Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"23" червня 2016 р.Справа № 922/1337/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
при секретарі судового засідання Руденко О.О.
розглянувши справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ,
до Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації, смт.Хорошеве Харківського району Харківської області,
про стягнення 1035148,54 грн.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 14-182 від 15.07.2014р.);
відповідача - ОСОБА_2 (довіреність № 32/17 від 12.01.2016р.);
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації суми, на яку збільшився борг за Договором купівлі-продажу природного газу № 122/5-БО від 20.07.2012р. внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 970418,56 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 64729,98 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
У відзиві на позовну заяву (вх. № 19228 від 09.06.2016р.) відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що кошти в сумі 1320852,18 грн. були перераховані відповідачем на рахунок позивача 29.12.2014р. на підставі Договору про організацію взаєморозрахунків (відповідно до п. 2 ст. 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік) від 26.12.2014р. № 1631/30.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечувала на підставах, викладених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.
20.07.2012р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивачем) та Комунальним підприємством теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації (відповідачем) було укладено Договір № 122/5-БО купівлі-продажу природного газу, згідно розділу 1 якого позивач (продавець) зобов'язався поставити відповідачу (покупцеві) імпортований природний газ, у 2012 році виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а відповідач (покупець) зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах цього Договору.
Відповідно до п. 6.1. Договору, оплата за газ здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору протягом жовтня-грудня 2012 року позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 2414,34 тис. куб.м. на загальну суму 11255015,72 грн., що підтверджуються актами приймання-передачі природного газу: від 27.11.2012р., 30.11.2012р., 31.12.2012р.
При цьому, позивач зазначає, що відповідач свої зобов'язання за Договором поставки природного газу належним чином не виконав, за поставлений природний газ розрахувався невчасно.
У зв'язку з порушенням відповідачем умов п. 6.1. Договору, позивачем за період прострочення на суму боргу за грудень 2012 року здійснено нарахування інфляційних втрат у розмірі 970418,56 грн. та 3% річних у розмірі 64729,98 грн.
Під час розгляду справи судом було встановлено, що рішенням господарського суду Харківської області від 03.06.2014р. по справі № 922/1388/14, яке було залишено без змін постановою Вищого Господарського суду України від 21.10.2014р., з відповідача, КП теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації, було присуджено до стягнення на користь позивача, ПАТ "НАК "Нафтогаз України", суму основного боргу за Договором № 122/5-БО від 20.07.2012р. в сумі 2045015,72 грн., а також 3% річних у розмірі 92833,24 грн., інфляційні втрати у розмірі 85094,60 грн., пеню в розмірі 187606,50 грн.
26.12.2014р. між позивачем, відповідачем, Головним управлінням Державної казначейської служби України в Харківській області, Департаментом фінансів Харківської обласної державної адміністрації та Департаментом житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації було укладено Договір № 1631/30 про організацію взаєморозрахунків відповідно до п. 2 ст.16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014рік".
Відповідно до п. 1 вказаного Договору, предметом даного Договору є організація проведення взаєморозрахунків відповідно до п. 24 ст. 14 та п. 2 ст. 16 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" і Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості в різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою КМУ від 29.01.2014р. № 30.
Згідно п. 7 Договору, відповідач перераховує на рахунок позивача кошти в сумі 1320852,18 грн. для погашення заборгованості за спожитий природний газ за Договором від 20.07.2012р. № 122/5-БО.
Відповідно до п. 2 ст. 10 Договору, сторони зобов'язалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до Договору від 20.07.2012р. № 122/5-БО про купівлю-продаж природного газу.
Платіжним дорученням від 29.12.2014р. № 18 відповідачем було перераховано на рахунок позивача 1320852,18 грн.
Пунктом 15 Договору сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної претензій стосовно предмету договору.
Тобто, уклавши договір про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до Договору від 20.07.2012р. № 122/5-БО про купівлю-продаж природного газу, що у свою чергу потягло відсутність підстав у позивача для застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України.
Розрахунок з позивачем за Договором від 20.07.2012р. № 122/5-БО про купівлю-продаж природного газу на суму 1320852,18 грн. був проведений на підставі договору від 26.12.2014р. № 1631/30 про організацію взаєморозрахунків.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду України по справам № 5011-1/1043-2012-42/528-2012 від 09.09.2014р. (№ 3-105гс14), № 5011-35/1272-2012-42/527-2012 від 09.09.2014р. (№ 3-102гс14), № 5011-35/1533-2012-19/522-2012 від 09.09.2014р. (3-101гс14), № 924/1230/14 від 01.07.2015р. (3-322гс15), постанові Вищого господарського суду України від 26.01.2015р. по справі № 922/3580/14 та рішенні господарського суду Харківської області від 03.02.2016р. по справі № 922/6320/15.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що розрахунок за поставлений природний газ відбувся у порядку та строки, передбачені у Договорі про організацію взаєморозрахунків, суд дійшов висновку, що підстави для нарахування інфляційних втрат та 3% річних у позивача відсутні.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" не підлягають задоволенню через їх необґрунтованість та недоведеність.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, у зв'язку з відмовою у позові, покладаються на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У позові відмовити.
Повне рішення складено 24.06.2016 р.
Суддя ОСОБА_3