"22" червня 2016 р.Справа № 916/1076/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ”
до відповідача ОСОБА_1 центральної районної лікарні
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 акціонерне товариство „ОДЕСАГАЗ” в особі ОСОБА_1 управління експлуатації газового господарства
про стягнення 530 368,33 грн.
Суддя Смелянець Г.Є.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_3 за довіреністю від 04.01.2016р. №21/р8-013
від відповідача: ОСОБА_4 за довіреністю від 29.03.2016р. №222
від третьої особи: ОСОБА_3 за довіреністю від 04.01.2016р. №21/17-29; за довіреністю від 01.06.2016р.
Суть спору: ТОВ „ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ” звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 центральної районної лікарні 530 368,33 грн. основного боргу, який виник з підстав неналежного виконання відповідачем умов договору на постачання природного гагу за регульованим тарифом для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів від 03.08.2015р. №020029.
Під час розгляду справи суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ПАТ „ОДЕСАГАЗ” в особі ОСОБА_1 управління експлуатації газового господарства, про що 11.05.2016р. виніс відповідну ухвалу.
18.05.2016р. за вх.№12406/16 позивач надав до суду обґрунтований розрахунок та уточнення позовних вимог, згідно з яким позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 центральної районної лікарні 587287,10 грн., з яких 530368,33 грн. - основний борг, 42727,74 грн. - пеня, що нарахована відповідачу з 11.02.2016р. по 16.05.2016р.; 3061,86 грн. - 3 % річних, що нараховані відповідачу з 11.02.2016р. по 16.05.2016р.; 11129,17 грн. - індекс інфляції. При цьому, в додаток до цієї заяви позивач надав платіжне доручення №1662 від 13.05.2016р. про сплату судового збору в сумі 582 грн. та докази надсилання заяви відповідачу та третій особі. Тобто, наданий позивачем обґрунтований розрахунок та уточнення позовних вимог за своїм змістом фактично є заявою про збільшення розміру позовних вимог.
09.06.2016р. за вх.№14457/16 господарський суд одержав письмові пояснення ПАТ „ОДЕСАГАЗ”, згідно з якими останній просить суд задовольнити позов ТОВ „ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ” та стягнути з ОСОБА_1 центральної районної лікарні 587287,10 грн., з яких 530368,33 грн. - основний борг, 42727,74 грн. - пеня; 3061,86 грн. - 3 % річних; 11129,17 грн. - індекс інфляції. Також 09.06.2016р. за вх.№14454/16 господарський суд одержав письмові пояснення ОСОБА_1 управління експлуатації газового господарства ПАТ „ОДЕСАГАЗ”, згідно з якими останній просить суд задовольнити позов ТОВ „ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ” та стягнути з ОСОБА_1 центральної районної лікарні 587287,10 грн., з яких 530368,33 грн. - основний борг, 42727,74 грн. - пеня; 3061,86 грн. - 3 % річних; 11129,17 грн. - індекс інфляції.
У відзиві на позовну заяву від 14.06.2016р. за вх.№14899/16 відповідач просить суд задовольнити позовні вимоги в частині основного боргу в сумі 530 368,33 грн., з посиланням при цьому на те, що починаючи з січня 2016р. по березень 2016р. загальна сума спожитого природного газу, згідно актів приймання-передавання становить 635757,03 грн., з яких сплачено позивачу 105388,70 грн., і сума заборгованості складає 530 368,33 грн., яку відповідач визнає та не заперечує.
Також відповідач просить суд врахувати причини неналежного виконання зобов'язань відповідачем та на підставі п.3 ст.83 ГПК України зменшити розмір нарахованої відповідачу пені. При цьому, відповідач посилається на те, що вищезазначена заборгованість виникла внаслідок відсутності договору на суму спожитого відповідачем газу, так як додатковою угодою №3 від 29.12.2015р. були чітко визначені обсяги, які згідно ч.6 ст.40 ЗУ „Про здійснення державних закупівель” не перевищують 20 відсотків суми визначеної у договорі, а саме 105 388, 70 грн. Оскільки фінансування відповідача здійснюється за рахунок коштів районного бюджету, а контроль використання таких коштів здійснюється органами державного казначейства та забезпечується через реєстрацію відповідних зобов'язань в органах держказначейства, тому відповідно до наказу Державної казначейської служби України №68 від 29.04.2013р. для перерахування коштів бюджетною установою через казначейську службу необхідно наявність в т.ч. зареєстрованого договору в органах держказначейства.
У судовому засіданні представник відповідача надав усні пояснення, згідно з якими відповідач просить суд зменшити розмір нарахованої позивачем пені до 1 000 грн.
У запереченнях на відзив від 15.06.2016р. за вх.№15098/16 позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, з посиланням при цьому на п.1.10 постанови пленуму ВГСУ від 17.12.2013р. №14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань”, а також на те, що стаття фінансування на витрати по штрафним санкціям може бути введена згідно листа бюджетної установи, яка потребує таких витрат, до фінансового управління за територіальною ознакою.
У судовому засіданні представник позивача надав також усні заперечення, згідно з якими у господарському суді Одеської області розглядається справа за позовом ПАТ „Укртрансгаз” про стягнення з ТОВ „ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ” боргу, пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат за порушення строків оплати послуг з транспортування газу магістральними газопроводами.
На підставі ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалася перерва до 15.06.2016р., до 22.06.2016р., про що сторони та третя особа у справі повідомлені належним чином.
Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 22.06.2016р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, господарський суд встановив:
03.08.2015р. між ТОВ „ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ” (постачальник, позивач) та ОСОБА_1 управлінням експлуатації газового господарства ПАТ „ОДЕСАГАЗ” (газорозподільне підприємство) з однієї сторони та ОСОБА_1 центральною районною лікарнею (споживач, відповідач) з другої сторони укладений договір на постачання природного газу №020029, згідно з яким Постачальник постачає природний газ Споживачеві в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач сплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.
Згідно з умовами п.3.6. договору обсяг спожитого природного газу підтверджується підписаними Сторонами актами прийому-передачі природного газу та прийняття послуг з його транспортування розподільними газопроводами (далі-акт), що оформлюються на підставі даних комерційних вузлів обліку.
У п.3.7. договору встановлено, що Постачальник до 5-го числа місяця, наступного за звітним, надає Споживачу три примірники оригіналу акта наданих послуг та звітний місяць, які підписані уповноваженим представником Газорозподільного підприємства, погоджені Постачальником та скріплені печатками.
Споживач протягом двох днів з дня одержання акту наданих послуг зобов'язується повернути Постачальнику два примірника оригіналу акту, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану
відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акту наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до законодавства. До вирішення спірних питань обсяг спожитого газу та сума для оплати наданих послуг з постачання природного газу установлюються відповідно до даних Газорозподільного підприємства (п.3.8. договору).
У п.3.8. договору встановлено, що акти прийму-передачі природного газу та прийняття послуг з його транспортування розподільними газопроводами є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником.
Згідно з умовами п.5.6. договору оплата за спожитий природний газ здійснюється Споживачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника протягом місяця поставки 100% вартості запланованих обсягів газу. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації щодо ціни газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг за спожитий у розрахунковому періоді природний газ, Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим на підставі рахунка-фактури.
У п.5.9. договору встановлено, що звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу Споживачем та акту приймання-передачі газу протягом 10-ти днів з дати пред'явлення вимоги однієї із сторін. Сторони домовилися, що на протязі дії даного договору ціна на газ, що визначена в п.5.1. та п.5.2. може змінюватися на підставі нормативних актів уповноважених державних органів, і приймається сторонами до виконання з моменту зміни без додаткового погодження
Згідно з п.7.2.1. договору у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом V договору, із Споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
У п.11.1. договору встановлено, що договір набирає чинності з дня його підписання та укладається у частині постачання природного газу на термін до 31.12.2015р., а у частині оплати за надані послуги - до їх повного здійснення. Даний договір розповсюджує свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.07.2015р. згідно ЦК України статті 631 п.3.
У п.11.2. договору встановлено, що згідно ч.6 ст.40 Закону України „Про здійснення державних закупівель” №1234-VІІ від 06.05.2014р. (із змінами та доповненнями) дія цього договору може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у даному договорі.
14.12.2015р. сторонами внесені зміни в розділ ХІІ „Місцезнаходження та банківські реквізити сторін” договору, про що укладено додаткову угоду №1.
29.12.2015р. між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору, якою перший абзац п.5.6. розділу 5 „Тариф та порядок розрахунків” викладено в наступній редакції: 5.6. Оплата за постачання природного газу здійснюється грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Постачальника 100% вартості газу, який запланований для поставки у наступному місяці, не пізніше ніж за 7 (сім) банківських днів до початку місяця поставки газу.
Згідно ч.6 ст.40 Закону України „Про здійснення державних закупівель” №1197- VІІ від 10.04.2014р. (із змінами та доповненнями) дія цього договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у даному договорі, укладеному у попередньому році. Сторони домовилися продовжити термін дії договору до 31.12.2016р.
Також 29.12.2015р. між сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору, в якій встановлено, що загальна вартість послуг по договору складає 779608,39 грн. у т.ч. 2016р. 105 388,70 грн.
Поряд з цим, судом встановлено, що у січні 2016р. позивач поставив відповідачу 36524 куб.м. газу вартістю 8700 грн. за 1 куб.м. на загальну суму 317780,70 грн., що підтверджується тристоронніми актами приму-передачі спожитого газу від 25.01.2016р. та від 31.01.2016р., розрахунком природного газу по категорії споживачів за вих. №851-1/ик від 29.12.2015р., та рахунком-фактурою №020029 від 28.01.2016р.
У лютому 2016р. позивач поставив відповідачу 20530 куб.м. газу вартістю 8509,80 грн. за 1 куб.м. на загальну суму 147706,19 грн., що підтверджується тристоронніми актами приму-передачі спожитого газу від 25.02.2016р. та від 29.02.2016р., розрахунком природного газу по категорії споживачів за вих. №1471/ик від 26.01.2016р., рахунком-фактурою №020029 від 25.02.2016р.
У березні 2016р. позивач поставив відповідачу 16798 куб.м. газу вартістю 8529 грн. грн. за 1 куб.м. на загальну суму 143270,14 грн., що підтверджується тристоронніми актами приму-передачі спожитого газу від 31.03.2016р., розрахунком природного газу по категорії споживачів за вих. №328-ГМ від 24.02.2016р., рахунком -фактурою №020029 від 31.03.2016р.
Таким чином загальний обсяг поставленого відповідачу газу за січень-березень 2016р. становить 73852 куб.м., а його вартість - 635757,03 грн.
08.02.2016р. відповідачем здійснено часткову оплату поставленого позивачем газу на суму 105388,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2453 від 08.02.2016р.
В подальшому між сторонами підписаний акт звірки взаєморозрахунків, згідно з яким борг відповідача станом на 13.04.2016р. становить 530368, 33 грн.
Оскільки вказану суму боргу відповідач позивачу не сплатив, останній звернувся до суду з даним позовом, в якому із врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог (обґрунтований розрахунок та уточнення позовних вимог від 18.05.2016р. за вх.№12406/16) просить суд стягнути з відповідача 530368,33 грн. основного боргу, 42727,74 грн. пені, 3061,86 грн. 3 % річних та 11129,17 грн. інфляційних.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.
Відповідно до вимог ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вище встановлено господарським судом між сторонами у справі укладений договір на постачання природного газу, умовами якого позивач зобов'язаний постачати природний газ відповідачу, а відповідач зобов'язаний оплачувати позивачу вартість газу і наданих послуг. Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.
Між тим, як вище встановлено господарським судом, відповідачем не належним чином виконані зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем газу у січні-березні 2016р., внаслідок чого у відповідача утворився борг в сумі 530 368, 33 грн. При цьому, відповідач визнав наявність цього боргу і не надав суду жодних заперечень щодо позовних вимог в частині його стягнення з відповідача.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або атом цивільного законодавства.
Умовами п.7.2.1. укладеного між сторонами договору встановлено, що у разі порушення відповідачем строків оплати, передбачених розділом V договору, із відповідача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
За порушення відповідачем строків оплати поставленого позивачем газу, останнім здійснено нарахування пені з 11.02.2016р. по 16.05.2016р., розмір якої становить 42727,74 грн.
Вказаний розрахунок перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача та вимогам законодавства щодо стягнення пені.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому, в силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір нарахованих відповідачу з 11.02.2016р. по 16.05.2016р. 3% річних становить 3061,86 грн., перевірений господарським судом та встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.
Також відповідає обставинам справи розрахунок індексу інфляції, який здійснений позивачем та згідно з яким розмір нарахованих відповідачу інфляційних становить 11129,17 грн.
Відповідно ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Ч.3 ст.551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), які підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.3.17.4 постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011р.№18 „Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції” вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Відповідно до п.6.1. Статуту ОСОБА_1 центральної районної лікарні (нова редакція) затвердженого розпорядженням голови ОСОБА_1 райдержадміністрації 18.01.2008р. №29 та зареєстрованого 21.02.2008р. фінансування установи здійснюється за рахунок коштів районного бюджету, позабюджетних коштів, доходів від госпрозрахункової діяльності та кредитів, за рахунок загального і спеціального фондів.
Згідно ст.46 Бюджетного кодексу України стадіями виконання бюджету за видатками та кредитуванням є: 1) встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі та в межах затвердженого розпису бюджету;2) затвердження кошторисів, паспортів бюджетних програм (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), а також порядків використання бюджетних коштів;3) взяття бюджетних зобов'язань;4) отримання товарів, робіт і послуг;5) здійснення платежів відповідно до взятих бюджетних зобов'язань;6) використання товарів, робіт і послуг для виконання заходів бюджетних програм;7) повернення кредитів до бюджету (щодо кредитування бюджету).
У ч.6 ст.78 Бюджетного кодексу України передбачено, що виконання місцевих бюджетів за видатками та кредитуванням здійснюється відповідно до статей 46-51 цього Кодексу.
Як вище встановлено господарським судом, дія договору, який укладений 03.08.2015р. продовжена сторонами на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2016 року, тобто до 31.03.2016р., та в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, зокрема 105 388,70 грн. Саме ця сума і сплачена відповідачем в рахунок часткової оплати спожитого природного газу.
Таким чином виходячи з того, що відповідач є неприбутковою бюджетною установою, що фінансується за рахунок коштів районного бюджету і видатки на оплату природного газу у січні -березні 2016р. встановлені відповідачу лише в сумі 105 388,70 грн., яка і була сплачена відповідачем 08.02.2016р., а також враховуючи наявність судової справи №916/1419/16 про стягнення з позивача на користь „Укртрансгаз” боргу, пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат за порушення строків оплати послуг з транспортування газу магістральними газопроводами, господарський суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованої відповідачу пені на 30% від загальної суми, що становить 29 909,42 грн.
Відповідно до ст.44, 49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на позивача у справі.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ” задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 центральної районної лікарні (67801, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Т.Шевченка, 422 ідентифікаційний код 01998845, р/р 35416001019841, 35413004019841 в ГУ ДКСУ Одеської області, МФО 828011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ” (65003, м. Одеса, вул. Одарія, б.1, ідентифікаційний код 39525257, р/р 26005178251 в ПАТ „Марфін Банк”, МФО 328168) основний борг в сумі 530 368 (п'ятсот тридцять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 33 коп., пеню в сумі 29 909 (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот дев'ять) грн. 42 коп., 3% річних в сумі 3 061 (три тисячі шістдесят одна) грн. 86 коп., інфляційні в сумі 11 129 (одинадцять тисяч сто двадцять дев'ять) грн. 17 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 8 809 (вісім тисяч вісімсот дев'ять) грн. 30 коп.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.
Повне рішення складено 24 червня 2016 р.
Суддя Г.Є. Смелянець