ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11516/16-к
провадження № 1-кс/753/2507/16
"18" червня 2016 р. м. Київ
Слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 та підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання військового прокурора Дарницького гарнізону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, раніше не судимого, який проходить службу у військовому званні «капітан» на посаді командира 1-ї патрульної роти 1-го патрульного батальйону військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 ,
В провадження слідчого судді надійшло клопотання військового прокурора Дарницького гарнізону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 3692 КК України.
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що військовою прокуратурою Дарницького гарнізону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016110340000103 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 3692 КК України за фактом вимагання неправомірної вигоди у розмірі 82 500 гривень та одержання 07 червня 2016 року командиром 1-ї патрульної роти 1-го патрульного батальйону військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_5 від підлеглого ОСОБА_6 частини неправомірної вигоди у розмірі 40 000 гривень для себе та третьої сторони за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме на службових осіб органу досудового розслідування з приводу кримінального провадження щодо ОСОБА_6 .
Вважаючи підозру ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 3692 КК України обґрунтованою, прокурор у клопотанні посилається на наявність ризиків, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вказує, що підозрюваний, перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід - тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відсутність у підозрюваного намірів вчиняти дії, передбачені вказаною нормою процесуального права. Захисник стверджує, що органом, який проводить досудове розслідування, було порушено передбачений процесуальним законом строк повідомлення про підозру, у зв'язку з чим її підзахисний повинен був бути звільнений 17 червня 2016 року.
Слідчий суддя, вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання про застосування запобіжного заходу, приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні даного клопотання підлягають встановленню та врахуванню обставини, визначені ч.1 ст.178, ч.1 ст.194 КПК України, та підстави застосування запобіжного заходу, визначені ст.177 КПК України.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини (див рішення «Чеботарь проти Молдови»), яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалах клопотання даних, що містяться в: протоколах допиту свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , протоколах огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів (грошових коштів), обшуку від 16 червня 2016 року, наказах стосовно займаної підозрюваним посади та його посадових обов'язків.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
Санкція ч. 3 ст. 3692 КК України визначає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, що відповідно до ст. 12 КК України кваліфікується як тяжкий злочин.
Слідчий суддя вважає доведеними в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховування підозрюваним від органів досудового розслідування, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , та суворість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, що оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваного, який є військовослужбовцем Національної гвардії України та має певний досвід роботи в правоохоронних органах; можливість впливу на інших учасників кримінального провадження, враховуючи можливість використання підозрюваним свого особистого впливу на вказаних осіб, а також осіб, які перебувають у безпосередньому підпорядкуванні ОСОБА_5 з урахуванням посади останнього, а відтак вважає неможливим забезпечення контролю за поведінкою підозрюваного в умовах, які не пов'язані з триманням під вартою та відповідно запобігання вказаних в ухвалі ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Доводи захисника з приводу порушення слідчим та прокурором вимог ч. 2 ст. 278 КПК України слідчий суддя вважає необґрунтованими, оскільки зі змісту наданих матеріалів вбачається, що у період часу з 17 години 31 хвилини до 21 години 40 хвилин 16 червня 2016 року прокурором військової прокуратури на підставі ухвали слідчого судді було проведено обшук за місцем мешкання підозрюваного у присутності останнього, одразу після чого, а саме о 21 годині 45 хвилин 16 червня 2016 року ОСОБА_5 було затримано та складено відповідний протокол. У межах передбаченого законом строку, а саме о 20 годині 26 хвилин 17 червня 2016 року ОСОБА_5 було вручено письмове повідомлення про підозру. Посилання захисника на той факт, що з початку проведення обшуку ОСОБА_5 був затриманий у розумінні положень ст. 209 КПК України слідчий суддя не може прийняти до уваги, оскільки присутність ОСОБА_5 за місцем його мешкання під час проведення обшуку повністю відповідає змісту ч. 3 ст. 236 КПК України.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання сторони обвинувачення, в тому числі й з врахуванням соціальних зв'язків підозрюваного, який має постійне місце мешкання, де проживає разом з матір'ю.
Згідно з ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя відповідно до ч.ч. 4,5 ст. 182 КПК України враховує обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу та встановлені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та вважає, що гарантування виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків можливо при визначенні ОСОБА_5 застави, що становить 80 розмірів мінімальної заробітної плати.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182,183, 184, 194, 196, 197, 309 КПК України, -
Клопотання військового прокурора Дарницького гарнізону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 3692 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою обраховувати з моменту затримання.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді, а саме до 14.08.2016 року до 21.45 год.
У разі внесення застави в розмірі 80 мінімальних заробітних плат, що становить 116 000 гривень, на депозитний рахунок Дарницького районного суду м. Києва та надання слідчому документа, що це підтверджує, ОСОБА_5 підлягає звільненню з-під варти з покладенням на нього таких обов'язків: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1