «Range Rover» 2013 року випуску чорного кольору, кузов НОМЕР_4, д.н.з. НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).
Стягувач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_3.
Боржник - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце реєстрації - АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
Ухвала може бути пред»явлена до виконання протягом року з дня постановлення.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п»яти днів з дня проголошення або отримання її копії, особами, що не були присутніми в судовому засіданні.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя Плахотнюк К.Г.