номер провадження справи 20/16/15
23.06.2016 Справа № 908/393/15-г
За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “ДАЭМ” на дії Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у місті Донецьку (84333, м. Краматорськ, вул. Академічна, буд. 20) щодо виконання рішення господарського суду Запорізької області в справі № 908/393/15-г
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АД ШИНА” (02660, м. Київ, вул. Закревського, буд. 16)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ДАЭМ” (83023, м. Донецьк, вул. Харітонова, буд. 2; адреса для направлення кореспонденції: 08600, Київська область, м. Васильків, вул. Декабристів, буд. 45; представник: адвокат ОСОБА_1, 83092, АДРЕСА_1; адреса електронної пошти: thanderbird@ukr.net, qwesstor@gmail.com)
про стягнення суми 525056,15 грн.
Суддя Гандюкова Л.П.
Представники:
Від скаржника (боржника, відповідача) - не з'явився
(ОСОБА_1 (дов. № ЮС/СВП-19 від 04.04.2016 р.) у судовому засіданні 14.06.16 р.);
Від стягувача (позивача) - не з'явився;
Від ВДВС Калінінського районного управління юстиції у місті Донецьку- не з'явився
31.05.2016 р. до господарського суду Запорізької області від ТОВ “ДАЭМ” надійшла скарга (б/н від 28.05.2016 р.) на дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у місті Донецьку (постанову про відкриття виконавчого провадження), щодо виконання рішення господарського суду Запорізької області в справі № 908/393/15-г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.06.2016 р. скаргу в справі № 908/393/15-г прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 14.06.2016 р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд скарги відкладено на 23.06.2016 р.
Представники скаржника (боржника), стягувача та органу ДВС у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового розгляду скарги були повідомлені відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.
22.06.2016 р. до суду надійшло письмове клопотання скаржника про долучення до матеріалів справи оригіналу постанови про відкриття виконавчого провадження № 51012943 та поштового конверту, також викладено клопотання про проведення розгляду справи за відсутності представника скаржника.
Клопотання судом задоволено на підставі ст. 22 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Представник скаржника (боржника) у попередньому судовому засіданні підтримав скаргу, яка мотивована такими обставинами. 18.05.2016 р. боржнику надійшов простий лист з постановою від 05.05.2016 р. про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу № 908/393/15-г. Як вбачається з поштового штемпелю на конверті, в якому надійшла постанова, остання була направлена на адресу боржника лише 13.05.2016 р. та всупереч ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» була надіслана простим, а не рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Вважає, що оскаржувана постанова винесена на підставі наказу, який поданий на виконання після спливу річного строку його пред'явлення до виконання (ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження»). Як вбачається з постанови, заява про примусове виконання наказу була подана 05.05.2016 р. У той же час рішення суду № 908/393/15-г набрало законної сили 24.04.2015 р. Таким чином, строк пред'явлення до виконання наказу закінчився 25.04.2016 р., що вказано в самому наказі. Отже, стягувач пропустив строк на пред'явлення до виконання наказу, в зв'язку з чим державний виконавець повинен був винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження. Прийнявши постанову про відкриття виконавчого провадження, виконавець порушив п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону. Оскаржувана постанова містить невірні відомості щодо місцезнаходження боржника, оскільки зазначена не юридична адреса боржника, а тимчасова для направлення кореспонденції (м. Васильків Київської області). У такому випадку виконавчі дії згідно з ч. 1 ст. 20 Закону повинні провадитись ВДВС Васильківського МУЮ. Відомості, наведені в оскаржуваній постанові, не співпадають з відомостями про виконавче провадження, наведеними в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень. З інформації про виконавче провадження, наведеними в реєстрі, слідує, що державним виконавцем, який веде виконавче провадження, є головний державний виконавець ВДВС Краматорського МУЮ Донецької області Запорожець І.М. Натомість, з оскаржуваної постанови вбачається, що виконавче провадження здійснюється головним державним виконавцем ВДВС Калінінського РУЮ у м. Донецьку ОСОБА_2 Наведене свідчить про фальсифікацію та недостовірність відомостей, зазначених у оскаржуваній постанові. Скаржник просив визнати незаконною та скасувати постанову, винесену головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у місті Донецьку ОСОБА_2, про відкриття виконавчого провадження за № 51012943 від 05.05.2016 р. із виконання наказу господарського суду Запорізької області про примусове виконання рішення господарського суду Запорізької області від 07.04.2015 р. у справі № 908/393/15-г про стягнення з ТОВ “ДАЭМ” на користь ТОВ “АД ШИНА” суми 161397,54 грн. основного боргу, суми 4696,42 грн. пені, суми 740,49 грн. - 3% річних, суми 3336,69 грн. судового збору.
13.06.2016 р. поштою від стягувача до суду надійшло письмове пояснення по суті скарги. Зазначено, зокрема, що 25.05.2015 р. стягувачем була подана заява про відкриття виконавчого провадження до ВДВС Васильківського МУЮ. 04.06.2015 р. була винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження. 10.08.2015 р. була подана заява про відкриття виконавчого провадження до УДВС ГУЮ у Донецькій області. 25.08.2015 р. винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження в зв'язку з тим, що органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження на тимчасово неконтрольованій території. Дана постанова була направлена на адресу стягувача лише 21.01.2016 р. 21.04.2016 р. заява про відкриття виконавчого провадження була подана втретє до ВДВС Калінінського РУЮ у м. Донецьку і 05 травня було відкрите виконавче провадження № 51012943. Враховуючи приписи ч. 3 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач не пропустив строк для пред'явлення наказу до виконання. Таким чином, постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 51012943 винесена в рамках закону. Вважає скаргу необґрунтованою та просить відмовити в її задоволенні. У поясненні викладено також клопотання про проведення судового засідання без участі представника зацікавленої особи ТОВ «АД ШИНА», яке задоволено судом на підставі ст. 22 ГПК України.
Дослідивши представлені докази та вислухавши пояснення представника скаржника, надані в попередньому судовому засіданні, суд не вбачає підстав для задоволення скарги в зв'язку з наступним.
За приписом ст. 124 Конституції України, ст. 115 ГПК України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
27.04.2015 р. господарським судом Запорізької області видано наказ про примусове виконання рішення господарського суду Запорізької області від 07.04.2015 р. у справі № 908/393/15-г, згідно з яким стягнуто з ТОВ “ДАЭМ” на користь ТОВ “АД ШИНА” суму 161397,54 грн. основного боргу, суму 4696,42 грн. пені, суму 740,49 грн. - 3% річних, суму 3336,69 грн. судового збору.
05.05.2016 р. головним державним виконавцем Калінінського районного ВДВС у м. Донецьк винесено постанову ВП № 51012943 про відкриття виконавчого провадження (далі - оскаржувана постанова) з примусового виконання наказу № 908/393/15-г, виданого господарським судом Запорізької області 27.04.2015 р. Зазначено, що заява про примусове виконання подана 05.05.2016 р.
Боржник оскаржує дану постанову з підстав, зокрема, подання заяви стягувачем після закінчення встановленого п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" річного строку пред'явлення до виконання виконавчих документів.
Статтею 22 Закону встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом (ч. 1). Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення (ч. 2).
У наказі, виданому на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 07.04.2015 р. у справі № 908/393/15-г, яке набрало законної сили 24.04.2015 р., зазначено, що він дійсний для пред'явлення до виконання державному виконавцю до 25.04.2016 р., тобто протягом року з дня набрання рішенням № 908/393/15-г законної сили.
Статтею 23 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.
Як вбачається з документів, наданих стягувачем, останній двічі звертався до органів державної виконавчої служби: Васильківського міськрайонного управління юстиції, Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку з заявами про відкриття виконавчого провадження. Постановами від 04.06.2015 р. (ВП № 47727675) (заява подана стягувачем 03.06.2015 р.), від 25.08.2015 р. (заява подана стягувачем 25.08.2015 р.) відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 908/393/15-г.
Таким чином, на підставі ст. 23 Закону строк пред'явлення наказу № 908/393/15-г до виконання був перерваний пред'явленням виконавчого документа до виконання та, відповідно, стягувач звернувся 05.05.2016 р. до Калінінського районного ВДВС у м. Донецьк із заявою про примусове виконання наказу № 908/393/15-г у строк, встановлений ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження».
Статтею 25 даного Закону встановлений обов'язок державного виконавця прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Враховуючи зазначені приписи законодавства, державний виконавець правомірно виніс постанову від 05.05.2016 р. про відкриття виконавчого провадження, оскільки строк пред'явлення наказу № 908/393/15-г до виконання не закінчився.
Скаржник також зазначив, що оскаржувана постанова міститься невірні відомості щодо місцезнаходження боржника: вул. Декабристів, 45 у м. Васильків Київської області, оскільки дана адреса є тимчасовою адресою для направлення кореспонденції скаржнику. У такому випадку, через знаходження боржника у м. Васильків Київської області, виконавчі дії, в силу вимог ч. 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження», повинні провадитись не ВДВС Калінінського РУЮ у м. Донецьку, а ВДВС Васильківського МРУЮ. Вважає, що посадова особа суб'єкту оскарження повинна була винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.
Частиною 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.
Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Відповідно до свідоцтва серії А00 № 736802 про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «ДАЭМ» місцезнаходженням юридичної особи є: 83023, Донецька область, м. Донецьк, вул. Харітонова, 2. У скарзі скаржник зазначає, що дана юридична адреса боржника, яка вказана у свідоцтві про державну реєстрацію підприємства, є незмінною по теперішній час, а адреса: вул. Декабристів, 45 у м. Васильків Київської області є тимчасовою адресою для направлення кореспонденції скаржнику.
Частиною 4 ст. 20 Закону передбачено право державного виконавця у разі необхідності перевірки інформації щодо наявності боржника чи його майна або його місця роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, мотивованою постановою, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований, доручити проведення перевірки вказаної інформації відповідному відділу державної виконавчої служби.
Таким чином, виконавчі дії згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» мають провадитися державним виконавцем за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна, у даному випадку за місцезнаходженням боржника в м. Донецьк - Калінінським районним ВДВС у м. Донецьк. Доказів знаходження майна боржника в м. Васильків суду не надано. До того ж, право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби належить стягувачу.
Крім того, державним виконавцем органу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції 04.06.2015 р. винесено постанову ВП № 47727675 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) з примусового виконання наказу № 90839315-г на підставі п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження». Постанова мотивована тим, що у виконавчому документі не вказано, що фактичне місце знаходження боржника м. Васильків, вул. Декабристів, 45.
Стосовно зазначення в оскаржуваній постанові адреси боржника: вул. Декабристів, 45, м. Васильків, Київська обл., 08600, яке є адресою для направлення кореспонденції, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5, під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення, зокрема, постанов. Постанова як окремий документ містить такі обов'язкові реквізити: а) вступну частину із зазначенням: назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; найменування органу ДВС, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову; назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа); за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене; б) мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких державний виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на закон чи інший нормативно-правовий акт (статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт, на підставі якого видано постанову); в) резолютивну частину із зазначенням: прийнятого рішення державного виконавця; прізвища, імені, по батькові фізичних осіб, повного найменування юридичних осіб, яким надсилається копія постанови; строку і порядку оскарження постанови; г) до постанов можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами; ґ) постанова складається і підписується державним виконавцем у необхідній кількості примірників (копій), один з яких (оригінал) залишається у виконавчому провадженні, а інші (копії) направляються за належністю і у випадках, встановлених Законом або цією Інструкцією, затверджуються начальником відділу або його заступником та скріплюються печаткою; д) у разі якщо постанова державного виконавця є виконавчим документом, вона повинна відповідати вимогам до виконавчого документа, визначеним статтею 18 Закону.
Таким чином, зазначення юридичної адреси боржника не є обов'язковим реквізитом постанови про відкриття виконавчого провадження.
У наказі № 908/393/15-г зазначено як місцезнаходження боржника (юридична адреса): 83023, м. Донецьк, вул. Харітонова, буд. 2 так і адреса для направлення йому кореспонденції: 08600, Київська область, м. Васильків, вул. Декабристів, 45.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець з метою захисту інтересів стягувача має право одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.
Під час виконання рішень державний виконавець має право на безпосередній доступ до баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, що містять інформацію про боржників, їхнє майно та кошти (ч. 2 ст. 4 Закону).
Відповідно, державний виконавець має право отримувати інформацію стосовно місцезнаходження боржника, яка розміщена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відомості якого є відкритими і загальнодоступними.
Таким чином, суд приходить до висновку, що державному виконавцю було відомо місцезнаходження боржника (його юридична адреса в м. Донецьк).
Згідно з 1.12.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень постанови державного виконавця, а також інші документи виконавчого провадження (крім актів, що складаються за місцем проведення виконавчих дій) складаються за допомогою програмних засобів Єдиного реєстру. У випадку збоїв роботи системи Єдиного реєстру документи виконавчого провадження можуть виготовлятися без використання програмних засобів Єдиного реєстру, про що обов'язково зазначається в документі. Після відновлення роботи Єдиного реєстру такі документи в електронному вигляді негайно вносяться до нього.
У пункті 1.12 даної Інструкції визначено, що основною інформаційною базою про здійснені виконавчі дії є Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень (далі - Єдиний реєстр). Відомості вносяться до Єдиного реєстру державним виконавцем одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія. З метою забезпечення доступу до інформації Єдиного реєстру у постанові про відкриття виконавчого провадження сторонам виконавчого провадження роз'яснюється право доступу до зазначеної інформації, указуються адреса відповідного веб-сайту в мережі Інтернет, а також ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження та порядок його використання.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, вона виготовлена за допомогою програмних засобів Єдиного реєстру.
У п. 6 постанови від 05.05.2016 р. зазначено, що сторони виконавчого провадження мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, внесеними до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, за зазначеною адресою в мережі Інтернет, зазначений ідентифікатор для доступу.
Згідно з п. 5.4 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 р. № 2274/5, документ має юридичну силу за наявності обов'язкових реквізитів: найменування (або бланк із зазначенням назви) органу державної виконавчої служби (автора), її місцезнаходження, посади особи, яка підписала документ, дати, підпису та за необхідності - відбиток печатки, реєстраційний номер. У процесі підготовки та оформлення документів можливе використання інших реквізитів, якщо цього вимагає призначення документа.
Згідно з п.п. 2.1-2.3 Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 р. № 43/5, дані виконавчих документів, що надійшли до органу ДВС, підлягають обов'язковому внесенню до Єдиного реєстру. Унесення до Єдиного реєстру даних про виконавчий документ здійснюється у відповідному органі ДВС протягом двох робочих днів з дня надходження виконавчого документа до державного виконавця. Даними, що вносяться до Єдиного реєстру у органі ДВС, є: найменування органу ДВС, до якого надійшов на виконання виконавчий документ; дата надходження виконавчого документа до державного виконавця; назва виконавчого документа, номер та дата видачі; найменування органу, посадової особи, що видали документ; повне найменування стягувача та боржника, їх адреси і, у разі наявності, - ідентифікаційний код за ЄДРПОУ для юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичних осіб, номер мобільного телефону, факсу (телефаксу), адреси електронної пошти стягувача і боржника; категорія виконавчого документа; відомості про стягнення коштів на користь держави; дата набрання рішенням чинності; резолютивна частина рішення (у тому числі сума грошових коштів, яка підлягає стягненню за виконавчим документом).
До Єдиного реєстру обов'язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій. Унесення відомостей до Єдиного реєстру здійснюється державним виконавцем або уповноваженою посадовою особою органу ДВС (п.п. 3.1, 3.2 Положення).
Як вбачається з долученої до скарги Інформації про виконавче провадження (в якій зазначено ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження та номер виконавчого провадження (51012943)), роздрукованої боржником з мережі Інтернет, в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень зазначено інформацію про відкриття виконавчого провадження № 51012943 по наказу від 27.04.2015 р. № 908/393/15-г, виданого господарським судом Запорізької області, який надійшов 05.05.2016 р. до відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції, зазначено, що державний виконавець, який веде виконавче провадження - ОСОБА_3.
Разом з тим, постанови про відкриття державним виконавцем Запорожець І.М. відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції виконавчого провадження № 51012943 з примусового виконання наказу від 27.04.2015 р. № 908/393/15-г, виданого господарським судом Запорізької області, сторони виконавчого провадження суду не надали. Вимоги ухвал суду від 01.06.2016 р., 14.06.2016 р. стосовно надання матеріалів виконавчого провадження (ВП № 51012943) ВДВС Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку не виконані.
У матеріалах справи мається наданий скаржником оригінал постанови (ВП № 51012943) від 05.05.2016 р., винесеної головним державним виконавцем Калінінського районного відділу державної виконавчої служби у м. Донецьк ОСОБА_2, яку й оскаржує боржник. Постанова має всі необхідні реквізити, визначені вищевказаними нормативними актами, скріплена підписом державного виконавця. Дана постанова надійшла боржнику в конверті, у верхньому лівому куті якого стоїть прямокутний штамп з гербом України Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції, на якому кульковою ручкою зазначено «ОСОБА_2, п/п». Як зазначалося вище, постанова виготовлена за допомогою програмних засобів Єдиного реєстру, містить підпис головного державного виконавця Філончук Д.П.
Відповідно до п.п. 1.3, 1.4 Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень адміністратором Єдиного реєстру є державне підприємство "Національні інформаційні системи", яке має прямий доступ до комп'ютерної бази даних і відповідає за її створення, впровадження, матеріально-технічне та технологічне забезпечення, збереження і захист даних, що містяться в Єдиному реєстрі. Реєстраторами Єдиного реєстру є: відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, структурні підрозділи головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, районних, міських (міст обласного значення), районних у містах, міжрайонних та міськрайонних управлінь юстиції з питань державної виконавчої служби (далі - органи ДВС), які здійснюють його ведення.
Посадові особи органу ДВС несуть відповідальність за повноту та вірогідність інформації, яка вноситься до Єдиного реєстру. Адміністратор не несе відповідальності за помилки органу ДВС при внесенні інформації до Єдиного реєстру (п.п. 7.2, 7.3 Положення).
Боржник оскаржує лише постанову від 05.05.2016 р. ВП № 51012943, винесену головним державним виконавцем Філончук Д.П. Із тексту даної постанови, оригінал якої міститься в матеріалах справи, суд не вбачає недостовірності постанови. Дії головного державного виконавця ВДВС Краматорського МУЮ ОСОБА_3 стосовно внесення до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень даних стосовно виконавчого провадження № 51012943 боржником не оскаржується. Боржник, відповідно до п. 6.1 Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, має право на отримання, за його запитом, повного витягу з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень у паперовій формі. На витягах з Єдиного реєстру, які надаються в паперовій формі, проставляються підпис і печатка Адміністратора Єдиного реєстру.
Крім того, відповідно до ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» боржник має право ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії безпосередньо у Відділі державної виконавчої служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові (ч. 5 ст. 25 закону).
Як вбачається з матеріалів справи, в порушення зазначених норм Закону, державний виконавець надіслав боржнику постанову про відкриття виконавчого провадження простим листом, а не рекомендованим з повідомленням про вручення. Згідно з відбитком поштового штемпелю на конверті, в якому надійшла оскаржувана постанова, дана постанова була направлена боржнику лише 13.05.2016 р., тобто з порушенням строку, встановленого ч. 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження».
Разом з тим, несвоєчасність направлення сторонам виконавчого провадження постанови про відкриття виконавчого провадження, не тягне за собою наслідку визнання такої постанови незаконної та її скасування.
Крім того, ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено можливість відкладення провадження виконавчих дій у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом. Відкладення виконавчих дій провадиться державним виконавцем за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів.
На підставі викладеного, у задоволенні скарги ТОВ “ДАЭМ” на дії Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у місті Донецьку, з підстав, які заявлено, відмовляється в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 22, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні скарги (б/н від 28.05.2016 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю “ДАЭМ” на дії Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у місті Донецьку щодо виконання рішення господарського суду Запорізької області в справі № 908/393/15-г відмовити повністю.
Суддя Л.П. Гандюкова