01032, м. Київ - 32, вул. Симона Петлюри, 16
тел. 235-95-51
про повернення позовної заяви
"21" червня 2016 р. Справа № 911/1975/16
Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши матеріали
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Стайєр»
до
Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «С-Профіт-ЛТД»
про
визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння
встановив:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Стайєр» (далі - позивач) до Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «С-Профіт-ЛТД» (далі - відповідач) про визнання права власності на офісно-складський комплекс площею 6390,0 кв.м, що розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петрівське, вул. Київська, 43 за позивачем та витребування зазначеного майна з чужого незаконного володіння відповідача.
Подана позовна заява не може бути прийнята до розгляду господарським судом Київської області, оскільки вона не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що вона майнового характеру.
Пунктом 2.2.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 № 7 (надалі - Постанова) передбачено, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК України такий обов'язок покладається на позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюються у таких розмірах: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено, що мінімальна заробітна плата у 2016 у місячному розмірі з 1 січня становить - 1378 гривень.
Проте, позивач не надав до позовної заяви документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Разом з тим, позивач на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір» просить суд звільнити його від сплати судового збору, про що подав відповідну заяву, яка мотивоване тим, що позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Стайєр» знаходиться в скрутному майновому становищі, оскільки відносно останнього порушено провадження у справі про банкрутство.
Суд розглянувши зазначену заяву про звільнення заявника від сплати судового збору зазначає наступне.
Приписами ч. 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно абз. 1 підпункту 3.1 пункту 3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 № 7 та п. 12 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 року № 01-06/1175/2011 єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін.
Перебування товариства в стадії ліквідації є наслідком його дій під час здійснення ним на власний ризик своєї господарської діяльності та не пов'язано з якимись об'єктивними обставинами на які він не впливав чи не впливає. За таких обставин посилання позивача на те, що він знаходиться в скрутному майновому становищі, оскільки відносно нього порушено провадження у справі про банкрутство, не є тією підставою з якою закон пов'язує можливість звільнення від сплати судового збору.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
При вирішені даного питання суд також враховує, що звільнення сторони від сплати судового збору є правом суду, а не обов'язком.
Враховуючи викладене суд не вважає за доцільне в даному випадку звільняти позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Стайєр» від сплати судового збору за подання даної позовної заяви, в зв'язку з чим відмовляє в задоволенні заяви про звільнення заявника від сплати судового збору.
З огляду на зазначене, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Стайєр» і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, яким встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Частиною 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Стайєр» подана до господарського суду Київської області з порушенням зазначених вимог Господарського процесуального кодексу України, оскільки до позовної заяви не додано опису вкладення, який є належним та допустимим доказом надіслання копії позовної заяви з додатками відповідачу відповідно до вимог ч. 1 ст. 56 ГПК України.
У відповідності до п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, міжнародне поштове відправлення з оголошеною цінністю - міжнародне реєстроване поштове відправлення з вкладенням паперів, документів або інших предметів, оцінка вартості яких визначається відправником.
Відповідно до пунктів 71, 72 Правил надання послуг поштового зв'язку юридичні особи для пересилання реєстрованих міжнародних поштових відправлень складають список таких відправлень незалежно від їх кількості, який оформляється у порядку, передбаченому для внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю. Юридичні особи подають для пересилання міжнародні посилки, міжнародні поштові відправлення з оголошеною цінністю, відправлення «EMS» з товарним вкладенням, дрібні пакети закритими.
Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю приймаються для пересилання з описом вкладення (п. 19 Правил надання послуг поштового зв'язку).
Згідно з п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Із наведених вище норм вбачається, що належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві є бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку.
Доданий до позовної заяви фіскальний чек «Укрпошта» від 09.06.2016 № 5642 без опису вкладення не є належним та допустимим доказом надіслання копії позовної заяви з додатками відповідачу відповідно до вимог ч. 1 ст. 56 ГПК України.
Відповідно до п. 3.5 Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18 недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Таким чином, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Стайєр» і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.
Разом з тим, суд зазначає, що повернення позовної заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
При повторному зверненні з даним позовом позивачу необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви: надати суду документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, надати суду докази надіслання відповідачу копії позовної заяви з додатками, а саме лист з описом вкладення з якого вбачалось би надіслання на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками.
Керуючись п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд, -
ухвалив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Стайєр» і додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.
Суддя Ю.В. Подоляк