Рішення від 23.06.2016 по справі 908/2769/15

номер провадження справи 34/110/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2016 Справа № 908/2769/15

Господарський суд Запорізької області у складі колегії суддів: Науменка А.О. (головуючий), ОСОБА_1, ОСОБА_2, при секретареві Курочкіній О.О.

За участю представників: від позивача за первісним позовом - ОСОБА_3, довіреність № 167/16-Н від 18.03.2016 р.; від відповідача за первісним позовом - не з'явився; від третьої особи-1 - не з'явився; від третьої особи-2 - не з'явився.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/2769/15,

за первісним позовом: Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_4 ОСОБА_5” (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9);

до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Донецький міський молочний завод № 2” (84331, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Остапа Вишні, буд. 22);

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство “Геркулес” (84331, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Остапа Вишні, буд. 22);

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне підприємство “Украинський продукт” (83005, м. Донецьк, Ленінський район, вул. Зубкова, 2; адреса для кореспонденції: 49021, м. Дніпропетровськ, вул. Саранська, 59);

про стягнення 1619823,38 доларів США,

за зустрічним позовом: Публічного акціонерного товариства “Донецький міський молочний завод № 2” (84331, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Остапа Вишні, буд. 22);

до відповідача: Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_4 ОСОБА_5” (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9);

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство “Геркулес” (84331, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Остапа Вишні, буд. 22);

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватне підприємство “Украинський продукт” (83005, м. Донецьк, Ленінський район, вул. Зубкова, 2; адреса для кореспонденції: 49021, м. Дніпропетровськ, вул. Саранська, 59);

про: 1. визнання генерального договору на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013 р. недійсним з моменту вчинення; 2. визнання відсутнім права стягнення заборгованості на підставі генерального договору на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013 р.,

Сутність спору:

Публічним акціонерним товариством “ОСОБА_4 ОСОБА_5” заявлено вимоги до Публічного акціонерного товариства “Донецький міський молочний завод № 2”, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1 - Приватне акціонерне товариство “Геркулес” та 2 - Приватне підприємство “Украинський продукт” про стягнення заборгованості за кредитними договорами: № 012/01-03-3/00120 від 11.02.2014 р. та № 012/01-03-3/00121 від 11.02.2014 р., укладеними в рамках генеральної договору на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013 р. в розмірі 1 619 823,38 доларів США, з яких: 1500000 доларів США основної заборгованості, 996 266,99 доларів США заборгованості за відсотками, 12 588,18 доларів США пені за кредитом та 10 968,21 доларів США пені за відсотками.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.04.2015 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2769/15, присвоєно номер провадження 34/110/15, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 15.05.2015 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.05.2015 р. судом прийнято зустрічну позовну заяву Публічного акціонерного товариства “Донецький міський молочний завод № 2” про визнання генерального договору на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013 р. недійсним з моменту вчинення для спільного розгляду з первісним позовом Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_4 ОСОБА_5” у справі № 908/2769/15.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.05.2015 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 15.06.2015 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.05.2015 р. судом прийнято зустрічну позовну заяву Публічного акціонерного товариства “Донецький міський молочний завод № 2” про визнання відсутнім права стягнення заборгованості на підставі генерального договору на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013 р. для спільного розгляду з первісним позовом Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_4 ОСОБА_5” у справі № 908/2769/15.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.06.2015 р., по справі № 908/2769/15 призначено судову економічну експертизу, проведення експертизи доручено експертам Дніпропетровського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 17, офіс 361), зобов'язано відповідача за первісним позовом - Публічне акціонерне товариство “Донецький міський молочний завод № 2” здійснити оплату за проведення судової експертизи. Провадження у справі зупинено до закінчення проведення судової економічної експертизи та надходження її висновку до господарського суду Запорізької області.

21.07.2015 р. провадження у справі поновлено для розгляду клопотання судового експерта Дніпропетровського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи. Ухвалою суду від 10.08.2015 р. розгляд клопотання судового експерта відкладений на 20.08.2015 р., строк розгляду даного спору продовжено по 01.09.2015 р.

Ухвалою суду від 20.08.2015 р. клопотання судового експерта задоволено, провадження у справ № 908/2769/15 зупинено до закінчення проведення судової економічної експертизи та надходження її висновку до господарського суду Запорізької області.

08.10.2015 р. матеріали справи № 908/2769/15 повернулись до господарського суду Запорізької області разом з листом Дніпропетровського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 3198/3139-15 від 29.09.2015 р. в якому зазначено, що станом на 24.09.2015 р. оплату вартості робіт по виконанню експертизи відповідно до рахунку № Рах-0697 від 07.07.2015 р. Публічним акціонерним товариством “Донецький міський молочний завод № 2” не здійснено, у зв'язку з чим судову економічну експертизу у справі № 908/2769/15 не виконано.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.10.2015 р., провадження у справі № 908/2769/15 поновлено та призначено судове засідання на 22.10.2015 р.

21.10.2015 р. до суду від Публічного акціонерного товариства “Донецький міський молочний завод № 2” надійшов оригінал платіжного доручення № 2551 від 15.10.2015 р. в підтвердження факту оплати за висновок судової економічної експертизи.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області ОСОБА_6І від 22.10.2015 р. № 01-04/456/15 справу № 908/2769/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: ОСОБА_5 (головуючий), ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.10.2015 р. справа № 908/2769/15 колегією суддів у складі: ОСОБА_5 (головуючий), ОСОБА_2 та ОСОБА_1 прийнята до провадження, призначено її до розгляду в судовому засіданні 22.10.2015 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.10.2015 р. колегією суддів призначено у справі № 908/2769/15 судову економічну експертизу, провадження у справі зупинено до закінчення проведення судової експертизи та надходження її висновку до господарського суду Запорізької області.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.11.2015 р. провадження у справі поновлено для розгляду клопотання директора Дніпропетровського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ОСОБА_7 № 09/5514/5515/5395 від 09.11.2015 р. про погодження строку проведення експертизи, погоджено строк на проведення судової економічної експертизи по справі № 908/2769/15 більше 90 днів, провадження у справі зупинено до закінчення проведення судової економічної експертизи та надходження її висновку до господарського суду Запорізької області.

07.06.2016 р. від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз через відділ документального забезпечення господарського суду надійшли матеріали справи № 908/2769/15 з оригіналом висновку судової економічної експертизи № 5514/5515-15 від 26.05.2016 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.06.2016 р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 23.06.2016 р. о 10-30.

Первісні позовні вимоги мотивовані наступним. 21.11.2013 р. між позивачем за первісним позовом (кредитор) та відповідачем і третіми особами за первісним позовом (позичальники) було укладено Генеральний договір на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434, з подальшими змінами та доповненнями, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надавати позичальникам кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених в окремих кредитних договорах, а позичальники зобов'язались використати кредитні кошти, забезпечити їх повернення та сплату нарахованих відсотків відповідно до умов кредитних договорів, укладених в межах Генерального договору. В рамках Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 між банком та третьою особою-1 було укладено кредитний договір № 012/01-03-3/00120 від 11.02.2014 р. У зв'язку з порушенням третьою особою-1 умов вказаного кредитного договору, у неї перед позивачем утворилась заборгованість, яка станом на 06.04.2015р. складає 539 941,13 дол.США, з яких: 500 000,00 дол.США основна заборгованість; 32098,00 доларів США заборгованість за відсотками; 4196,06 доларів США пеня за кредитом; 3656,07 доларів США пеня за відсотками. Також в рамках Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 між банком та третьою особою-2 укладено кредитний договір № 012/01-03-3/00121 від 11.02.2014 р. У зв'язку з порушенням третьою особою-2 умов вказаного кредитного договору, у неї перед позивачем утворилась заборгованість, яка станом на 06.04.2015р. складає 1 079 882,25 дол.США, з яких: 1 000 000,00 дол.США основна заборгованість; 64177,99 доларів США заборгованість за відсотками; 8392,12 доларів США пеня за кредитом; 7312,14 доларів США пеня за відсотками. В забезпечення виконання зобов'язань за Генеральним договором на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 між позивачем та відповідачем було укладено договір поруки № 12/01-03-3/00074 від 11.02.2014р. Відповідно до умов договору поруки поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед позивачем відповідати солідарно з боржниками за виконання кредитних зобов'язань, що випливають з умов Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 та укладених в його межах кредитних договорів, включаючи сплату основного боргу, комісійної винагороди, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки. Поручитель прийняв на себе зобов'язання, у разі порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою, здійснити виконання зобов'язань будь-кого з боржників в обсязі, заявленому кредитором в письмовій вимозі, протягом 20 банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги кредитора про виконання зобов'язань. В зв'язку з простроченням третіми особами 1, 2 оплати за кредитними договорами, укладеними з позивачем в рамках Генерального договору на здійснення кредитних операцій, ПАТ “ОСОБА_4 ОСОБА_5” просить суд стягнути вказану заборгованість з поручителя - ПАТ “Донецький міський молочний завод № 2”, загальний розмір якої станом на 15.01.2015р. складає 1 619 823,38 доларів США, а саме: 1 500 000,00 дол.США основна заборгованість; 96 266,99 доларів США заборгованість за відсотками; 12 588,18 доларів США пеня за кредитом; 10 968,21 доларів США пеня за відсотками. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ “ОСОБА_4 ОСОБА_5” посилається на ст.ст. 525, 526, 530, 543, 546, 553, 554, 610-612, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 20, 193, 232 ГК України, ст.ст. 1, 12, 13, 21, 22, 54, 55, 56, 57 ГПК України.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні 23.06.2016р. надав суду заяву про виправлення описки у позові, в якій зазначив, що під час, підготовки тексту позовної заяви було допущено описку при зазначенні загального розміру заборгованості за відсотками в описовій та резолютивній частинах позову, а саме: замість « 96 266,99 доларів США», було помилково вказано «996 266,99 доларів США», просить вірним розміром заборгованості за відсотками вважати - 96 266,99 доларів США.

Заява про описку приймається судом до розгляду, враховуючи що помилка позивача не вплинула на загальний розмір заборгованості, заявленої до стягнення.

Представник позивача за первісним позовом підтримав позовні вимоги, з врахуванням заяви про описку, просить позов задовольнити.

Представник відповідача за первісним позовом у судове засідання 23.06.2016 р. не з'явився, надіслав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв'язку з занадто пізнім отриманням ухвали суду про призначення судового засідання (21.06.2016р.). У попередніх судових засіданнях відповідач за первісним позовом проти позову заперечував, з підстав неможливості самостійно встановити суму заборгованості за кредитними договорами № 012/01-03-3/00120 від 11.02.2014 р. та № 012/01-03-3/00121 від 11.02.2014 р., які укладені в межах Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013р. Також на думку відповідача за первісним позовом, Генеральний договір на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013р. було вчинено з порушенням ст. 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» і він в силу приписів ст.ст. 203, 2015 ЦК України підлягає визнанню недійсним.

Представник третьої особи-1, ПрАТ “Геркулес”, у судове засідання 23.06.2016р. не з'явився, надіслав на електрону та поштову адреси господарського суду клопотання про відкладення розгляду спору на іншу дату, оскільки ухвалу суду від 14.06.2016р. про призначення судового засідання на 23.06.2016р. ПрАТ «Геркулес» отримано лише 21.06.2016р., що унеможливлює належне підготування до судового засідання. Також від третьої особи-1 надійшло клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення.

Розглянувши клопотання відповідача за первісним позовом та третьої особи-1 про відкладення провадження у справі, суд не вбачає підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 12 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, проте, її поведінка повинна бути добросовісною та розумною.

Добросовісне здійснення особою свого цивільного права передбачає реалізацію правомочностей відповідного права з урахуванням інтересів інших учасників відносин, публічних інтересів держави тощо.

Згідно з частиною 3 статті 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

ПАТ “Донецький міський молочний завод № 2” та ПрАТ «Геркулес» вказують на те, що ними ухвалу суду отримано 21.06.2016р. (поштою), тож суд не погоджується з твердженнями учасників судового процесу про неможливість направлення уповноваженого представника у судове засідання 23.06.2016р. та неможливістю заздалегідь ознайомитись з матеріалами справи, чи то 22.06.2016р., чи 23.06.2016р. до судового засідання, з урахуванням відстані між м. Краматорськ Донецької області та м. Запоріжжя, транспортного сполучення (потяг, автобус, автомобіль).

Необхідно також зазначити, що ухвалу від 14.06.2016р. про поновлення провадження у справі та призначення судового засідання на 23.06.2016р. було направлено судом додатково на відомі електронні адреси учасників процесу.

З урахуванням розумних строків розгляду спору, та враховуючи, що провадження у даній справі було порушено, ще 24.04.2015р., суд вважає, що відкладення судового засідання на більш пізнішу дату, зумовить затягування розгляду спору, що суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Таким чином, суд визнає клопотання відповідача за первісним позовом та третьої особи-1 про відкладення провадження у справі процесуально необґрунтованими, та такими, що спрямовані на затягування розгляду спору, і відмовляє у їх задоволенні.

Стосовно клопотання третьої особи про ознайомлення з матеріалами справи слід зазначити, що уповноважений представник третьої особи-1 22.06.2016р. та 23.06.2016р. до судового засідання для ознайомлення з матеріалами справи не з'явився.

Представник третьої особи-2, ПП “Украинський продукт”, у судове засідання 23.06.2016р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14.06.2016 р. місцезнаходженням ПП “Украинський продукт” є: 83005, м. Донецьк, Ленінський район, вул. Зубкова, 2.

Підпунктами 3, 4 пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 р. «Про внесення змін і доповнень до Інформаційного листа ВГСУ від 12.09.2014 р. № 01-06/1290/14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням АТО» передбачено:

« 3) Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо).

4) За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

Якщо господарським судом вжито відповідних заходів щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого судового рішення з посиланням на пункт 2 частини третьої статті 104 або пункт 2 частини другої статті 111-10 ГПК».

У відповідності до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 р. «Про внесення змін і доповнень до Інформаційного листа ВГСУ від 12.09.2014 р. № 01-06/1290/14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням АТО», та з огляду на неможливість направлення поштової кореспонденції в м. Донецьк, з метою повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, ухвалу суду від 14.06.2016 р. було направлено на електронну адресу ПП “Украинський продукт”: assist.direktor@ukrprod.com.ua, про що свідчить Витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції електронною поштою № 06-05/300 від 14.06.2016 р.

Крім того, ухвалу від 14.06.2016р. про поновлення провадження у справі та призначення судового засідання на 23.06.2016р. було направлено також на поштову адресу третьої особи-2 (49021, м. Дніпропетровськ, вул. Саранська, 59), яку ПП “Украинський продукт” було самостійно визначено, як «адресу для кореспонденції» у клопотанні про відкладенні розгляду спору від 13.05.2015р. (Т.І, а.с.102)

У зустрічній позовній заяві (вх.№ 3533/09-05 від 14.05.2015р.), ПАТ “Донецький міський молочний завод № 2”, просить суд визнати недійсним з моменту вчинення Генеральний договір на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013р. Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, позивач за зустрічним позовом вказує на те, що на момент вчинення вказаного правочину у відповідача за зустрічним позовом була відсутня ліцензія Національного банку України на здійснення валютних операцій, яка, відповідно до положень ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" є необхідною для здійснення кредитування в іноземній валюті. На підставі ст. 55 Конституції України, ст.ст. 6, 15, 16, 209, 215, 216, 220, 627 ЦК України, ст. 20 ГК України, ст.ст. 4-3, 22, 60 ГПК України просить зустрічний позов задовольнити.

У зустрічній позовній заяві (вх.№ 3715/09-05 від 25.05.2015р.), ПАТ “Донецький міський молочний завод № 2”, просить суд визнати відсутнім права стягнення заборгованості на підставі Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013р., в зв'язку з його недійсністю з моменту вчинення. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані ст. 55 Конституції України, ст.ст. 6, 15, 16, 209, 215, 216, 220, 627 ЦК України, ст. 20 ГК України, ст.ст. 4-3, 22, 60 ГПК України

Представник ПАТ “ОСОБА_4 ОСОБА_5” проти задоволення зустрічних позовів заперечив, просить суд у випадку визнання недійсним з моменту вчинення Генерального договір на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013р. застосувати наслідки недійсності правочину відповідно до ст. 216 ЦК України, а також відповідно до ст. 1057-1 ЦК України визначити грошову суму, що підлягає поверненню відповідачем за первісним позовом позивачу за первісним позовом та накласти арешт на майно, що знаходиться у заставі Банку на підставі договорів застави/іпотеки та забезпечує виконання зобов'язань позичальника за Генеральним договором на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013р., а також укладених в його межах кредитних договорів.

Відповідно до ст. 81-1 ГПК України здійснювалось фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, суд

ВСТАНОВИВ:

21.11.2013 року між Публічним акціонерним товариством “ОСОБА_4 ОСОБА_5” (кредитор, позивач за первісним позовом у справі) та Приватним акціонерним товариством “Геркулес” (третя особа-1 за первісним позовом у справі); Публічним акціонерним товариством “Донецький міський молочний завод № 2” (відповідач за первісним позовом у справі); Приватне підприємство “Украинський продукт” (третя особа-2 за первісним позовом у справі) - (надалі - позичальники) було укладено Генеральний договір на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434, умови якого сторонами змінювалися та доповнювалися шляхом укладення додаткових угод до нього: № 012/01-03-3/1434/2 від 11.02.2014р., № 012/01-03-3/1434/4 від

26.08.2014р. (надалі - Генеральний договір № 012/01-03-3/1434).

Відповідно до п. 1.1. Генерального договору № 012/01-03-3/1434, кредитор зобов'язується здійснювати на користь позичальника кредитні операції у межах загального ліміту та сублімітів, передбачених п. 1.2., 1.3., Генерального договору в порядку, визначеному статтею 2 Генерального договору, а позичальник зобов'язаний виконати усі обов'язки, що витікають зі змісту кредитної операції, Генерального договору, Умов та Договорів, і здійснити повне погашення заборгованості у межах строку кредитної операції.

Згідно п. 1.2. Генерального договору № 012/01-03-3/1434 (з урахуванням внесених додатковою угодою № 012/01-03-3/1434/2 від 11.02.2014р. змін) загальний ліміт становить 13 500 000,00 доларів США. Останній день строку загального ліміту - 01.11.2018р., або інша дата, визначена відповідно до ст. 10 Генерального договору.

Пунктом 2.1. Генерального договору № 012/01-03-3/1434, встановлено, що кредитні операції, передбачені у п. 1.3. Генерального договору, здійснюються на умовах, визначених Генеральним договором та Умовами, на підставі укладеного між кредитором та позичальником відповідного договору. Договором визначаються особливості здійснення кредитної операції, зокрема, в частині ліміту кредитної операції, валюти строків та умов погашення заборгованості. Договір може містити інші положення та графік погашення заборгованості.

Як свідчать матеріали справи, в рамках Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013р. між позивачем за первісним позовом та:

- третьою особою-1 за первісним позовом був укладений кредитний договір про «Корпоративний інвестиційний кредит Невідновлювальна кредитна лінія» № 012/01-03-3/00120 від 11.02.2014р., відповідно до умов якого ПАТ “ОСОБА_4 ОСОБА_5” надає ПрАТ «Геркулес» кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 500 000,00 доларів США для використання за цільовим призначенням. Останній день дії ліміту кредитної операції - 01.11.2018р.

- третьою особою-2 за первісним позовом був укладений кредитний договір про «Корпоративний інвестиційний кредит Невідновлювальна кредитна лінія» № 012/01-03-3/00121 від 11.02.2014р., відповідно до умов якого ПАТ “ОСОБА_4 ОСОБА_5” надає ПП “Украинський продукт” кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 1 000 000,00 доларів США для використання за цільовим призначенням. Останній день дії ліміту кредитної операції - 01.11.2018р.

Пунктом 1.4. кредитних договорів № 012/01-03-3/00120 від 11.02.2014р. та № 012/01-03-3/00121 від 11.02.2014р. встановлено, що процентна ставка за користування кредитом є змінюваною: ІМ LIBOR + 8,3% річних. Розмір маржі залишається незмінним протягом всього строку дії договору і складає 8,3%. Перший процентний період розпочинається « 11» лютого 2014 р. (дата укладання договору) та закінчується « 10» березня 2014 р. Кожен наступний Процентний період розпочинається одинадцятого числа кожного поточного календарного місяця та закінчується десятого числа кожного наступного календарного місяця. Розмір процентної ставки в першому процентному періоду становить 8,4548% річних (розрахований відповідно до пункту 2.2.1. Умов із застосуванням індексу). Сторони домовились в першому процентному періоді застосовувати значення індексу станом на 10.02.2014р., що дорівнює 0,15475% річних. В подальшому при розрахунку ставки керуватися пунктами 2.2.1. та 2.2.2. Умов. Максимальна процентна ставка за договором - 15 % річних. Мінімальна процентна ставка за Договором - 8,3 процентів річних. Максимальний розмір процентної ставки обмежується досягненням максимальної процентної ставки за договором.

Згідно з 1.9. кредитних договорів № 012/01-03-3/00120 від 11.02.2014р. та № 012/01-03-3/00121 від 11.02.2014р. (з врахуванням змін внесеними додатковими угодами до них 18.09.2014р.) проценти за користування кредитом позичальник має сплачувати не пізніше останнього банківського дня кожного місяця та остаточно в останній день строку дії ліміту кредитної операції, при цьому на період: з 01.08.2014р. по 31.08.2014р. включно позичальнику надається відстрочення платежу щодо сплати нарахованих процентів за користування кредитом. Відстрочені до сплати проценти сплачуються позичальником починаючи з 01.11.2014р. по 30.11.2014р. включно, не пізніше останнього банківського дня.

Погашення заборгованості за кредитом, відповідно до п.1.11. кредитних договорів № 012/01-03-3/00120 від 11.02.2014р. та № 012/01-03-3/00121 від 11.02.2014р., здійснюється позичальником частинами відповідно до графіку погашення основної заборгованості, наведеного у додатках № 1 до вказаних договорів.

В забезпечення виконання зобов'язань за Генеральним договором на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013р. та укладених в його межах кредитних договорів № 012/01-03-3/00120 від 11.02.2014р., № 012/01-03-3/00121 від 11.02.2014р., між ПАТ "ОСОБА_4 ОСОБА_5" (кредитор) та ПАТ “Донецький міський молочний завод № 2” (поручитель, відповідач за первісним позовом) було укладено договір поруки № 12/01-03-3/00074 від 11.02.2014р. (далі - договір поруки).

Відповідно до п. 1.1. договору поруки, поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальниками за виконання забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов кредитних договорів, за умовами яких позичальники зобов'язані повернути кредит у розмірі, що не може перевищувати 1 500 000,00 доларів США за офіційним курсом НБУ та сплатити проценти за користування кредитом, сплатити комісії в розмірах передбачених кредитним договором, сплатити пені, штрафи, передбачені кредитним договором, а також відшкодувати обґрунтовані та документально підтверджені витрати та збитки кредитора, пов'язані з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору.

При цьому у розділі «Визначення термінів» договору поруки зазначено, що «Кредитний договір» - це договір про «Корпоративний інвестиційний кредит Невідновлювальна кредитна лінія» № 012/01-03-3/00120 від 11.02.2014р., договір про «Корпоративний інвестиційний кредит Невідновлювальна кредитна лінія» № 012/01-03-3/00121 від 11.02.2014р., які укладені в рамках Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013р. та укладені між позичальниками та кредитором, із змінами та доповненнями до них, що внесені та можуть бути внесені у майбутньому.

Пунктом 1.2. договору поруки сторони узгодили, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку та строки визначені кредитним договором, у тому числі при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов'язань.

Згідно п. 2.1 договору поруки, у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов'язань, поручитель та позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п. 2.2 договору поруки, поручитель зобов'язується здійснити виконання порушених забезпечених зобов'язань протягом 20 банківських днів з дати отримання вимоги від кредитора та в обсязі, зазначеному у такій вимозі.

Поручитель зобов'язаний здійснювати виконання забезпечених зобов'язань в валюті, визначеній умовами кредитного договору (п. 2.3. договору поруки).

Пунктом п. 7.2 договору поруки передбачено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання забезпечених зобов'язань за кредитним договором та зобов'язань поручителя за цим договором.

Висновком № 5514/5515-15 судово-економічної експертизи по господарській справі № 908/2769/15 від 26.05.2016р., складеному Дніпропетровським науково - дослідним інститутом судових експертиз встановлено, що:

- розмір основної заборгованості (тіло кредиту) Приватного акціонерного товариства «Геркулес» за кредитним договором № 012/01-03-3/00120 від 11.02.2014 р., укладеним в рамках генерального договору на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013 р. станом на 15.01.2015 р. складає 500 000,00 доларів США (еквівалент 7 888 047,50 грн.);

- розмір основної заборгованості (тіло кредиту) Приватного підприємства «Український продукт» за кредитним договором № 012/01-03-3/00121 від 11.02.2014 р., укладеним в рамках генерального договору на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013 р. станом на 15.01.2015 р. складає 1 000 000,00 доларів США (еквівалент 15 776 095,00 грн.);

- розмір заборгованості за відсотками Приватного акціонерного товариства «Геркулес» за кредитним договором № 012/01-03-3/00120 від 11.02.2014 р., укладеним в рамках генерального договору на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013 р. станом на 15.01.2015 р. складає 23 507,71 доларів США (еквівалент 370 859,87 грн.);

- розмір заборгованості за відсотками Приватного підприємства «Український продукт» за кредитним договором № 012/01-03-3 00120 від 11.02.2014 р., укладеним в рамках генерального договору на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013 р. станом на 15.01.2015 р. складає 47 015,42 долара США (еквівалент 741 719,73 грн.);

- розмір пені за кредитом Приватного акціонерного товариства «Геркулес» за кредитним договором № 012/01-03-3/00120 від 11.02.2014 р., укладеним в рамках генерального договору на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013 р. станом на 15.01.2015 р. складає 7 146,85 грн.;

- розмір пені за кредитом Приватного підприємства «Український продукт» за кредитним договором № 012/01-03-3/00121 від 11.02.2014 р., укладеним в рамках генерального договору на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013 р. станом на 15.01.2015 р. складає 14 293,69 грн.;

- розмір пені за відсотками Приватного акціонерного товариства «Геркулес» за кредитним договором № 012/01-03-3/00120 від 11.02.2014 р., укладеним в рамках генерального договору на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013 р. станом на 15.01.2015 р. складає 12 953,86 грн.;

- що розмір пені за відсотками Приватного підприємства «Український продукт» за кредитним договором № 012/01-03-3/00121 від 11.02.2014 р., укладеним в рамках генерального договору на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013 р. станом на 15.01.2015 р. складає 25 907,71 грн.;

- розмір заборгованості по кредиту та відсотках по кредиту Приватного акціонерного товариства «Геркулес» за кредитним договором № 012/01-03-3/00120 від

11.02.2014 р., укладеним в рамках генерального договору на здійснення кредитних

операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013 р. станом на 15.01.2015 р. складає 523 507,71

доларів США (еквівалент 8 258 907,37 грн.), з них: по кредиту - 500 000,00 доларів США (еквівалент 7 888 047,50 грн.); по відсотках за кредитом - 23 507,71 доларів США (еквівалент 370 859,87 грн.). Розмір заборгованості по пені за кредитом та відсотками за кредитом Приватного акціонерного товариства «Геркулес» за кредитним договором № 012/01-03-3/00120 від 11.02.2014 р., укладеним в рамках генерального договору на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013 р. станом на 15.01.2015 р. складає 20 100,71 грн., з них: пеня по кредиту - 7 146,85 грн.; пеня по відсотках за кредитом - 12 953,86 грн.;

- розмір заборгованості по кредиту та відсотках по кредиту Приватного підприємства «Український продукт» за кредитним договором № 012/01-03-3/00121 від 11.02.2014 р., укладеним в рамках генерального договору на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013 р. станом на 15.01.2015 р. складає 1 047 015,42 доларів США (еквівалент 16 517 814,73 грн.), з них: по кредиту - 1 000 000,00 доларів США (еквівалент 15 776 095,00 грн.); по відсотках за кредитом - 47 015,42 долара США (еквівалент 741 719,73 грн.). Розмір заборгованості по пені за кредитом та відсотками за кредитом Приватного підприємства «Український продукт» за кредитним договором № 012/01-03-3/00121 від 11.02.2014 р., укладеним в рамках генерального договору на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013 р. станом на 15.01.2015 р. складає 40 201,40 грн., з них: пеня по кредиту - 14 293,69 грн.; пеня по відсотках за кредитом - 25 907,71 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно із ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою, Генеральний договір на здійснення кредитних операцій, як і укладені в його межах договори, є кредитними договорами.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок позичальника повернути позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до норм ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 2 статті 345 ГК України передбачено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, укладеного в письмовій формі між кредитором та позичальником, в якому обов'язково повинно бути передбачено мета, сума і строк кредиту, умови та порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткова ставка, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Факт прострочення позичальниками - ПрАТ “Геркулес” та ПП «Украинський продукт» - зобов'язання за кредитними договорами № 012/01-03-3/00120 від 11.02.2014р. та № 012/01-03-3/00121 від 11.02.2014р., укладеними в межах Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013р., що полягає в порушенні строків повернення кредитних коштів, підтверджується висновком № 5514/5515-15 судово-економічної експертизи по господарській справі № 908/2769/15 від 26.05.2016р., складеному Дніпропетровським науково - дослідним інститутом судових експертиз.

Згідно п.п. 10.1., 10.1.4. Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013 р. кредитор має безумовне право на власний розсуд без необхідності укладання будь-яких додаткових угод/договорів про зміни вимагати дострокового повного/часткового погашення заборгованості, у разі настання обставин дефолту. Відповідно до визначення термінів прописаних у Генеральному договорі № 012/01-03-3/1434«Дефолт» - це обставини невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань (обовязків) за Генеральним договором визначені ст. 10 Генерального договору.

Пунктами 10.3., 10.3.1. Генерального договору № 012/01-03-3/1434 встановленого право кредитора, у разі порушення позичальником більш ніж на 10 банківських днів строків виконання або невиконання будь-яких грошових зобов'язань за Генеральним договором та/або за окремими договорами, скористатись правами, зазначеними у п.п. 10.1.1.-10.1.4.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Заборгованість Приватного акціонерного товариства «Геркулес» зі сплати тіла кредиту за кредитним договором № 012/01-03-3/00120 від 11.02.2014р. в сумі 500 000,00 доларів США, як і заборгованість Приватного підприємства «Украинський продукт» за кредитним договором № 012/01-03-3/00121 від 11.02.2014 р. в сумі 1 000 000,00 доларів США, які укладені в рамках генерального договору на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013 р., встановлена висновком № 5514/5515-15 судово-економічної експертизи по господарській справі № 908/2769/15 від 26.05.2016р., складеному Дніпропетровським науково - дослідним інститутом судових експертиз та підтверджується матеріалами справи.

При перевірці правильності нарахування позивачем за первісним позовом процентів за користування кредитними коштами, судом встановлено, що у тексті позовної заяви при зазначенні дати, станом на яку здійснено розрахунок загальної заборгованості за кредитними договорами, позивачем за первісним позовом допущено помилку, та замість 06.04.2015р., вказано - 15.01.2015р., між тим у розрахунках боргу, доданих до первісного позову по кожному кредитному договору окремо відсотки розраховано станом на 06.04.2015 р.

Тож, внаслідок допущеної первісним позивачем помилки, експертне дослідження у даній справі з визначення документально підтвердженої заборгованості та правильності нарахування відсотків проведено експертом на вказану у позові дату - 15.01.2015р.

Перевіривши розрахунки процентів за користування кредитними коштами за кредитними договорами № 012/01-03-3/00120 від 11.02.2014р. в сумі 32 089,00 дол.США та № 012/01-03-3/00121 від 11.02.2014р. в сумі 64 177,99 дол.США, укладеними в межах Генерального договору № 012/01-03-3/1434, складеними позивачем за первісним позовом станом на 06.04.2015 р., судом встановлено, що їх розмір відповідає умовам п. 1.4. кредитних договорів та суми процентів, визначені банком станом на 15.01.2015р. не перевищують розмір відсотків розрахованих судовим експертом станом на 15.01.2015р. при проведенні експертного дослідження у даній справі

Доказів оплати, як то тіла кредиту, так і відсотків за ним, по вказаними договорам позичальниками суду не надано.

Внаслідок неналежного виконання позичальниками (третя особа 1, 2) умов кредитних договорів № 012/01-03-3/00120 від 11.02.2014р. та № 012/01-03-3/00121 від 11.02.2014р. укладених в межах Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013р., позивач за первісним позовом звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості за вказаними договорами з поручителя - ПАТ “Донецький міський молочний завод № 2”.

Щодо стягнення заборгованості з ПАТ “Донецький міський молочний завод № 2” , слід зазначити наступне.

За своєю правовою природою, договір № 12/01-03-3/00074 від 11.02.2014р., укладений між ПАТ "ОСОБА_4 ОСОБА_5" та ПАТ “Донецький міський молочний завод № 2”, є договором поруки.

Відповідно до умов договору поруки № 12/01-03-3/00074 від 11.02.2014р., відповідач за первісним позовом взяв на себе зобов'язання відповідати перед кредитором солідарно з позичальниками за виконання забезпечених зобов'язань, які випливають з умов договору про «Корпоративний інвестиційний кредит Невідновлювальна кредитна лінія» № 012/01-03-3/00120 від 11.02.2014р., договору про «Корпоративний інвестиційний кредит Невідновлювальна кредитна лінія» № 012/01-03-3/00121 від 11.02.2014р., які укладені в рамках Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013р. та укладені між позичальниками та кредитором, із змінами та доповненнями до них, що внесені та можуть бути внесені у майбутньому, у тому ж обсязі, що і позичальники, в порядку та строки визначені кредитним договором, у тому числі при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов'язань (розділ «Визначення термінів», п.п. 1.1., 1.2. договору поруки).

Згідно пояснень позивача за первісним позовом, в зв'язку з неможливістю направлення поштової кореспонденції у м. Донецьк, претензії та вимоги про сплату заборгованості за кредитними договорами були направлені ПАТ "ОСОБА_4 ОСОБА_5" на електронні адреси сторін, що передбачано п. 14.7. Генерального договору № 012/01-03-3/1434. Однак, ані третіми особами, ані відповідачем за первісним позовом заборгованість за кредитом сплачена не була.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

За змістом статей 553-554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 2 ст. 196 ГК України визначено, що у разі, якщо це передбачено законодавством або договором, зобов'язання повинно виконуватися солідарно. При солідарному виконанні господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 1 ст. 543 ЦК України унормовано, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, позивач за первісним позовом скористався своїм правом вимагати виконання обов'язку лише окремо з відповідача за первісним позовом.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги про стягнення з ПАТ “Донецький міський молочний завод № 2” заборгованості за кредитними договорами № 012/01-03-3/00120 від 11.02.2014р. та № 012/01-03-3/00121 від 11.02.2014 р., які укладені в рамках Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013 р. з основного боргу (тіло кредиту) в сумі 1 500 000 доларів США та процентів за користування кредитними коштами в сумі 96 266,99 доларів США, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Внаслідок неналежного виконання позичальниками зобов'язань за Генеральним договором на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013 р. та укладених в його межах кредитних договорів № 012/01-03-3/00120 від 11.02.2014р. та № 012/01-03-3/00121 від 11.02.2014 р., позивачем за первісним позовом заявлена до стягнення пеня за кредитом - 12 588,18 дол. США нарахована за загальний період: з 01.12.2014р. по 06.04.2015р.; пеня за відсотками - 10 968,21 дол. США нарахована за загальний період: з 01.10.2014р. по 06.04.2015р.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 13.2.1 Генерального договору № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013 р. сторони передбачили, що за кожен календарний день прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за договором, позичальники сплачують кредитору пеню, в відсотках річних від суми просточеного платежу, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який стягується пеня. Розрахунок пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня, після дати, коли відповідне грошове зобов'язання має бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”).

Заявлена до стягнення ПАТ "ОСОБА_4 ОСОБА_5" пеня нарахована у іноземній валюті - доларах США.

В той же час, обчислення пені та стягнення її за судовим рішенням здійснюється лише в національній валюті України - гривні. Відповідно є неможливим нарахування та стягнення пені в іноземній валюті за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України, оскільки розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”), а повноважень щодо встановлення НБУ облікової ставки для іноземної валюти чинним законодавством України не передбачено. Така правова позиція висловлена і в постанові Верховного Суду України від 01.04.2015 р. у справі № 909/660/14.

Таким чином, підстави для стягнення пені в іноземній валюті відсутні, тому в задоволенні вимог про стягнення пені за кредитом у сумі 12 588,18 доларів США та пені на відсотки у сумі 10 968,21 доларів США судом відмовляється.

Отже, первісній позов задоволено частково.

Розглянувши зустрічні позовні вимоги ПАТ “Донецький міський молочний завод № 2” до ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» про визнання недійсним з моменту вчинення Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013р., суд вважає, що вони не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Стаття 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) закріплює наступне: кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, одним із способів захисту цивільного права та інтересу є визнання правочину недійсним.

Згідно з ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Відповідно до пунктів 1, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на цих підставах вирішувати справи (п. 1). Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав визначених законом (п. 7).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Як вже зазначалось, 21.11.2013 року між ПАТ “ОСОБА_4 ОСОБА_5” (кредитор) та ПрАТ “Геркулес”; ПАТ “Донецький міський молочний завод № 2”; ПП “Украинський продукт” (позичальники) було укладено Генеральний договір на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434, відповідно до умов якого кредитор зобов'язується здійснювати на користь позичальника кредитні операції у межах загального ліміту (13 500 000,00 доларів США) та сублімітів, а позичальники зобов'язані виконати усі обов'язки, що витікають за змісту кредитної операції, Генерального договору, Умов та Договорів, і здійснити повне погашення заборгованості у межах строку кредитної операції.

Необхідно зазначити, що єдиною підставою для визнання недійсним Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013р. позивач за зустрічним позовом зазначає відсутність у банку на момент вчинення правочину ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій.

Відповідно до ст. 47 ЗУ “Про банки та банківську діяльність”, банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг. Банк здійснює діяльність, надає банківські та інші фінансові послуги в національній валюті, а за наявності відповідної ліцензії Національного банку України - в іноземній валюті.

Положення частини другої статті 533 ЦК України та частини другої статті 198 ГК України містять однакові за змістом приписи про необхідність виконання грошового зобов'язання між резидентами України виключно у валюті України (валюта платежу), крім випадків отримання стороною цього зобов'язання відповідної ліцензії Національного банку України відповідно до вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю". Відповідно до ст. 5 зазначеного Декрету, операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 цього Декрету.

В той же час, твердження позивача за зустрічним позовом про відсутність у відповідача за зустрічним позовом на момент укладення Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013р. ліцензії Національного банку України, спростовується матеріалами справи, оскільки копії відповідних ліцензій ПАТ “ОСОБА_4 ОСОБА_5” в матеріали справи надані (Т.І; а.с.96-98), зокрема, Генеральна ліцензія Національного банку України на здійснення валютних операцій від 05.10.2011р. № 10 (з додатком) на право здійснення валютних операцій згідно з додатком та Банківська ліцензія Національного банку України № 10 від 05.10.2011р. на право надання банківських послуг, визначених частиною 3 ст. 47 ЗУ “Про банки та банківську діяльність”.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем не надано суду доказів недійсності оспорюванного правочину.

Таким чином, в задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним з моменту вчинення Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013р., слід відмовити.

Також ПАТ “Донецький міський молочний завод № 2” заявлені зустрічні позовні вимоги до ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» про визнання відсутнім права стягнення заборгованості на підставі Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013р.

Підставою для визнання відсутнім права стягнення заборгованості на підставі Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013р. позивач за зустрічним позовом вказує недійсність останнього з моменту вчинення.

Враховуючи, що суд не встановив наявність підстав для визнання Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013р. недійсним, підстав для визнання відсутнім права стягнення заборгованості на підставі вказаного договору також немає.

За таких обставин, зустрічні позовні вимоги ПАТ “Донецький міський молочний завод № 2” до ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» про визнання відсутнім права стягнення заборгованості на підставі Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013р., задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду позивачем за первісним позовом сплачено судовий збір в розмірі 73 080,00 грн. (платіжне доручення № 400880 від 08.04.2015р.).

Витрати на проведення судової економічної експертизи були сплачені відповідачем за первісним позовом в розмірі 17 740,80 грн. (платіжне доручення 2551 від 15.10.2015р.).

Враховуючи, що первісні позовні вимоги задоволено судом частково, судовий збір підлягає стягненню з відповідача у процентному співвідношенні задоволених вимог - 72 020,34 грн. (98,55% від суми 73 080,00 грн.).

Витрати на проведення експертизи підлягають частковому стягненню з позивача за первісним позовом у розмірі 1,45% від сплаченої відповідачем за первісним позовом суми - 257,24 грн.

Судовий збір за зустрічним позовом (вх.№ 3533/09-05 від 14.05.2015р.) про визнання недійсним з моменту вчинення Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013р., підлягає стягненню з позивача за зустрічним позовом, яким не виконано вимоги за ухвалами суду щодо сплати вказаного збору.

Судовий збір за зустрічним позовом (вх.№ 3715/09-05 від 25.05.2015р.) про визнання відсутнім права стягнення заборгованості на підставі Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013р., також підлягає стягненню з позивача за зустрічним позовом.

У абз. 11 п.3.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011р. зазначено, що не сплачені у встановленому порядку та розмірі суми судового збору можливо стягнути за результатами розгляду справи.

Відсутність описів вкладення на підтвердження направлення зустрічного позову ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5», у даному випадку не є перешкодою для розгляду зустрічних позовів по суті, оскільки відповідач за зустрічним позовом при ознайомленні з матеріалами справи 27.05.2015р., детально ознайомився зі змістом зустрічних позовних вимог та надав письмові заперечення проти їх задоволення за вих.№.140-00-00/8/3835 від 18.11.2015р.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_4 ОСОБА_5” до Публічного акціонерного товариства “Донецький міський молочний завод № 2” задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Донецький міський молочний завод № 2” (84331, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Остапа Вишні, буд. 22, ідентифікаційний код юридичної особи: 00445162) на користь Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_4 ОСОБА_5” (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, ідентифікаційний код юридичної особи: 14305909) 1 500 000 (один мільйон п'ятсот тисяч) доларів США 00 центів основної заборгованості, 96 266 (дев'яносто шість тисяч двісті шістдесят шість) доларів США 99 центів заборгованості за відсотками, 72 020 (сімдесят дві тисячі двадцять) грн. 34 коп. судового збору.

В іншій частині первісного позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_4 ОСОБА_5” (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, ідентифікаційний код юридичної особи: 14305909) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецький міський молочний завод № 2” (84331, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Остапа Вишні, буд. 22, ідентифікаційний код юридичної особи: 00445162) 257 (двісті п'ятдесят сім) грн. 24 коп. витрат на проведення судової експертизи.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні зустрічного позову Публічного акціонерного товариства “Донецький міський молочний завод № 2” до Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_4 ОСОБА_5” (вх.№ 3533/09-05 від 14.05.2015р.) про визнання недійсним з моменту вчинення Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013р. відмовити.

В задоволенні зустрічного позову Публічного акціонерного товариства “Донецький міський молочний завод № 2” до Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_4 ОСОБА_5” (вх.№ 3715/09-05 від 25.05.2015р.) про визнання відсутнім права стягнення заборгованості на підставі Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013р. відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Донецький міський молочний завод № 2” (84331, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Остапа Вишні, буд. 22, ідентифікаційний код юридичної особи: 00445162) в доход Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), банк одержувача: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), р/р 31215206783007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності 206) 2436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.06.2016 р.

Головуючий А.О. Науменко

Судді Н.Г. Зінченко

ОСОБА_2

Попередній документ
58510771
Наступний документ
58510773
Інформація про рішення:
№ рішення: 58510772
№ справи: 908/2769/15
Дата рішення: 23.06.2016
Дата публікації: 01.07.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Запорізької області
Категорія справи: кредитування