2/754/4054/16
Справа № 754/7365/16-ц
Іменем України
24 червня 2016 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Грегуль О.В.
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа (як вказано в позові): «відділ опіки та піклування служби у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації» про позбавлення батьківських прав та стягнення заборгованості по аліментам,
Позивачка звернувшись до суду з вищевказаним позовом, просить позбавити відповідача батьківських прав по відношенню до неповнолітньої дитини та стягнути з відповідача 21000 грн. - заборгованості по аліментам і 3960 грн. - неустойки (пені).
Вважаю, що позов не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.
Зокрема, в порушення п. 5 і п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, у позові не викладено обставин і не зазначено доказів того, у чому конкретно полягає однорідність та позовних вимог про позбавлення батьківських прав та позовних вимог про стягнення заборгованості по аліментам, які не взаємопов'язані між собою, регулюються різними нормами права і правильність вирішення позовних вимог про позбавлення батьківських не залежить від правильності позовних вимог про стягнення заборгованості по аліментам.
Спільний розгляд, різних не взаємопов'язаних між собою позовних вимог, може ускладнити вирішення справи.
Крім того, за змістом положень ст. 126 ЦПК, вирішення питань про об'єднання і роз'єднання позовних вимог, це виключне право судді або суду, а не позивача.
Також у порушення ч. 2 ст. 118 та п. 5 і п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, в позові не викладено обставин і не зазначено доказів того, що в даному конкретному випадку, позовні вимоги про позбавлення батьківських прав та стягнення заборгованості по аліментам, пов'язані між собою і їх доцільно розглядати в одному провадженні та чим конкретно це підтверджується.
Відповідно до положень ч. 4 і ч. 5 ст. 19 СК України, у справах про позбавлення батьківських прав, саме орган опіки та піклування, а не служба у справах дітей, має складати висновок щодо доцільності чи недоцільності позбавлення батьківських і саме участь органу опіки та піклування є обов'язковою при розгляді судом спорів про позбавлення батьківських прав, а не служби у справах дітей.
Орган опіки та піклування і служба у справах дітей, це два різні органи державної влади з різними функціональними правами і обов'язками.
У якості третьої особи позивачка залучає, як вказано в позові: «відділ опіки та піклування служби у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації». При цьому, в порушення п. 5 і п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, в позові не викладено обставин і не зазначено доказів того, що в України взагалі існує суб'єкт владних повноважень саме із власною назвою: «відділ опіки та піклування служби у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації» та чим конкретно це підтверджується.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ, 1. Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі. За подання нерезидентами позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір може сплачуватися нерезидентами в іноземній валюті з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати. За подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати. 2. У разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи. У разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до статті 7 цього Закону. 3. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. За подання позовної заяви про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна судовий збір справляється за розірвання шлюбу і за поділ майна. 4. За повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах. 5. За подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах. У разі вибуття із справи позивача судовий збір сплачується його правонаступником, якщо збір не був сплачений. У разі роз'єднання судом позовних вимог судовий збір, сплачений за подання позову, не повертається і перерахунок не здійснюється. Після роз'єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується. 6. У разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру. Судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову також у разі: подання позову одним позивачем до кількох відповідачів; об'єднання суддею в одне провадження кількох однорідних позовних вимог. 7. Розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.
На момент подання позову, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ, передбачена мінімальна ставка судового збору, як за позовну вимогу майнового характеру, так і за позовну вимогу немайнового характеру, і ставка кожної окремо позовної вимоги, становить: 551 грн. 20 коп.. Ставка судового збору за позовну вимогу майнового характеру на час подання даного позову, становить 1 відсоток ціни позову та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (на час подання даного позову, це становить: 6890 грн.).
До позову додається квитанція про сплату: 551 грн. 20 коп. - судового збору.
Стягнення заборгованості по аліментам та пені, це не позовні вимоги про стягнення аліментів, коли позивач звільняється від сплати судового збору.
У позові заявляються позовні вимоги немайнового та майнового характеру, що в свою чергу свідчить про те, що в порушення ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позову не додано оригінал документа, що підтверджує повну сплату судового збору.
У порушення п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява не взагалі не містить ціну позову щодо вимоги майнового характеру.
За таких обставин, позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. 121 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа (як вказано в позові): «відділ опіки та піклування служби у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації» про позбавлення батьківських прав та стягнення заборгованості по аліментам, залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачкою даної ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.