"15" червня 2016 р. м. Київ К/9991/64694/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Амєліна С.Є. - головуючого,
Ємельянової В.І.,
Кобилянського М.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Федеральна пасажирська компанія» на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2012 року в справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Федеральна пасажирська компанія» до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, третя особа державна адміністрація залізничного транспорту України «Укрзалізниця» про скасування постанови,
У листопаді 2011 року позивач звернувся в суд з вказаним адміністративним позовом й просив скасувати постанову т.в.о. першого заступника начальника Сумського прикордонного загону від 11 серпня 2011 року № 51 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень, передбачене частиною першою статті 1 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень», якою на перевізника накладено штраф у розмірі 8 500 грн.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2012 року, відмовлено у задоволенні позову.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просив скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28 липня 2011 року о 10 год. 30 хв. під час здійснення прикордонного контролю поїзду № 34 сполученням «Одеса-Москва» у вагоні № 01 інспекторами прикордонної служби відділу прикордонної служби «Конотоп» Сумського прикордонного загону виявлено громадянку України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що слідувала у супроводі матері громадянки України ОСОБА_5, у якої під час проходження паспортного контролю були відсутні документи на право перетину державного кордону (свідоцтво про народження).
Постановою т.в.о. першого заступника начальника Сумського прикордонного загону від 11 серпня 2011 року № 51 на відкрите акціонерне товариство «Федеральна пасажирська компанія» накладено штраф у розмірі 8 500 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 1 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень».
Відмовляючи у задоволенні позову окружний суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач (перевізник) зобов'язаний був впевнитися, що пасажир при посадці в потяг для в'їзду на територію Російської Федерації мав необхідні проїзні документи. Відповідальність перевізника не обмежується національними ліцензіями, не залежить від країни, по території якої здійснюється перевезення.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до статей 1, 12 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень» рішення посадової особи органу охорони державного кордону України про накладення штрафу за невиконання перевізником обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування або транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, оформлюється постановою.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень» постанову про накладення штрафу може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до місцевого суду за місцезнаходженням відповідного органу охорони державного кордону України, рішення якого є остаточним.
Пунктом 2 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Спірні правовідносини стосуються оскарження постанови від 11 серпня 2011 року про притягнення відкритого акціонерного товариства «Федеральна пасажирська компанія» до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за правопорушення, передбачене частиною першою статті 1 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень». Позивач скористався правом на оскарження рішення щодо притягнення його до адміністративної відповідальності.
Сумський окружний адміністративний суд, ухвалюючи рішення по суті позовних вимог, а Харківський апеляційний адміністративний суд переглядаючи таке рішення, не звернув увагу на те, що справа предметно підсудна іншому суду, а саме місцевому загальному суду як адміністративному суду за місцезнаходженням регіонального управління Державної прикордонної служби України. Таким чином визнати судові рішення законними не можна.
Аналогічна правова позиція була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України в постанові від 04 листопада 2015 року по справі № 21-3549а15.
Сумський прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України знаходиться у місті Суми, тому ця справа підсудна Сумському районному суду Сумської області.
За таких обставин, оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено неповноважним судом, то всі рішення, ухвалені у цій справі, підлягають скасуванню з передачею справи на розгляд до відповідного місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням відповідача.
На підставі наведеного та керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Федеральна пасажирська компанія» задовольнити частково.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2012 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до Сумського районного суду Сумської області.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає.
Судді: