"22" червня 2016 р. К/800/34278/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ємельянової В.І.
Рецебуринського Ю.Й., Стародуба О.П.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 17 квітня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2015 року по справі № 667/1523/15-а.
за позовом ОСОБА_4
до Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні
про визнання протиправною бездіяльності та спонукання до вчинення дій,
У березні 2015 року ОСОБА_4 через представника ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні про визнання протиправною бездіяльності та спонукання до вчинення дій. Просила суд визнати протиправними дії відповідача щодо непризначення пенсії за віком та зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком з 3 травня 2014 року.
Постановою Комсомольського районного суду м. Херсона від 17 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2015 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, представник позивача ОСОБА_6 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у 1994 році ОСОБА_4 призначено пенсію по інвалідності на підставі відповідного посвідчення, термін дії якого закінчився 1 червня 1996 року.
27 червня 1995 року ОСОБА_4 звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні із заявою про виплату їй пенсії за 6 місяців у зв'язку із переїздом на постійне місце проживання до Ізраїлю. Вказані кошти їй було виплачено, а виплата пенсії зупинена.
3 травня 2014 року представник ОСОБА_4, що діє на підставі довіреності, ОСОБА_6 звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні із заявою, в якій просила поновити ОСОБА_4 виплату пенсії по інвалідності та перевести її на пенсію за віком.
Листом Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні від 19 травня 2014 року №76/А-1 відмовило у задоволенні заяви та роз'яснило, зокрема, що станом на дату звернення за поновленням виплати пенсії, ОСОБА_4 на обліку в Пенсійному фонді не перебувала.
Вважаючи, що таким рішенням суб'єкта владних повноважень порушено права позивача, представник позивача ОСОБА_6 звернулась до суду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що оскільки ні позивач, ні її представник, до Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні із заявою про призначення пенсії не звертались, то і подання даного позову є передчасним.
Суд касаційної інстанції не погоджується із такими висновками судів з наступних підстав.
Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Разом з тим, в матеріалах справи наявна постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року, якою позов ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні у справі 667/4524/14-а задоволено частково. Зобов'язано відповідача прийняти рішення за заявою представника позивача щодо можливості призначення позивачу пенсії за віком.
Станом на дату звернення до суду із позовною заявою, що переглядається, рішення у справі 667/4524/14-а відповідачем не виконано. Жодного рішення щодо можливості призначення позивачу пенсії за віком не прийнято. Вважаючи, що допущеною бездіяльністю, обмежується право позивача на отримання пенсії у зв'язку із вибором нею місця проживання, позивач через свого представника, повторно звернулась до суду.
Відповідно до пункту 4.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Судами під час розгляд справи не перевірено чи звертався представник позивача до Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні із заявою про переведення ОСОБА_4 з одного виду пенсії на інший та чи було до заяви додано всі необхідні документи, передбачені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статей 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 17 квітня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2015 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Ємельянова В.І.
Судді Рецебуринський Ю.Й.
Стародуб О.П.