14 червня 2016 року м. Київ К/800/54539/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючої судді: Васильченко Н.В.,
суддів: Калашнікова О.В., Леонтович К.Г.,
при секретарі судового засідання: Яроші Д.В.,
за участі представника позивача: Коломієць Т. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою ВАТ «Київхімволокно» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року у справі № 826/ 5288/15 за позовом ВАТ «Київхімволокно» до Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Томащук О. Д., Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування рішень реєстраційної служби та зобов'язання вчинити певні дії.-
У березні 2015 року ВАТ «Київхімволокно» звернулося в суд з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Томащук О. Д., Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в якому просило визнати протиправними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Томащук О.Д. щодо відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, у державній реєстрації прав та їх обмежень (щодо іншого речового права), у результаті чого позивачу відмовлено у знятті іпотеки та заборони на нерухоме майно; скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Томащук О.Д. про відмову у державній реєстрації прав та їх обмежень від 17.03.2015 року № 20064711 та № 20066847 щодо відмови у державній реєстрації інших речових прав (припинення) іпотеки на нерухоме майно.
Зобов'язати Головне територіальне управління юстиції у місті Києві в особі реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві припинити іпотеку на нерухоме майно, загальною площею 787,7 кв.м., шляхом виключення відповідного запису; зобов'язати Головне територіальне управління юстиції у місті Києві в особі реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві припинити заборону на нерухоме майно, загальною площею 787,7 кв.м., внесену до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна згідно запису № 8353969 від 08.01.2009 року, шляхом виключення відповідного запису.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протиправними діями та рішеннями суб'єкта владних повноважень порушено права та інтереси позивача як власника.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленими по справі судовими рішеннями ВАТ «Київхімволокно» звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.08.2013 року представником АБ «Синтез» подано заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо припинення іпотеки та зняття заборони), які зареєстровані у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційними номерами № 10633470 та № 10632850, картки прийому заяв № 20056290 та № 20055259.
Згідно з картками прийому заяв № 20056290 та № 20055259, для проведення державної реєстрації подано рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2011 року у справі № 17/28, яким: визнано недійсним договір іпотеки від 28.11.2007 року, укладений між АБ «Синтез» та ТОВ «Альянс Технік»; визнано недійсним договір відступлення прав за договором іпотеки від 28.01.2009 року, укладений між АБ «Синтез» та ТОВ «Українська телекомунікаційна компанія».
Згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, заборону накладено на підставі договору іпотеки від 27.11.2007 року, код ЄДРПОУ TOB «Альянс Технік» 32227479. Відповідно до відомостей з Державного реєстру іпотек, підставою обтяження є договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 08.08.2011 року.
Державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Томащук О.Д. 17.03.2015 року прийнято рішення № 20064711 та № 20066847 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень (припинення обтяження та зняття заборони) заборони на нерухоме майно АБ «Синтез» (обтяжувач), а також у державній реєстрації іншого речового права - іпотеки (припинення) на нерухоме майно.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що 17.03.2015 року державним реєстратором Томащук О.Д. прийнято рішення № 20064711 та № 20066847 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень (припинення обтяження та зняття заборони) заборони на нерухоме майно АБ «Синтез», а також у державній реєстрації іншого речового права - іпотеки (припинення) на нерухоме майно.
Підставою для відмови стало те, що подані документи не відповідають вимогам або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме: подані документи містять суперечливі відомості поряд з інформацією, яка міститься в Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відносно об'єкту нерухомого майна, щодо якого подана заява (відносно договору іпотеки та договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки).
Судами попередній інстанцій встановлено, що рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2011 року у справі № 17/28 містить суперечливі відомості поряд з інформацією, яка міститься у Державному реєстру іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, а саме: не співпадають відомості щодо дати укладення договору іпотеки та договору відступлення права вимоги за договором іпотеки, ЄДРПОУ боржника. При цьому позивачем не надано належних доказів подачі державному реєстратору судового рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, що набрало законної сили разом із заявою та іншими документами, які визначені Порядком № 3502/5 та не надано жодного належного та допустимого доказу в обґрунтування допущення державним реєстратором помилки при внесенні відомостей до електронного реєстру, а саме: зміни дату договору іпотеки з 28.11.2007 на 27.11.2007.
Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що державним реєстратором правомірно відмовлено позивачу у знятті іпотеки та заборони на нерухоме майно та у державній реєстрації інших речових прав (припинення) іпотеки на нерухоме майно, а вимоги позивача до Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо зобов'язання припинити іпотеку на нерухоме майно, загальною площею 787,7 кв.м., шляхом виключення відповідного запису та припинити заборону на нерухоме майно, загальною площею 787,7 кв.м., внесену до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна згідно запису № 8353969 від 08.01.2009 року, шляхом виключення відповідного запису є передчасними, оскільки вони є похідними від основних позовних вимог, які не підлягають задоволенню.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2, пп. 1, 2 ч. 2 ст. 9 ч. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі по тексту - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.
Відповідно до ч. 9 ст. 16 Закону 1952-IV державна реєстрація припинення іпотеки, обтяження проводиться на підставі заяви обтяжувача, яку він зобов'язаний подати протягом п'яти робочих днів з дня припинення іпотеки, обтяження самостійно або на письмову вимогу боржника чи іншої особи, права якої порушено через наявність таких реєстраційних записів.
У разі придбання (передачі) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки, державна реєстрація припинення іпотеки проводиться на підставі заяви державного виконавця.
Під час проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно заінтересованою особою є особа, якою встановлено обтяження, а також особа, в інтересах якої встановлено обтяження (обтяжувач). У разі проведення державної реєстрації припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно заінтересованою особою є також особа, якою припинено обтяження, а також особа, в інтересах якої припинено обтяження.
Для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень таких речових прав, та інші документи, визначені цим Порядком.
Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно, є: рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.
Згідно із ч. 1 ст. 24 Закону 1952-IV, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених ч. 9 ст. 15 цього Закону; 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених ст. 4-2 та ч. 9 ст. 15 цього Закону; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.
Відповідно до ст. 26 Закону 1952-IV, записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Згідно із п. 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 1141 від 26 вересня 2011 року, державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
У разі скасування на підставі рішення суду державної реєстрації прав, проведеної до 01 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент такої реєстрації, записів про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01 січня 2013 року, за відсутності державної реєстрації таких прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор переносить до Державного реєстру прав записи про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, та вносить запис про скасування державної реєстрації прав.
Внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється державним реєстратором за заявою, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст. У результаті внесення записів про скасування державної реєстрації прав у відповідному розділі Державного реєстру прав державний реєстратор робить відмітку про скасування державної реєстрації прав.
Відповідно до п. 2.1 розділу ІІ Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 3502/5, для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком. У разі ліквідації державної нотаріальної контори, зупинення або припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса заява подається до органу державної реєстрації прав за місцем розташування нерухомого майна. Заява подається щодо кожного об'єкта нерухомого майна окремо.
Згідно із п. 2.3 Порядку № 3502/5 заявник під час подання заяви пред'являє органові державної реєстрації прав або нотаріусу документи, що посвідчують його особу, визначені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703.
У п. 2.6 Порядку № 3502/5 передбачено, що для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у п. 2.3 цього розділу.
Відповідно до п. 2.10 вказаного Порядку за результатами розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор приймає рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав або рішення щодо відмови у внесенні змін до записів, відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав. За приписами п. 2.11 Порядку № 3502/5 державний реєстратор на підставі прийнятого рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав або скасування записів Державного реєстру прав вносить зміни до записів, вносить записи про скасування державної реєстрації прав або скасовує записи Державного реєстру прав.
Згідно положень ч. 4 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» 1952-IV державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Оскільки записи у Державному реєстрі прав скасовуються на підставі судового рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, що набрало законної сили, державний реєстратор при прийнятті відмови позивачу у знятті іпотеки та заборони на нерухоме майно та у державній реєстрації інших речових прав (припинення) іпотеки на нерухоме майно діяв в межах повноважень та у відповідності до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів -
Касаційну скаргу ВАТ «Київхімволокно» залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року у справі № 826/ 5288/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 239-1 КАС України.
Судді: