22 червня 2016 року К/800/16883/16
Суддя Вищого адміністративного суду України А.Ф. Загородній,
розглянувши матеріали касаційної скарги Державної міграційної служби України
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2016 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року
у справі № 826/20417/15
за позовом Громадянки Узбекистану ОСОБА_2, Громадянина Узбекистану ОСОБА_3
до Державної міграційної служби України
про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у визнанні біженцем чи особою, що потребує додаткового захисту, -
встановив:
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2016 року позовні вимоги задоволено повністю.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Державна міграційна служба України , не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями , подала касаційну скаргу.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, також у випадках, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають судовій практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, дана касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної міграційної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року у справі за позовом Громадянки Узбекистану ОСОБА_2, Громадянина Узбекистану ОСОБА_3 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у визнанні біженцем чи особою, що потребує додаткового захисту.
Ухвала підлягає перегляду Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
Вищого адміністративного А.Ф. Загородній
суду України