61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
22.06.2016 Справа № 905/1760/16
Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання Паніної Я.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю “Дружківський фарфоровий завод”, м.Дружківка, Донецька область
до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фартрейд”, м.Ульянівськ, Російська Федерація
про: стягнення заборгованості у розмірі 1 338605, 22 рос. руб.
за участі уповноважених сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Дружківський фарфоровий завод”, м. Дружківка, Донецька область звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фартрейд”, м. Ульянівськ, Російська Федерація заборгованості за Контрактом зовнішньоекономічної діяльності №18 від 10.12.2009 р. в сумі 1 338 605, 22 рос. руб., що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 17.05.2016 р. становить 523863,15 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Контракту зовнішньоекономічної діяльності №18 від 10.12.2009 р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.
На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копії вказаного договору, додаткових угод до нього №4 від 22.04.2013 р. та №5 від 20.05.2013р., специфікації до договору №147 від 03.02.2016 р., міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №000093 від 16.02.2016 р., митної декларації №700020000/2016/000773 від 17.02.2016 р. та рахунку фактури №320 від 03.02.2016р.
07 червня 2016 р. через канцелярію суду, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника, яке судом задоволено долучено судом до матеріалів справи.
10 червня 2016 р. через канцелярію суду, від відповідача надійшла заява про визнання заборгованості в сумі 1 338 605, 22 рос. руб., в підтвердження чого надано акт звірки взаємних розрахунків станом на 18.05.2016 р., підписаний генеральним директором з боку позивача й директором з боку відповідача, скріплений печатками підприємств.
Суд долучив до матеріалів справи надану відповідачем заяву.
Дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст.43 ГПК України, суд -
10.12.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Дружківський фарфоровий завод” (Продавець, позивач по справі) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Фартрейд” (Покупець, відповідач по справі) було укладено Контракт зовнішньоекономічної діяльності № 18 (надалі Контракт ЗЕД № 18), за умовами якого Продавець продає посуд фарфоровий (надалі товар) в асортименті згідно з попередньою заявкою, а Покупець приймає та сплачує товар на умовах цього контракту ( п. 1.1 Договору ЗЕД № 18).
Частиною 9 ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 року № 959-ХІІ встановлено, що права та обов'язки сторін зовнішньоекономічних договорів (контрактів) визначаються правом країни, що вибрана сторонами при укладенні договору (контракту) або у результаті подальшого узгодження.
Загальна сума контракту складає 200 000 000,00 російських рублів (п. 2.1 Контракту ЗЕД № 18 в редакції Додаткової угоди № 4 від 22.04.2013 р.).
Згідно з п. 2.2 Контракту ЗЕД №18, асортимент, кількість та ціна на товар зазначається в Специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього контракту, які узгоджуються на кожну окрему партію товару, що відвантажується.
На виконання умов договору сторонами підписана специфікація №147 від 03.02.2016 р. на поставку товару, у якій сторони погодили поставку продукції із зазначенням її найменування, номенклатурного номеру, кількісних та якісних показників, ціни, умов поставки та оплати. Специфікація підписана обома сторонами без зауважень та скріплена печатками.
Відповідно до п. 3.5 Контракту ЗЕД № 18, поставка здійснюється на умовах FCA - м. Дружківка (Інкотермс - 2000).
За приписами п. 6.1 Контракту ЗЕД № 18, валютою платежу є російський рубль.
Відповідно до п. 6.2 Контракту ЗЕД № 18 в редакції Додаткової угоди № 4 від 22.04.2013 р., Покупець зобов'язаний здійснити 100 % оплату вартості кожної партії товару протягом 90 календарних днів з моменту відвантаження товару Продавцем на транспортний засіб, наданий Покупцем, згідно зі специфікацією на партію товару або рахунку фактурі. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з рахунку Покупця. Датою відвантаження партії товару вважається дата повного митного оформлення на території України.
Згідно з п. 9.2 Контракту ЗЕД № 18 в редакції Додаткової угоди № 5 від 20.05.2013 р., спори, за якими сторонами не досягнуто згоди, підлягають розгляду господарським судом Донецької області. Рішення господарського суду Донецької області буде вважатися остаточним та обов'язковим для обох сторін.
Контракт набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2018 р. (п. 10.6 Контракту ЗЕД № 18 в редакції Додаткової угоди № 4 від 22.04.2013 р.).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, 17.02.2016р. позивач відвантажив на адресу відповідача товар на суму 1 338 605,22 російських рублів, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR № 000093 від 16.02.2016 р. та митною декларацією № 700020000/2016/000773 від 17.02.2016 р..
Проте, станом на час подачі позовної заяви до суду відповідачем зобов'язання щодо оплати за отриманий товар не виконано, заборгованість за Контрактом № 18 від 10.12.2009 р. в сумі 1 338 605, 22 рос. руб. не сплачена.
За таких обставин, проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Нормами чинного законодавства України та нормами міжнародного права передбачено, що господарські суди вправі вирішувати спори за участю сторони нерезидента України у випадках, коли міжнародним договором передбачено можливість укладення пророгаційної угоди між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності (угода про договірну підсудність). Такі норми містить Угода про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності (далі по тексту Угода), укладена державами-учасницями СНД у м. Києві 20.03.1992 р. (ратифікована постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року N 2889-ХІІ). Згідно з п. 2 ст. 4 Угоди, Компетентні суди держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядають справи у випадках, якщо про це письмова згода Сторін про передачу спору цьому суду.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Факт отримання відповідачем товару згідно Специфікації № 147 від 03.02.2016 р. та рахунку - фактури № 320 від 03.02.2016 р. за Контрактом № 18 від 10.12.2009 р. на суму 1338605,22 рос. руб. підтверджується товарно-транспортною накладною CMR № 000093 від 16.02.2016 р. та митною декларацією № 700020000/2016/000773 від 17.02.2016 р. (а.с. 10-11).
За умовами п. 6.2 Контракту ЗЕД № 18 в редакції Додаткової угоди №4 від 22.04.2013 р., Покупець зобов'язаний здійснити 100 % оплату вартості кожної партії товару протягом 90 календарних днів з моменту відвантаження товару Продавцем на транспортний засіб, наданий Покупцем, згідно специфікації на транспортний засіб, наданий Покупцем, згідно специфікації на партію товару або рахунку фактурі. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з рахунку Покупця. Датою відвантаження партії товару вважається дата повного оформлення на території України, тобто останній день оплати вважається 17.05.2016 р.
Відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову, за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Визнання позову є процесуальним правом відповідача, з яким кореспондується повноваження суду задовольнити визнаний позов, якщо суд не встановить, що визнання позову суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Аналогічна правова позиції викладена в абзаці 9 підпункту 3.12. пункту 3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за якою, у разі визнання відповідачем позову.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що зобов'язання повинні виконувати належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать .
Приписами ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 9 Конституції України, ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст., 525, 526, 612, ЦК України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82, 84, 85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Дружківський фарфоровий завод” м. Дружківка, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фартрейд”, м. Ульянівськ, Російська Федерація про стягення 1 338 605, 22 рос. руб (523863, 15 грн.) - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність “Фартрейд” (432072, Росія, м. Ул'янівськ, вулиця 40 років Перемоги, буд. 9, ІПН 7328511344/КВН 732801001, ОДРН 1077328007085) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Дружківський фарфоровий завод” (84205, Донецька область, м. Дружківка, вулиця Педагогічна, буд. 18, код ЄДР 32616997) заборгованість в сумі 1 338 605 російських рублів 22 коп., що згідно з офіційним курсом НБУ (0,39135) становить станом на 17.05.2016 р. становить 523863,15 грн.
Видати наказ після набрання рішення законної сили
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 22.06.2016р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 24.06.2016р.
Суддя Л.Д. Подколзіна