Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"13" червня 2016 р. Справа № 911/1676/15
За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС»
на дії та бездіяльність Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП»
Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОРЯ-НОВА»
про стягнення 50 202,62 грн.
Суддя Т.П. Карпечкін
В засіданні приймали участь:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 02.06.2014 року);
від відповідача1: не з'явився;
від відповідача2: не з'явився;
від ВДВС: не з'явився.
обставини справи:
Господарським судом Київської області 11.06.2015 року було винесено рішення у справі № 911/1676/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОРЯ - НОВА» про стягнення 50 202,62 грн., яке задоволено частково.
26.06.2015 року на примусове виконання рішення від 11.06.2015 року Господарським судом Київської області було видано накази № 911/1676/15.
28.04.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» звернулось до Господарського суду Київської області зі скаргою вих. № 27-1/04 від 27.04.2016 року на дії та бездіяльність Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, в якій оскаржує бездіяльність виконавчої служби в період з 14.07.2015 року по 26.04.2016 року та постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 26.04.2016 року.
Відповідно до ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.
Скарга вих. № 27-2/04 від 27.04.2016 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» у справі № 911/1676/15 на дії та бездіяльність Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві ухвалою Господарського суду Київської області від 29.04.2016 року прийнята до розгляду та призначена на 12.05.2016 року.
В судове засідання, яке відбулось 12.05.2016 року, представники відповідачів та ВДВС не з'явилися, ВДВС вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 29.04.2016 року не виконав, відповідачі та ВДВС про причини неявки в судове засідання суд не повідомили. Розгляд скарги відкладався до 24.05.2016 року.
В судове засідання 24.05.2016 року представники відповідачів та ВДВС не з'явились, ВДВС вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 29.04.2016 року не виконав, відповідачі та ВДВС про причини неявки в судове засідання суд не повідомили. Розгляд скарги відкладався до 13.06.2016 року.
В судовому засіданні 13.06.2016 року скаржник (стягувач) підтримав вимоги скарги, яка мотивована тим, що державним виконавцем не було вжито всіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання рішення суду, а саме - належних, повних та об'єктивних виконавчих дій щодо примусового виконання наказу суду.
В судове засідання 13.06.2016 року представники відповідачів та ВДВС не з'явились, ВДВС вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 29.04.2016 року не виконав, відзив на скаргу та матеріали виконавчого провадження не надав, відповідачі та ВДВС про причини неявки в судове засідання суд не повідомили.
Згідно з ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги на дії органів Державної виконавчої служби.
Розглянувши в судовому засіданні 13.06.2016 року скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» вих. № 27-1/04 від 27.04.2016 року на дії та бездіяльність Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази та пояснення, судом встановлено.
Як вбачається з викладених у скарзі обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС», яке є стягувачем за рішенням Господарського суду Київської області від 11.06.2015 року у справі № 911/1676/15, оскаржує дії та бездіяльність ВДВС Шевченківського РУЮ міста Києва у виконавчому провадженні №48134482 при примусовому виконанні наказу Господарського суду Київської області від 26.06.2015 року у справі №911/1676/15
Відповідно до постанови ВДВС Шевченківського РУЮ міста Києва від 13.07.2015 року відкрито виконавче провадження №48109602 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 26.06.2015 року у справі №911/1676/15 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОРЯ-НОВА» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» 2 853,95 грн. судових витрат.
Відповідно до Постанови ВДВС Шевченківського РУЮ міста Києва від 26.04.2016 року наказ Господарського суду Київської області від 26.06.2015 року у справі №911/1676/15 повернутий стягувачеві на підставі п.2 ч.І ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».
Скаржник зазначає про безпідставність винесення виконавчою службою постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.І ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки ВДВС Шевченківського РУЮ міста Києва за період із 14.07.2015 року по 26.04.2016 року не вживались всі належні заходи примусового виконання, що свідчить про протиправну бездіяльність виконавчої служби у виконавчому провадженні №48134482. Після чого, постановою від 26.04.2016 року наказ безпідставно повернутий стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» з посиланням на те, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем, відповідно до цього Закону, заходи щодо розшуку такого майна, виявилися безрезультатними.
В ході розгляду скарги стягувач зазначив, що згідно ч. 8 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом (абзац другий частини другої статті 11 Закону).
Частиною 2 статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
ВДВС Шевченківського РУЮ міста Києва не надано матеріалів виконавчого провадження №48134482 та обґрунтованого відзиву на скаргу, викладені в скарзі обставини не спростовано належними доказами та не надано доказів та пояснень щодо здійснених у спірний період виконавчих дій, надіслання запитів до реєстраційних органів та банківських установ з метою виявлення коштів та майна боржника у виконавчому провадженні №48134482.
Таким чином, враховуючи ненадання виконавчою службою заперечень на скаргу та доказів здійснення належних заходів виконавчого провадження, також враховуючи відсутність пояснень виконавчої служби про існування зведеного виконавчого провадження та вчинення виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні, викладені в скарзі обставини не спростовані.
Згідно з приписами ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Стаття 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу.
Поряд з цим, статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; 4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; 5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 7) за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна; 8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення; 9) звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа; 10) звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; 12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; 13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 14) застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомку; 15) у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення; 16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 17) з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження; 18) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням; 19) у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.
У відповідності з приписами ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
Відповідно до пункту 1.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року № 512/5, під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Згідно приписів частини 8 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Крім того, як передбачено ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.
Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.
Оскільки, у встановлений ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» шестимісячний строк рішення суду у справі № 911/1676/15 не виконано, при цьому, виконавчі дії по виконанню рішення у справі № 911/1676/15 не відкладались та не зупинялись, державним виконавцем не здійснено всіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання, має місце протиправна бездіяльність ВДВС Шевченківського РУЮ міста Києва. Враховуючи, що ВДВС Шевченківського РУЮ міста Києва не вживались своєчасні та належні заходи виконавчого провадження з розшуку та виявлення майна та коштів боржника, повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з відсутністю у нього майна та коштів, є необґрунтованим та безпідставним, тому відповідна постанова визнається судом незаконною і підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» вих. № 27-1/04 від 27.04.2016 року на дії та бездіяльність Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві обґрунтована, виконавчою службою не спростована, у зв'язку з чим підлягає задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Задовольнити скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» вих. № 27-1/04 від 27.04.2016 року на дії та бездіяльність Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві під час примусового виконання наказу Господарського суду Київської області у справі № 911/1676/15.
2. Визнати незаконними дії Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві у виконавчому провадженні №48134482 при примусовому виконанні наказу Господарського суду Київської області від 26.06.2015 року у справі №911/1676/15, котрі виразились у винесені Постанови від 26.04.2016 року про повернення наказу Господарського суду Київської області від 26.06.2015 року у справі №911/1676/15 стягувачеві на підставі п.2 ч.І ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».
3. Визнати недійсною Постанову Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві від 26.04.2016 року про повернення наказу Господарського суду Київської області від 26.06.2015 року у справі №911/1676/15 стягувачеві на підставі п.2 ч.І ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».
4. Визнати незаконною бездіяльність Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві у виконавчому провадженні №48134482 при примусовому виконанні наказу Господарського суду Київської області від 26.06.2015 року у справі №911/1676/15.
5. Зобов'язати Відділ Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві здійснити заходи примусово виконання наказу Господарського суду Київської області від 26.06.2015 року у справі №911/1676/15.
Суддя Т.П. Карпечкін