16 червня 2016 року м. Київ
Суддя Верховного Суду України Ярема А.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Апеляційного суду Київської області від 14 січня 2016 року, ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Головне управління юстиції у Київській області, Вишгородська районна державна нотаріальна контора про продовження строку прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно та визнання частково недійсним свідоцтва про право власності,
Представник позивачки ОСОБА_5 звернулася до Верховного Суду України із зазначеною заявою, яка не відповідає вимогам ст. ст. 357 та 358 ЦПК України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦПК України заява підписується особою, яка її подає, чи її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.
Згідно зі ст. ст. 38, 40 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді.
Відповідно до ч. 2 ст. 42 ЦПК України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання.
Довіреністю від 18 вересня 2013 року, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, якою ОСОБА_1 уповноважує ОСОБА_7 бути її представником, зокрема в судах загальної юрисдикції (місцевих судах (загальних та спеціалізованих (господарських, адміністративних, інших судах, визначених як спеціалізовані суди); апеляційних судах (апеляційних загальних судах та апеляційних спеціалізованих судах). Проте в довіреності не вказано про надання повноважень ОСОБА_8 представляти інтереси ОСОБА_1 у Верховному Суді України.
Відповідно до ст. 38 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції, який, зокрема, переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених главою 3 розділу V ЦПК України.
Тому згідно з ч. 3 ст. 357 ЦПК України заявниці ОСОБА_1 слід підписати заяву особисто або ж представникові заявниці ОСОБА_8 необхідно надати оформлений належним чином документ про свої повноваження на момент подання заяви про перегляд судового рішення (11 червня 2016 року).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 358 ЦПК України заявниці до заяви слід додати копії судових рішень, про перегляд яких подано заяву, а саме - рішення Апеляційного суду Київської області від 14 січня 2016 року.
Згідно зі ст. 358 ЦПК України до заяви про перегляд судових рішень додається документ про сплату судового збору. Із доданого документу про сплату судового збору вбачається, що судовий збір сплачено заявницею не в повному обсязі з огляду на наступне.
З 1 вересня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким змінено ставки судового збору за подання до суду процесуальних документів і перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях.
У відповідності до штампу пошти на конверті ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду України 11 червня 2016 року.
Згідно із підпунктом 8 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України підлягає сплаті судовий збір у розмірі 130 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Розмір ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, визначено підпунктом 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 указаного Закону (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви) - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.
Згідно із ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
За вимогу майнового характеру заявниці необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 130 % від 1 відсотку ціни позову, але не менше 229 грн 40 коп. (0,2 розміру мінімальної заробітної плати х 1147 грн х 130 %) та не більше 3441 грн (3 х 1147 грн х 130 %).
За кожну вимогу немайнового характеру заявниці необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 130 % від 0,1 розміру мінімальної заробітної плати (0,1 розміру мінімальної заробітної плати х 1147 грн х 130 %), що складає 149 грн 11 коп., а оскільки позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру, то розмір судового збору становить 298 грн 22 коп.
Проте згідно з документом про сплату судового збору, доданого до заяви, на розрахунковий рахунок Верховного Суду України ОСОБА_1 сплатила лише 315 грн 90 коп.
З огляду на викладене, для розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд судових рішень судовий збір за відрахуванням сплачених 315 грн 90 коп. у частині вимоги майнового характеру у розмірі 130 % від 1 відсотку ціни позову, але не менше 229 грн 40 коп. та не більше 3441 грн, у частині вимог немайнового характеру в розмірі 298 грн 22 коп. повинен бути перерахований на рахунок Верховного Суду України з такими реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі, 22030102 р/о 31213207700007, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходів бюджету - 22030102, код банку отримувача - 820019, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; у графі платіжного доручення "Призначення платежу" зазначається "судовий збір (Верховний Суд України, 060)" символ звітності 207.
На адресу Верховного Суду України слід надіслати оригінал документу про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 359 ЦПК України у разі встановлення, що заяву подано без додержання вимог ст. ст. 357 та 358 цього Кодексу, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 359 ЦПК України заява повертається заявнику, якщо заяву подано без додержання вимог ст. ст. 357 та 358 цього Кодексу і заявник не усунув недоліки протягом установленого строку.
Керуючись ст. ст. 357, 358, 359 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про перегляд судових рішень залишити без руху та надати заявниці строк до 30 червня 2016 року для усунення зазначених недоліків заяви.
Роз'яснити, що у разі невиконання в установлений строк вимог цієї ухвали заява буде повернута заявниці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Верховного Суду України А.Г. Ярема