"22" червня 2016 р. Справа № 920/1164/15
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Барбашова С.В., суддя Плужник О.В.
при секретарі Кузнєцовій І.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 за довіреністю від 11.01.2016 р.
відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю від 01.03.2016 р. № 28, ОСОБА_3 за розпорядженням від 05.01.2016 р. № 6-к.
перша третя особа - не з'явився.
друга третя особа - не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1493 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 11.04.16 р. у справі № 920/1164/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “УкрСумиліфт”, м. Суми
до Комунального підприємства “Сумижитло” Сумської міської ради, м. Суми
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю “Міськсумиліфт”, м. Суми
2. Приватне ремонтно-будівельне підприємство “Рембуд”, м. Суми
про стягнення 1406836,62 грн.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “УкрСумиліфт” звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача - Комунального підприємства “Сумижитло” 1406836,62 грн. заборгованості за договором підряду від 01.02.2012 р. № 2, а також судові втрати просив покласти на відповідача.
Рішенням господарського суду Сумської області від 06.08.2015 р. у справі № 920/1164/15 позов задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства “Сумижитло” Сумської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УкрСумиліфт” заборгованість в сумі 1406836,62 грн., а також 28 136 грн. 73 коп. відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.10.2015 р. у справі № 920/1164/15 рішення господарського суду Сумської області від 06.08.2015 р. скасовано та прийнято нове рішення про відмову у позові.
Постановою Вищого господарського суду України від 08.12.2015 р. рішення господарського суду Сумської області від 06.08.2015 р. та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 13.10.2015 р. у справі 920/1164/15 скасовані, справа № 920/1164/15 передана на новий розгляд до господарського суду Сумської області.
У постанові Вищого господарського суду України від 08.12.2015 р. зазначено, що при новому розгляді місцевому господарському суду необхідно дослідити, чи надавалися підрядником замовнику попередні реєстри по нарахуванню за поточні місяці, для здійснення останнім перевірки врахування підрядником днів простою ліфтів, фактичного виконання технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації, а також здійснення корегувань відповідно до пункту 3 частини другої статті 22 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”; встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно вимог закону.
Рішенням господарського суду Сумської області від 11.04.2016 р. у справі № 920/1164/15 позов задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства “Сумижитло” Сумської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УкрСумиліфт” заборгованість в сумі 1406836,62 грн., а також 28136,73 грн. в рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Рішення мотивоване з посиланням на законність та обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог.
Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, вважаючи, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин справи. Просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1406836,62 грн., а також 28136,73 грн. в рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “УкрСумиліфт” на користь Комунального підприємства “Сумижитло” Сумської міської ради 30950,71 грн. витрат зі сплати судового збору, з мотивів та підстав, зазначених в апеляційній скарзі.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, з мотивів викладених у відзиві та ін.
Треті особи у призначене судове засідання не з'явилися.
Враховуючи факт належного повідомлення третіх осіб про час та місце розгляду апеляційної скарги, та те, що норми ст. 38 ГПК України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, судова колегія вважає, що судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.
Неявка в судове засідання третіх осіб не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила наступне:
Як свідчать матеріали справи, ТОВ “УкрСумиліфт” відповідно до Статуту та Дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки, надає послуги по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів і систем диспетчеризації на території міста Суми та деяких міст Сумської області.
01.02.2012 між Комунальним підприємством “Сумижитло” Сумської міської ради (замовник) та ТОВ “УкрСумиліфт” (підрядник) укладено договір підряду № 2 (т. 1 а. с. 15-18), (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору (в редакції згідно з додатковим договором від 03.09.2013 р. № 9 до договору підряду № 2 від 01.02.2012 р., т. 1 а. с. 29), підрядник приймає на себе організацію і виконання робіт по технічному обслуговуванню ліфтів та систем диспетчеризації на об'єктах замовника, визначених додатком № 1 та додатком № 2, які є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 7.1., 7.2 договору підряду № 2 від 01.02.2012 р. договір вступає в силу з 01.02.2012 р. діє по 01.07.2013 р. Якщо за два місяці до закінчення терміну дії Договору жодна зі сторін не заявить про припинення його дії, то договір вважається продовженим ще на один рік.
Заяв про припинення дії договору від жодної зі сторін не надходило, а отже він діяв до 01.07.2014 р. з подальшою пролонгацією.
Перелік ліфтів, які обслуговує підрядник збільшувався і змінювався, про що між сторонами укладалися відповідні додаткові договори.
У період з 13 березня 2014 р. по червень 2014 року ТОВ “УкрСумиліфт”, як підрядник, виконував роботи по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів на об'єктах замовника, визначених додатковим договором № 9 від 03.09.2013 р. до договору підряду № 2 від 01.02.2012 р.
Позивачем нарахована заборгованість з 13.03.2014 р. по 30.06.2014 р.
01.03.2012 р. між сторонами укладено додатковий договір № 2 до договору підряду № 2 від 01.02.2012 р., яким внесені зміни до порядку приймання виконаних робіт та порядку здійснення оплати.
Згідно з п. 2 додаткового договору № 2 сторони домовилися викласти розділ 5 договору підряду від 01.02.2012 р. в наступній редакції:
5.1. До двадцять дев'ятого числа поточного місяця підрядник зобов'язаний надавати попередній реєстр по нарахуванням за поточний місяць до планово -економічного відділу замовника, який перевіряє врахування підрядником днів простою ліфтів, фактичного виконання технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації, та здійснює відповідні коригування відповідно до п. 3 ч. 2. ст. 22 Закону України Про житлово-комунальні послуги.
Підрядник повинен надати замовнику акти виконаних робіт побудинково з зазначенням їх вартості, відкоригованої на дні простою ліфтів з врахуванням фактичного здійснення технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації, не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за звітним.
При цьому, акти виконаних робіт на об'єктах (будинках), де створені будинкові комітети, ЖБК та ОСББ, подаються підрядником виключно за наявності їх погодження з головами (уповноваженими представниками) будинкових комітетів, ЖБК та ОСББ.
Замовник шляхом листування постійно надає оновлені списки будинкових комітетів, ЖБК та ОСББ підряднику.
5.2. Замовник підписує акти виконаних робіт, подані підрядником з дотриманням вимог, встановлених п. 5.1. договору, до десятого числа.
5.3. Замовник здійснює повний розрахунок за виконані підрядником роботи до 30 (тридцятого) числа поточного місяця в межах коштів, сплачених споживачами, з урахуванням коштів по пільгам та субсидіям, що користуються послугами замовника на об'єктах, які обслуговує підрядник відповідно до умов цього договору.
5.4. У разі несвоєчасного надання належним чином оформлених актів виконаних робіт, Замовник має право на додаткове відтермінування платежу за виконані роботи в 15 (п'ятнадцять) банківських днів.
Позивач зазначає, що у встановлені договором строки підрядник ТОВ “УкрСумиліфт” склав акти виконаних робіт за березень 2014 року та направив на адресу замовника супровідним листом № 60 від 02.04.2014 р. цінною кореспонденцією з описом вкладень. Також на адресу відповідача направлені реєстри.
КП “Сумижитло” СМР отримало зазначені акти та реєстри, але листом № 1020/15.01-04 від 09.04.2014 р., повернуло їх на адресу ТОВ “УкрСумиліфт” не підписаними та не скріпленими печаткою з боку замовника.
ТОВ “УкрСумиліфт” листом надав відповідь КП “Сумижитло” СМР щодо повернення актів виконаних робіт та надіслало їх на адресу останнього повторно листом № 78 від 30.04.2014 р.
Відмовляючи у прийманні актів за березень 2014 р., відповідач зазначив, що договір підряду № 2 про організацію і виконання робіт по технічному обслуговуванню ліфтів та систем диспетчеризації від 01.02.2012 р. вважає розірваним з 15.10.2013 р.
Акти виконаних робіт за квітень 2014 року по договору підряду № 2 направлені на адресу замовника супровідним листом № 77 від 30.04.2014 р., за травень - супровідним листом № 90 від 02.06.2014 р., за червень - супровідним листом № 106 від 02.07.2014 р. Також разом з зазначеними актами на адресу відповідача позивачем направлялися і реєстри.
Таким чином, на адресу замовника підрядником направлені по два екземпляри актів приймання виконаних робіт (надання послуг) за березень-червень 2014 року по договору підряду № 2 від 01.02.2012 р. на загальну суму 1406836,62 грн.
Позивач у позовній заяві зазначив, що в частині відсутності погодження актів виконаних робіт по об'єктах (будинках) де створені будинкові комітети, ЖБК та ОСББ, відповідачем не подавалися оновлені списки, як це передбачено в абз. 4 п. 5 додаткового договору № 2 від 01.03.2012 р. до договору підряду, в зв'язку з чим позивач, як виконавець послуг, не мав відомостей з ким їх погоджувати.
Докази в підтвердження того, що відповідачем надавалися позивачу оновлені списки по об'єктах (будинках) де створені будинкові комітети, ЖБК та ОСББ в матеріалах справи відсутні.
Відповіді чи належним чином оформлених екземплярів актів виконаних робіт на адресу ТОВ “УкрСумиліфт” не надійшло.
Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.
З матеріалів справи вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що заявлені позовні вимоги є законними та обґрунтованими.
Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого у справі рішення.
Відповідно до ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України, визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняту роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Згідно з ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.
Згідно з п. 7.2. договору та п. 7.3. (в редакції додаткового договору від 01.03.2012 р. до договору підряду № 2 від 01.02.2012 р.), якщо за два місяці до закінчення терміну дії договору ні одна зі Сторін не заявить про припинення його дії, то договір вважається продовженим ще на один рік. Замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, письмово попередивши про такий намір за 15 календарних днів.
Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється чи розривається, якщо інше не встановлено договором або законом, чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.
Як свідчать матеріали справи жодна зі сторін в установленому законом порядку не заявила про розірвання договору, то відповідно строк його дії продовжено до 01.07.2014 р. та в подальшому продовжено до листопада 2014 р.
Той факт, що договір № 2 від 01.02.2012 р. є не розірваним, встановлений рішеннями, які набрали законної сили, а саме постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2015 р. у справі № 920/1426/14, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 р. у справі № 920/1958/13, копії яких знаходяться в матеріалах справи, а отже зазначена обставина не підлягає доказуванню у даній справі. Крім того, дану обставину встановлено рішенням господарського суду Сумської області від 09.12.2014 р. у справі № 920/475/14.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем, на виконання умов договору № 2 від 01.02.2012 р. своєчасно складені та направлені на юридичну адресу відповідача акти наданих послуг та реєстри за березень-червень, що підтверджується наявними в матеріалах справи супровідними листами, квитанціями про направлення цінного листа з описами вкладення та повідомленнями про вручення.
Надані відповідачем акти прийняття-здачі робіт складені з іншими підприємствами, жодним чином не стосуються предмету спору, оскільки КП “Сумижитло” СМР як суб'єкт господарювання самостійно приймає рішення щодо розпорядження власними коштами і оплати робіт за цими договорами.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеної перевірки додержання законодавства службовими особами КП “Сумижитло” СМР під час забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, 17.09.2014 р. прокуратурою м. Суми внесено подання № 120-8027вих14 про усунення порушень вимог законодавства про житлово-комунальні послуги, в якому зазначено про належне виконання умов договору № 2 від 01.02.2012 р. ТОВ “УкрСумиліфт” та укладення зі сторони КП “Сумижитло” СМР подвійних договорів з іншими підприємствами, що є порушенням вимог чинного законодавства.
Зокрема пунктом 2 подання, вимагається в установленому законодавством порядку вирішити питання про усунення порушень законодавства в частині здійснення подвійної оплати за надані послуги, із вжиттям заходів щодо розірвання договорів, укладення яких призвело до порушення вимог чинного законодавства. Внаслідок чого керівництвом КП “Сумижитло” СМР вирішено було не проводити розрахунки з підприємствами, з якими укладено договори з технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації на об'єктах, що обслуговувались ТОВ “УкрСумиліфт” по договору № 2 від 01.02.2012 р., в тому числі і у спірний період, що підтверджується копією наказу КП “Сумижитло” СМР від 24.09.2014 р. № 345.
Судом першої інстанції зазначено, що до 13.03.2014 р. відповідно до постанови Сумського окружного адміністративного суду від 03.12.2013 р. у справі № 818/8416/13-а тимчасово діяла заборона для ТОВ “УкрСумиліфт” на проведення робіт по ремонту та експлуатації ліфтового обладнання.
В той же час, ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 13.03.2014 р. в даній справі скасовано заходи реагування у сфері державного нагляду, застосовані до ТОВ “УкрСумиліфт” постановою Сумського окружного адміністративного суду від 03.12.2013 р. у вигляді зупинення робіт по ремонту та технічному обслуговуванню ліфтового обладнання у зв'язку з виявленням порушень, зазначених у рядках № 3, 4, 5, 8, 9, 22, 23, 25, 27, 28, 29, 30, 32, 34, 35, 36, таблиці розділу 5 акту перевірки, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості заявлені позивачем, починаючи саме з 13.03.2014 відповідно, грунтуються на чинних правовідносинах. Доказів того, що відповідачем чи позивачем ставилося питання про намагання внести зміни до договору чи розірвати договір у період зупинення дії ліцензії позивача в матеріалах справи відсутні.
Про виконання робіт у березні-червні 2014 р. також свідчать надані позивачем копії накладних, з яких вбачається, що матеріали придбані та використані ТОВ “УкрСумиліфт” при виконанні робіт з технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації у період з 13.03.2014 р. по 30.06.2014 р.
Так, зокрема, з накладної № 19 від 08.07.2013 р. вбачається придбання котушки електромагніта короткоходового у кількості 10 шт., тоді як в акті списання ТМЦ за травень 2014 року дана деталь використана при виконанні робіт, аналогічно і електродвигун приводу дверей с к.р. у кількості 2 шт., що придбані згідно з зазначеною накладною використаний при виконанні робіт, що підтверджується актом списання ТМЦ за червень 2014 року тощо.
Посилання відповідача на те, що акти з ТОВ “УкрСумиліфт” за період березень-червень 2014 р. не підписані, а тому відповідно роботи не виконувались та не приймаються, є безпідставними, з огляду на наступне:
Акт виконаних робіт, згідно з умовами укладеного сторонами договору, є документом, який відповідним чином засвідчує факт надання послуги (здачі результатів виконаних робіт). Таким чином, під час розгляду спору господарський суд, враховуючи обставини, що входять до предмету доказування у справі, зобов'язаний встановити, чи має місце факт надання послуги (виконання роботи) відповідно до умов Договору. При цьому, відсутність підписаного двостороннього акта виконаних робіт не є перешкодою для захисту суб'єктивного матеріального права (у цьому випадку шляхом стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неоплати виконаних робіт), у разі, якщо господарський суд, на підставі зібраних у справі та оцінених у сукупності доказів, встановить факт надання послуги (виконання робіт) належним чином та в установлений договором строк.
У наданих позивачем копіях паспортів ліфтів містяться дані щодо призначення відповідальної особи за технічне обслуговування ліфтів, як передбачено п. 9.7.8 «Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів», затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та Гірничого нагляду від 01.09.2008 р. № 190 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 р. № 937/15628, яким визначено, що посада, прізвище, ім'я та по батькові і підпис працівників, відповідальних за організацію робіт з технічного обслуговування і ремонту ліфта та за його справний стан, дата й номер наказу про призначення й закріплення за ними ліфта, а також їх підписи заносяться до паспорта ліфта.
Пунктами 9.5.4 та п. 9.7.9, 9.7.10. вищезазначених правил встановлено, що після закінчення технічного огляду фахівець, який його провів, робить відповідний запис у паспорті устаткування про результати технічного огляду, дозволені параметри експлуатації і строк наступного технічного огляду, скріплюючи запис підписом і печаткою. Огляд ліфтів може доручатись електромеханіку, який здійснює технічне обслуговування і ремонт ліфтів. Результати огляду заносяться до журналу оглядів ліфтів. Вся інформація про виконаний ремонт ліфтів (вид ремонту, дата виконання, прізвище та підпис виконавця роботи) та відмітки про усунення несправностей заносяться виконавцем в журнал технічного огляду, який знаходиться в машинному приміщенні. Електромеханіки ліфтової аварійної служби (ЛАС) також зобов'язані записувати в цьому журналі дату, перелік виконаних робіт, прізвище та підпис виконавця. Таким чином, відповідальною особою за виконання ремонтів ліфтів є електрик, особа якого повинна бути зазначена в паспорті ліфта.
Так, з наявних матеріалів, актів за березень-червень 2014 року вбачається, що дані акти підписані особою, що зазначена в паспортах ліфтів, як відповідальна особа - це працівник ТОВ “УкрСумиліфт”, а журналах ремонту та огляду ліфтів містяться відповідні записи, внесені відповідно до вищевказаних вимог правил.
Таким чином, відмова від прийняття виконаних ТОВ “УкрСумиліфт” робіт по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів на об'єктах замовника, та, у свою чергу, від підписання актів виконаних робіт не звільняє замовника від їх оплати.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили, що з боку відповідача - КП “Сумижитло” СМР наявні до ТОВ “Укрсумиліфт” зауваження щодо порядку чи термінів виконання робіт, зауваження щодо відступу від умов договору або інших недоліків, які були б заявлені ТОВ “Укрсумиліфт”.
КП “Сумижитло” СМР не зробило заяви про виявлення допущених відступів від умов договору під час отримання актів виконаних робіт передбаченою ч. 1 ст. 853 ЦК України, а отже в даному випадку замовник втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі, зокрема щодо ненаправлення поререднього реєстру чи погодження актів.
Відповідно до позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 02.10.2012 р. № 3-42гс12923/236), передання і прийняття робіт за договором підряду на підставі підписаного в односторонньому порядку акта приймання-передачі і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання необґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.
Таким чином, у зв'язку з порушенням взятих на себе договірних зобов'язань щодо оплати виконаних робіт у КП “Сумижитло” СМР перед ТОВ “УкрСумиліфт” за березень-червень 2014 року виникла заборгованість у розмірі 1406836,62 грн.
Під час нового розгляду справи судом першої інстанції враховані вказівки Вищого господарського суду зазначені у постанові від 08.12.2015 р., які є обов'язковими для суду першої інстанції.
На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Сумської області від 11.04.16 р. у справі № 920/1164/15 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та чинного законодавства.
Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 ГПК України, судова колегія -
Рішення господарського суду Сумської області від 11.04.16 р. у справі № 920/1164/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Пушай В.І.
Суддя Барбашова С.В.
Суддя Плужник О.В.