61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
30.05.2016 Справа № 905/1307/16
Господарський суд Донецької області в особі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Татарині Б.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви
за позовом - Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "ОСОБА_1 залізниця" м. Харків
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтоуправління Донбас" м. Селидове Донецької області
про стягнення 17470,00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_2 - довіреність від 03.02.2016 року,
від відповідача - не явився.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 17470,00 грн. штрафу за неправильне зазначення відповідачем у залізній накладній маси вантажу.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що при надходженні на станцію ОСОБА_1 залізниці 27.10.2015 року по накладній на групу вагонів від 22.10.2015 року № 49365877 зі станції Нижньокринка Донецької залізниці вагону № 6785027, відправником (відповідачем) було невірно вказано масу вантажу, а саме: маса вантажу у дійсності менше зазначеної маси у накладній на 5990 кг, на що позивачем при проведенні контрольного зважування 27.10.2015 року було складено комерційний акт № 060620/47, а також акт загальної форми від 27.10.2015 року № 159 та передано оперативне повідомлення від 27.10.2015 року № 57.
Відповідач надав суду відзив на позов № 87-юр від 19.04.2016року, в якому зазначив своє непогодження з вимогами позову за наступним: 1) при оформленні вантажу на станції відправлення не зазначено залізницею, що виявлена невідповідність кількості вантажу, зазначеної у залізничній накладній та фактичною вагою; 2) позивач до позовної заяви не надав доказів, що ваги, на яких вимірювалась маса вантажу на станції призначення, були справними та відповідали нормам законодавства; 3) в разі визначення невідповідності маси вантажу зазначеної у накладній, відповідно до п.1.5 Інструкції № 442, п.5.11 Положення № 123-Ц3 вагони повинні були повторно зважуватись на вагах для статичного зважування з граничною похибкою, яка встановлена для окремих видів вантажів чинними нормативними документами. Оскільки комерційний акт № 060620/47 від 27.10.2014року не містить даних, що контрольне зважування відбувалось на вагах статичного зважування і не виявляється можливим визначити порядок зважування, то зазначений комерційний акт не може бути доказом по справі. 4) позивачем разом з залізничною накладною № 49365877 на групу вагонів (в тому числі і спірний вагон № 67850271), відправлених станцією Нижньокринка 22.10.2015р., надано досилочну залізничну накладну № 49403900 на вагони № 67850271 та № 67856427, складено по станції ОСОБА_3 лиман (код станції 49000), станція призначення - станція ОСОБА_3 (код станції 444002). Але жодного акту загальної форми, складеного відповідно до Правил складання актів, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. № 334, який би свідчив про обставини та підстави затримання спірного вагону на станції ОСОБА_3 лиман та причини його досилання окремо, позивачем не надано. У той же час, відповідно до Інформації про дислокацію та стан вагону № 67850271 з 21.10.2015р. по 27.10.2015р. (довідка № 8858) 28.10.2015р. об 17:35 год. по станції ОСОБА_3 (код станції 490000) вагон № 67850271 було затримано з підстав несправності вагону, про що складено повідомлення форми ВУ- 23 (в Інформації зазначено: «НРП - неисправний рабочий парк»). Повідомлення у вигляді форми ВУ- 23 є документом, що засвідчує технічно несправний стан вагону, і є підставою для перерахування вагонів із робочого парку до неробочого, до числа несправних. Вагон № 67850271 зі станції ОСОБА_3 було відправлено 26.10.2015р. об 16:00 год. після виконання ремонту вагону, при цьому складено повідомлення форми ВУ-36 (в Інформації зазначено: «ІСПР-исправний вагон»). Таким чином, маса вантажу зменшилась під час руху вагону № 67850271 на станцію призначення із-за просипання вантажу у зв'язку з технічною несправністю вагона, виявленою на станції ОСОБА_3, що виключає вину відповідача, оскільки маса вугілля в залізничній накладній при відвантаженні була зазначена правильно. На підставі зазначеного, комерційний акт № 0606620/47 від 27.10.2015р. не може бути прийнятий як доказ зазначення відповідачем невірної маси в залізничній накладній.
Відповідач надав клопотання № 88-ЮР від 19.04.2016 року про витребування у позивача наступних документів: копію технічного паспорту на вагонні ваги 100х2тВД5, приписаних до станції ОСОБА_3; копію протоколу зважування вантажу у вагоні № 67850271; копію заявки одержувача на зважування спірного вагону; книгу контрольних зважувань; копії повідомлень ВУ-23 та ВУ-36, складених станцією ОСОБА_3 на спірний вагон 23.10.2015 та 26.10.2015 відповідно.
Клопотання відповідача було задоволено. Ухвалою про відкладення справи від 25.04.2016р. були витребувані всі документи у позивача, зазначені у відзиву.
13.05.2016р. позивач надіслав суду заперечення на відзив, в якому повідомив, що не погоджується з позицією відповідача за наступним:
1. Маса вантажу визначається відправником, спосіб визначення маси зазначається у накладній, що передбачено ст. 37 Статуту залізниці України, яка кореспондується з п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р. № 644. У графі 28 накладної № 49365877 зазначено, що вантаж завантажено у вагон вантажовідправником, а у графі 26 зазначено, що масу визначено на вагонних вагах ( 100 тон), у графі 55 наявний підпис відправника щодо правильності внесених відомостей. Таким чином, обов'язок правильно визначити масу вантажу лежить на вантажовідправнику і залізниця приймає до перевезення вантаж масою, визначений самим вантажовідправником, але має право, а не обов'язок, перевірити її на шляху прямування.
2. На зауваження відповідача на те, що позивачем не надано доказів повірки та внесення до державного реєстру ЗВТ ваг, на яких відбувалося зважування під час складання комерційного акту, позивач надає належним чином завірену копію технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки з відмітками про повірку та наступні заперечення: п. 3.10 Інстукції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України жодним чином не зобов'язує вносити конкретні ваги до Держреєстру, на чому наполягає відповідач. Крім того, п. 1.3. Положення «Про Державний реєстр засобів вимірювальної техніки», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 22.08.2005 р. № 218 встановлено: « це Положення не поширюється на ЗВТ, яке розробляється та виробляються в України, а також ввозяться в Україну цільовим призначенням для застосування у сфері оборони України».
3. Згідно даних технічного паспорту на вагоні ваги ПАТ «Центренерго» Зміївська ТЕС, виробником вагонів є ВО «Точмаш» (Україна, м. Одеса).
16.05.2016 р. відповідач направив на електрону адресу суду клопотання, в якому проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві та просив розглянути справу без участі представника відповідача.
Перевіряючи надані позивачем документи до позовної заяви, якими він обґрунтовує позовні вимоги, відзив відповідача, клопотання сторін, встановивши фактичні обставини та їх повноту, надавши юридичну оцінку цим обставинам, суд -
Предметом даного позову є стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у залізничній накладній № 49365877 при відправленні вагону № 67850271 у розмірі 17470,00 грн.
Статтею 908 ЦК України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Вимогами частин 2, 3, 4 ст. 909 ЦК України визначено, що договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
Частинами 1, 2, 3 ст.306 Господарського кодексу України визначено, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.
Частиною 2 ст. 307 ГК України передбачено, що договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Статтею 3 Закону України “Про залізничний транспорт” визначено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із законів України "Про транспорт", "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Статтею 2 Статуту залізниць України передбачено, що Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Статтею 6 Статуту залізниць України передбачено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем.
Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Вимогами ст.23 Статуту залізниць України визначено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Пунктами 2.1, 6.6, 6.7 Правил оформлення перевізних документів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 червня 2011р.за №765/19503 визначено, що відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил.
Заповнення накладної на маршрут або групу вагонів здійснюється згідно з додатком 3 до цих Правил з урахуванням таких особливостей: у графі 19 "Номер вагона" зазначаються загальна кількість вагонів у відправці та напис "Дивись відомість"; у графах 24 "Маса вантажу, визначена відправником" та 25 "Маса вантажу, визначена залізницею" зазначається загальна маса вантажу, у графі 30 "Тарифні відмітки" - загальна сума платежів. У кінці відомості зазначаються загальна маса вантажу і загальна сума платежів. Про відомість вагонів зазначається у графі 9 "Документи, що додані відправником".
Вимогами ст.37 Статуту залізниць України визначено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником.
Приписами п.2.3. Правил оформлення перевізних документів визначено, що у графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.
Приписами п.28. Правил оформлення перевізних документів (далі за текстом - Правила) визначено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
З матеріалів справи вбачається, що при проведенні перевірки маси вантажу при надходженні вагону № 67850271 на станцію призначення - ОСОБА_1 залізниці, залізницею виявлено, що маса вантажу у зазначеному вагоні не відповідає масі вказаній відповідачем у накладній, а саме: в накладній № 49365877 за досилочною накладною №49403900 у вагоні № 67850271 вказана маса вантажу складає 69000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 63010 кг., що на 5990 кг. менше, ніж вказано у накладній. Неправильне зазначення в накладній маси вантажу засвідчено актом загальної форми від 27.10.2015 № 159 та комерційним актом АА № 060620 від 27.10.2015.
Ваги належним чином повірені 18.09.2015 р. відповідно наданої позивачем копії технічного паспорту.
Статтею 24 Статуту залізниць України передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Згідно ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:
· невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;
· у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;
· псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;
· повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
Заперечення відповідача, щодо зменшення маси вантажу під час руху вагону № 67850271 на станцію призначення із-за просипання вантажу у зв'язку з технічною несправністю вагону, виявленою на станції ОСОБА_3 не приймаються, з огляду на наступне.
Згідно Довідки від 10.05.2016 р. № 2653У «Відомості про виконані ремонти» з електронної бази ГІОЦ УЗ на вагон № 67850271, 26.10.2015 р. відбувся ремонт даного вагону вагонним депо ОСОБА_3, несправність - «невідповідність зазорів ковзуна». Дана несправність вагону не могла викликати просипання вантажу, оскільки ковзуни знаходяться у конструкції візку вагону. Про справність вагону та відсутність слідів втрати вантажу зазначено у Комерційному акті АА № 060620.
Статтею 920 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Статтею 26 Закону України “Про залізничний транспорт” визначено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.
Вимогами ст.122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту, стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Статтею 118 Статуту залізниць України передбачено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки,та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Відповідно до позовної заяви, позивачем згідно з вищевикладеним законодавством нарахований штраф за факт допущення порушень вантажовідправником у розмірі 17470,00 грн., який належить задоволенню в повному обсязі за доведеністю підстав.
З огляду на матеріали справи, норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Враховуючи, що спір виник з вини відповідача, позов задоволений, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління Донбас» про стягнення штрафу у розмірі 17470,00 грн. задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління Донбас» (ЄДРПОУ 36982901, 85400, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця» (ЄДРПОУ 40081216, 61052, м. Харків, вул. Червоноармійська, буд. 7) штраф в розмірі 17470 грн., судові витрати в сумі 1378,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя С.Ю. Гринько