22 червня 2016 року м. Київ К/800/26768/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,
Суддів Ємельянової В.І.,
Стародуба О.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2 до Національного інституту стратегічних досліджень про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_3, представника ОСОБА_2, на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 9 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року,
У листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом, про: визнання протиправними дії Національного інституту стратегічних досліджень щодо ненарахування щомісячної надбавки за знання та використання у роботі двох іноземних мов (англійської та німецької) у розмірі 25 відсотків посадового окладу починаючи з 4 січня 2011 року по 23 грудня 2013 року; зобов'язання відповідача нарахувати надбавку за знання та використання у роботі двох іноземних мов (англійської та німецької) у розмірі 25 відсотків посадового окладу за кожний місяць 2011, 2012 та 2013 років починаючи з 4 січня 2011 року по 23 грудня 2013 року у загальній сумі 23122 грн 22 коп.; зобов'язання Національного інститут стратегічних досліджень виплатити надбавку за знання та використання у роботі двох іноземних мов (англійської та німецької) у розмірі 25 відсотків посадового окладу за кожний місяць 2011, 2012 та 2013 років починаючи з 4 січня 2011 року по 23 грудня 2013 року у загальній сумі 23122 грн 22 коп., а також виплатити компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати надбавки у розмірі 3894 грн 69 коп., а разом 27016 грн 91 коп.; зобов'язання відповідача донарахувати та виплатити частину вихідної допомоги при звільненні у розмірі 771 грн 94 коп.; зобов'язання виплатити компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати частини вихідної допомоги у розмірі 125 грн 05 коп.; зобов'язання відповідача виплатити компенсацію за порушення строків виплати сум у розмірі 46278 грн 20 коп.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 9 лютого 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 9 лютого 2015 року, адміністративний позов залишено без розгляду.
У касаційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновків про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.
Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_2 пропустила місячний строк звернення до адміністративного суду, поважних причин пропуску вказаного строку позивач не навела.
Такий висновок не відповідає вимогам закону та є необґрунтованим.
Відповідно до частин першої та третьої статті 99 КАС України строки звернення до адміністративного суду для захисту прав, свобод чи інтересів встановлюються цим Кодексом та іншими законами.
При тлумаченні зазначеної правової норми, Верховний Суд України в рішенні від 16 травня 2011 року (справа №21-29-а11) зазначив, що під іншими законами розуміються закони, які встановлюють строки звернення до адміністративного суду з вимогою вирішити публічно-правовий спір.
Зважаючи на те, що позовна заява містить вимоги в адміністративній справі про стягнення щомісячної надбавки за знання та використання у роботі двох іноземних мов компенсації, то суд повинен був звернути увагу на положення статті 233 Кодексу законів України про працю (далі - КЗпП України). Згідно з частиною другої цієї норми у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Конституційний Суд України в Рішенні від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 дійшов висновку, що у випадку порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. У разі пред'явлення вимог про стягнення будь-яких виплат, що входять до структури заробітної плати, і застосування цих положень, не пов'язане з фактом нарахування чи не нарахування роботодавцем спірних виплат.
Згідно з частиною 1 статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
За таких обставин рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_3, представника ОСОБА_2, задовольнити частково.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю.Й. Рецебуринський
Судді В.І. Ємельянова
О.П. Стародуб