"22" червня 2016 р.Справа № 914/1231/16
За позовом Приватне підприємство "Агролеон-Захід";
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Стеркор-Трейд"
про стягнення 189014,46грн.
Суддя Гуляк Г.І.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_2 - за дорученням / в режимі відео конференції/;
Від відповідача: -не з'явився;
Суть спору: Приватне підприємство "Агролеон-Захід" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Стеркор-Трейд", в якій просить суд стягнути з останнього грошові кошти у розмірі 189 014,46 гривень: з яких : 174 283,20 грн. - сума основного боргу, 3 485,66 грн. - сума пені, 4 797,20 грн. - 3% річних, 6 448, 4 грн. - інфляційних.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 17 травня 2016 року було порушено провадження у справі № 914/1231/15 з призначенням її до розгляду у судовому засіданні.
Представник відповідача 25.05.2016 року звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, вказане клопотання судом розглянуто та задоволено.
Представник позивача на виконання ухвали суду від 17.05.2016 року надав витребувані судом докази, які залучено до матеріалів справи.
03.06.2016 року представник позивача звернувся до суду з клопотанням в порядку ст.38 ГПК України, про витребування доказів, вказане клопотання судом розглянуто та у задоволені відмовлено.
Також позивач 03.06.2016 року звернувся до суду з клопотанням в порядку ст.74-1 ГПК України, про проведення судового засідання в режимі відео конференції. Вказане клопотання судом розглянуто та ухвалою суду від 06.06.2016 року призначено засідання суду в режимі відео конференції.
У судове засідання в режимі відео конференції представник позивача з'явився, позов підтримує та спросить суд стягнути з відповідача 189 014,46 гривень: з яких : 174 283,20 гривень суму основного боргу, 3 485,66 гривень пені, 4 797,20 гривень 3% річних та 6 448, 40 гривень інфляційних.
Відповідач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про місце, день та час розгляду справи повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією.
Відповідач в засідання суду призначені на 01.06.2016 року та 22.06.2016 року, не з'явився, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області направлялись ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Стеркор-Трейд" за належною адресою зазначеною в позовній заяві.
Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 “Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України” викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотному аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання. При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
За результатами судового засідання справу було розглянуто без участі представників відповідача, за наявними в ній матеріалами документів наданих позивачем. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив:
23 квітня 2015 року між Приватним підприємством «Агролеон-Захід» (надалі -Постачальник, Позивач) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Стеркор-Трейд» (надалі - Покупець, Відповідач) було укладено договір поставки № ДГ-1875 (надалі-Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця Товар в погоджених Сторонами асортименті, кількості та цінами, а Покупець зобов'язується прийняти Товар і оплатити його на умовах цього Договору.
Позивач належним чином виконав взяті зобов'язання, що підтверджується наступним: хронологія передачі товару та оплата за отриманий товар по Договору поставки № ДГ-1875 від 23.04.2015р.
Реалізація товарів і послугАвансОплатаБоргПереплата
4 021 920,00
А3-00000335 670 320,00 грн. 08.05.2015 3 351 600,00
АЗ-00000336 670 320,00 грн. 09.05.2015 2 681 280,00
143 590,00 2 824 870,00
АЗ-00000384 143 590,00 грн. 22.05.2015 2 681 280,00
АЗ-00000390 683 726,40 грн. 27.05.2015 1 997 553,60
АЗ-00000409 723 495,60 грн. 05.06.2015 1 273 608,00
АЗ-00000410 723 945,60 грн. 08.06.2015 549 662,40
АЗ-00000411 723 945,60 грн. 08.06.2015 174 283,20
19 398,00 24.06.2015154 885,20
АЗ-00000443 19 398,00 грн. 26.06.2015 174 283,20
Представник позивача зазначив, що станом на 06.05.2016р. по вказаному Договору Відповідач не оплатив товар на загальну суму 174 283,20 гривень.
Відповідно до п.6.2. Договору поставки № ДГ-1875 від 23.04.2015 року за несвоєчасну оплату за Товар, Покупець сплачує Постачальнику штрафну санкцію в розмірі 0,5 % від вартості несвоєчасно оплаченого Товару за кожен день прострочки, але не більше ніж 2% вартості товару, за розрахунком позивача розмір пені складає 3 485,66 гривень.
Також за розрахунком позивача 3% річних в період з 07.06.2015р. по 06.05.2016р складає 4 797,20 гривень, інфляційні в сумі 6 448, 4 гривень.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).
В силу ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.1 ст. 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Частина 1 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
При таких обставинах, відповідач не виконав належним чином своє грошове зобов'язання в строки та в розмірі передбаченому Договором № ДГ-1804 від 16.03.2015р. та Додатках до нього за придбаний товар - мінеральні добрива, а тому заявлена позивачем сума боргу 174 283,20 гривень підлягає стягненню з відповідача.
В зв'язку з наведеними вище обставинами, з метою безпосереднього врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з претензією 01.04.2016р. про наявність в нього заборгованості, внаслідок невиконання грошового зобов'язання по оплаті за проданий товар, яку необхідно сплатити в найкоротші строки, яка відповідачем була залишена без відповіді.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст.. 232 ч.6 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (в даному випадку покупець повинен був здійснити передоплату).
Відповідно до п.6.2. Договору, за несвоєчасну оплату за Товар, Покупець сплачує Постачальнику штрафну санкцію в розмірі 0,5 % від вартості несвоєчасно оплаченого Товару за кожен день прострочки, але не більше ніж 2% вартості товару, так судом перевірено наданий позивачем розрахунок суми пені та приходить висновку про його обґрунтованість та правильність нарахування, суд стягує заявлену позивачем пені в сумі 3 485,66 гривень з відповідача.
Також, як передбачено ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того судом перевірено наданий позивачем розрахунок 3% річних в сумі 4 797,20 гривень та інфляційні в сумі 6 448, 4 гривень, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Приватного підприємства "Агролеон-Захід" підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд вважає їх обґрунтованими такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Наведені позивачем докази у встановленому законом порядку відповідачем не спростовані.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Відповідно, на підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Стеркор-Трейд" (65000 місто Одеса, вул.. Фонтанська дорого, 49, код ЄДРПОУ 31207041) на користь Приватного підприємства "Агролеон-Захід" (80300 Львівська область м. Жовква, вул..Равська,15д, код ЄДРПОУ 35988525) заборгованість в сумі 174 283 (сто сімдесят чотири тисячі двісті вісімдесят три) гривни 20 копійок, пеню в сумі 3 485 (три тисячі чотириста вісімдесят п'ять) гривень 66 копійок, 3% річних в сумі 4 797 (чотири тисячі сімсот дев'яносто сім) гривень 20 копійок, інфляційні в сумі 6448 ( шість тисяч чотириста сорок вісім) гривень 40 копійок, судовий збір в сумі 2835 (дві тисячі вісімсот тридцять п'ять) гривень 22 копійки.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.
Повне рішення складено 24 червня 2016 р.
Суддя Г.І. Гуляк