61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
15.06.2016 Справа № 905/1544/16
Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання Паніної Я.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_1 КОМПАНІ”, м.Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “КОНСТАНТА-АГРО”, м.Донецьк
про стягнення 33 685,73 грн.
за участю уповноважених сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_1 КОМПАНІ”, м.Дніпропетровськ, звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “КОНСТАНТА-АГРО”, м.Донецьк про стягнення суми простроченого грошового зобов'язання у розмірі 27 307,00 грн., суму інфляційних нарахувань у розмірі 3 597,96 грн., суму 3% річних у розмірі 412,00 грн., суму пені у розмірі 2 328,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №14/21 від 24.01.2014р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.
На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копії вказаного договору, специфікації до нього №1 від 24.0.2014р., видаткової накладної №109 від 25.01.2014р., акту рахунку-фактури №106 від 27.01.2014р. та претензії №05/031 від 05.03.2014р., направленої на адресу відповідача.
Через канцелярію суду, 09 червня 2016 року, позивач подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи та просив розглянути справу за відсутності представника, за наявними у матеріаламах справи документами.
Суд задовольнив клопотання позивача та долучив документи до матеріалів справи.
Справа слуханням відкладась.
Відповідач у судові засідання жодного разу не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними у справі матеріалами на підставі положень ст.75 ГПК України, оскільки неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті та не може вважатись підставою для відкладання розгляду справи, так як матеріалів у справі цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.
Дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст.43 ГПК України, суд -
24 січня 2014 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 КОМПАНІ», м.Дніпропетровськ, (надалі по тексту - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “КОНСТАНТА-АГРО”, м.Донецьк,(надалі по тексту - Покупець) укладений договір №14/21, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити у власність Покупця продукцію - макуху сонячну та сою, шрот соєвий, олію соєву та соняшникову, сою повно жирну (виробництво - Україна, далі по тексту - Товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлену йому у власність продукцію у відповідності до передбачених договором умов. (п.1.1, договору).
Найменування, асортимент, кількість, ціна, якість, умови поставки, строк оплати товару погоджені сторонами у Специфікації до договору, що є невід'ємною його частиною.(п. 1.2 договору).
Згідно з. п.3.1 оплата за товар відбувається шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, на умовах, вказаних у Специфікації.
Сторони погодили, що оплата товару вважається такою, що відбулася - з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку Покупця.
У зв'язку з вищезазначеними умовами договору, сторонами підписана специфікація №1 від 24.01.2014р., за якою сторони погодили поставку товару із зазначенням його найменування, кількісних та якісних показників, ціни, умов поставки та оплати. Специфікація підписана обома сторонами без зауважень та скріплена печатками підприємств.
Відповідно до п.4 останньої, сума поставки товару за Специфікацією складає 62100 грн.
Покупець зобов'язаний здійснити оплату за поставлений товар у вищевказаному розмірі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 банківських днів з моменту поставки. (п.5 Специфікації).
Термін поставки : з 24 по 26 січня 2014 року.
Датою поставки вважається дата фактичного отримання товару Покупцем відповідно до підписаної сторонами видаткової накладної та відміток Покупця про отримання товару у товаросупровідному документі.
Поставка відбувається за умовами СРТ, ІНКОТЕРМС-2000, на склад Покупця. (п.п.5,6,7 Специфікації).
Договір №14/21 від 24.01.2014р. набирає чинності з дати його підписання уповноваженими сторонами та дійсний до 31.12.2014р.
Враховуючи вищевикладене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.
За умовами статті 193 Господарського Кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.
На виконання умов договору, за видатковою накладною №109 від 25.01.2014р. позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 62307 грн., що підтверджується матеріалами справи.
З копії представлених видаткової накладної вбачається, що вона підписана обома сторонами без жодних зауважень, містить всі необхідні відомості про товар, а також містить відомості про його фактичне отримання. Тобто, за своїми ознаками вказані документ є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару
З метою оплати поставленого товару, на виконання умов договору, позивачем виставлений рахунок-фактура на оплату №106 від 27.01.2014р., копія якого міститься у матеріалах справи.
Відповідно до передбачених договором умов оплати за видатковою накладною №109 від 25.01.2014р., відповідач повинен був оплатити товар до 13.02.2014р.
Як зазначає у позовній заяві позивач, в порушення умов договору відповідач оплатив поставлений товар частково, перерахувавши на розрахунковий рахунок Постачальника 350000 грн.
Таким чином, відповідач свої зобов'язання за договором у повному розмірі не виконав, вартість поставленої продукції у строки та у розмірі встановлені договором та специфікаціями до нього не сплатив.
Судом встановлено, що заборгованість відповідача за поставлений товар складає 27307 грн. та станом на час подачі позовної заяви до суду відповідачем не сплачена.
За таких обставин, враховуючи, що сума основного боргу несплачена та підтверджена матеріалами справи, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 КОМПАНІ”, м.Дніпропетровськ, щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 27307 грн. суд вважає таким, що підлягає задоволенню.
У зв'язку з тим, що відповідачем порушені строки виконання грошового зобов'язання позивачем заявлено до стягнення суму пені у розмірі 2328 грн., суму 3% річних у розмірі 412 грн., та суму інфляційних втрат у розмірі 3597 грн.
Оцінюючи вимоги позивача в цій частині господарський суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Факт прострочення виконання грошового обов'язку з оплати вартості товару підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований.
За приписами статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно з п.4.1. договору, у разі несвоєчасної оплати товару, покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати від вартості своєчасно не оплаченої продукції.
Отже, сторонами самостійно узгоджено розмір пені та здійснений позивачем розрахунок, який не суперечить вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання”, тобто з урахуванням шестимісячного терміну, а також який не перевищує розміру подвійної облікової ставки НБУ та 5% від не оплаченої продукції.
У відповідності до представленого позивачем розрахунку пеня складає 2328,77 грн.
Перевіривши представлений позивачем розрахунок пені, суд вважає його таким, що виконаний з порушенням є загальних правил (методики) нарахування, є арифметично не вірним та не обґрунтованим, оскільки відповідачем не вірно зазначено кількість днів прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати вартості поставленої продукції, та не вірно визначено дату періоду прострочення, з якої починається нарахування пені. За розрахунком суду, сума пені складає 2147, 10 грн. (датою, з якої починається нарахування з урахуванням умов оплати є 14.02.2014). З огляду на викладене, вимоги позивача до відповідача в цій частині суд вважає такими, що підлягають частково.
Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.
Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.
Як встановлено судом вище, матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, а нарахування 3% річних проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, визначених у специфікаціях, наданий арифметично обґрунтований розрахунок річних, У зв'язку з цим, господарський суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 3% річних повністю, у розмірі 377,98 грн.
Щодо стягнення інфляційних витрат, судом встановлено, що представлений розрахунок відповідача є вірним та арифметично обґрунтованим, тому суд задовольняє заявлену до стягнення суму інфляційних втрат у розмірі 3597, 96 грн.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 610, 611, 612, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_1 КОМПАНІ”, м.Дніпропетровськ, до Товариства з обмеженою відповідальністю “КОНСТАНТА-АГРО”, м.Донецьк, про стягнення 33685,73 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “КОНСТАНТА-АГРО”, м.Донецьк, (вул. Кобозева, б.12, м. Донецьк, ЄДРПОУ 30947526) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_1 КОМПАНІ”, м. Дніпропетровськ, (поштова адреса: 49047, м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, б. 89/64, поштова адреса: 49038, м. Дніпропетровстк, а/с 2276, ЄДРПОУ 38676213) суму основного боргу у розмірі 27307 грн., пеню у розмірі 2147 грн., 3% річних у розмірі 412 грн., інфляційні витрати у розмірі 3597,96 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 814,97 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 15.06.2016 р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 21.06.2016р.
Суддя Л.Д. Подколзіна