21.06.2016 р.Справа № 642/1088/16-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Курило Л.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,
за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А..
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 27.05.2016р. по справі № 642/1088/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Харківського обласного військового комісаріату
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
У лютому 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Харківського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 27.05.2016р. позовні вимоги ОСОБА_1 по справі №642/1088/16-а, за період з 01 вересня 2008 року по 29 серпня 2015 року залишено без розгляду.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції .
У судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись своєчасно та належним чином.
Неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч.4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 21.06.2016 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи спірну ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що ч.3 ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" була доповнена 15.07.2015 р. згідно Закону України №614-VІІІ і набрала чинності з 01.01.2016 р. до спірних правовідносин підлягає застосуванню строк звернення до суду, передбачений ст.99 КАС України, а тому позовні вимоги за період з 01 вересня 2008 року по 29 серпня 2015 року підлягають залишенню без розгляду.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів апеляційної інстанції зважає на наступне.
Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до суду з позовом 29.02.2016 року із вимогами щодо захисту його порушених прав, що мали місце з 01.08.2008 року.
Частиною 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів ( ч.2 ст. 99 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 99 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними, зокрема, частинами четвертою та п'ятою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення" від 15.07.2015 р. № 614-VIII статтю 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" доповнено частиною третьою такого змісту: "Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком". Цей Закон набирав чинності з 1 січня 2016 року.
На час звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом вищевказана норма вже була чинною.
Аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що при обчисленні строку для звернення за захистом порушених прав із позовом до адміністративного суду до спірних правовідносин слід застосовувати ч.3 ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" .
Таким чином, колегія суддів вважає, що підстав для застосування ч.1,2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України суд не мав і передчасно залишив позовну заяву без розгляду .
Викладене свідчить про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Керуючись ст. 41, 160, 167, 195, 196, п. 3 ч.1 ст. 199, п.6 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 27.05.2016р. по справі № 642/1088/16-а скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Харківського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Курило Л.В.
Судді Присяжнюк О.В. Русанова В.Б.
Повний текст ухвали виготовлений 24.06.2016 р.