про відмову у прийнятті позовної заяви
"24" червня 2016 р.№ 916/1679/16
Суддя господарського суду Одеської області Цісельський О.В., розглянувши позовну заяву (вх.№1796/16 від 22.06.2016р. ОСОБА_1 до "Торговий дом "Pass SV" суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення 110 000,00 грн.
ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до "Торговий дом "Pass SV" суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення 110 000,00 грн.
Суд, дослідивши розглянувши позовну заяву (вх.№1796/16 від 22.06.2016р. ОСОБА_1 відмовляє в її прийнятті до розгляду, з огляду на наступне:
Підвідомчість (підсудність) справ загальним і господарським судам визначається законодавством.
У разі відсутності прямої вказівки у законі застосовується принцип розмежування підвідомчості (підсудності) за суб'єктним складом.
Відповідно до ч.1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно ч.2 ст.1 Господарського процесуального кодексу України у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Відповідно до ч.1 ст.21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст.1 цього Кодексу.
У п.3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18 (з наступними змінами та доповненнями) зазначено наступне:
Відповідно до статей 1 і 2 ГПК господарський суд порушує справи за позовними заявами заінтересованих підприємств і організацій, у тому числі громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, державних та інших органів, що звертаються до господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах громадянина або держави.
У встановлених законодавчими актами України випадках справу може бути порушено за заявою громадянина, який не є суб'єктом підприємницької діяльності.
Господарський процесуальний кодекс не надає органу управління права подавати до господарського суду позов в інтересах підпорядкованих йому підприємств і організацій, а також не наділяє господарський суд правом порушувати справу з власної ініціативи.
Також ГПК не передбачено права однієї особи звертатися до господарського суду з позовними вимогами в інтересах іншої особи; в разі такого звернення в прийнятті позовної заяви слід відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 62 ГПК.
За приписами п.1.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" із подальшими змінами та доповненнями господарським судам підвідомчі справи у спорах, пов'язаних з використанням у господарському обороті об'єктів інтелектуальної власності, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).
До кола підвідомчих господарському суду спорів слід відносити й спори, пов'язані з визнанням недійсними документів, які засвідчують право на об'єкти інтелектуальної власності (свідоцтва, патенти), стосуються питань права власності на відповідні об'єкти і за своїм характером є цивільно-правовими чи господарсько-правовими й не належать до числа публічно-правових спорів.
При цьому, судом встановлено, що позов заявлено від імені ОСОБА_1, що в свою чергу свідчить про те, що суб'єктний склад сторін по справі не відповідає вимогам ст.1 ГПК України, наслідком чого є неможливість вирішення даного спору в порядку господарського судочинства.
Згідно п.1 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах.
Враховуючи те, що позов ОСОБА_1 подано з порушенням вищенаведених норм, суд, відмовляє у його прийнятті до розгляду на підставі п.1 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, суд звертає увагу ОСОБА_1 на те, що відповідно до приписів "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" від 04.11.1950р., яка ратифікована Україною 17.07.1997р. та набрала чинності для України 11.09.1997р. та сталої практики Європейського суду з прав людини, відмова у прийнятті позовної заяви з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.62 ГПК України не є перешкоджанням у доступі до правосуддя та не перешкоджає зверненню з нею до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись п.1 ч.1 ст.62, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Відмовити ОСОБА_1 у прийнятті позовної заяви (вх.№1796/16 від 22.06.2016р.) до "Торговий дом "Pass SV" суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення 110 000,00 грн.
Додаток: позовна заява з додатками на 17 арк.
Суддя О.В. Цісельський