07 червня 2016 року м. Київ К/800/6648/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: Сіроша М.В.,
суддів: Бухтіярової І.О.,
Голубєвої Г.К.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Державного підприємства «Підприємство Криворізької виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№ 80)» (далі - Підприємство) на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 5 липня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2014 року у справі № 2а/0470/5680/12 за адміністративним позовом Підприємства до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - ДПІ),
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
У травні 2012 року Підприємство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання неправомірними дій ДПІ щодо незаконного нарахування пені за січень-березень 2012 року; зобов'язання ДП здійснити зарахування нарахованої та стягнутої пені за зазначений період в рахунок оплати податкового боргу підприємства.
На обґрунтування позову зазначило, що у нього наявний податковий борг з основного зобов'язання з податку на додану вартість, штрафних санкцій та пені, який ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2011 був розстрочений на 60 календарних місяців, починаючи з січня 2012 року та закінчуючи груднем 2016 року.
На підставі цього податковим органом був затверджений графік сплати розстроченої заборгованості.
Підприємство щомісячно сплачує податковий борг щодо затвердженого графіку, але податковим органом щомісячно нараховується додаткова пеня, у тому числі за січень-березень 2012 року. Вважає, що податковий орган в супереч рішенню суду необґрунтовано та неправомірно нараховує додаткову пеню.
5 липня 2012 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди зазначили, що чинним законодавством України не передбачене звільнення платника податків від нарахування пені на податковий борг, який був розстрочений.
Підприємство звернулося із касаційною скаргою про скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2011 року стягнуто з Підприємства на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 1 146 103,87 грн., який включає в себе основне зобов'язання у розмірі 892 280,66 грн., основний платіж за актом перевірки у розмірі 33 341,19 грн., штрафні санкції у розмірі 52 696,65 грн. та пеню у розмірі 167 785,37 грн.
18 квітня 2011 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду Підприємству розстрочене виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2011 року строком на 60 календарних місяців рівними частинами, а саме: за кожен місяць, починаючи з січня 2012 року, у розмірі 19 101,73 грн., за грудень 2016 року у розмірі 19 101,80 грн.
На виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року та у відповідності до Методичних рекомендацій щодо взаємодії структурних підрозділів органів державної податкової служби при розстроченні на підставі рішення суду заборгованості за платежами, контроль за справлянням яких здійснюється органами Державної податкової служби, затверджених наказом ДПА України № 927 від 7.12.2010, ДПІ був визначений графік погашення розстроченого податкового боргу № 1 від 4.05.2011.
Відповідно до графіку № 1 від 4.05.2011 щомісячний платіж Підприємства починаючи з січня 2012 року становить 19 101,72 грн. складається з основного платежу 14 871,34 грн., основного платежу за актом перевірки 5 55,69 грн., штрафних санкцій 878,27 грн., пені 2 796,42 грн., за грудень 2016 року становить 19 102,39 грн. складається з основного платежу 14 871,60 грн., основного платежу за актом перевірки 555,48 грн., штрафних санкцій 878,72 грн., пені 2 796,59 грн.
Колегія суддів вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову обґрунтованими з таких підстав.
Суди встановили, що Підприємство з січня 2012 року до березня 2012 року щомісячно у визначений строк сплачувало суму податкового зобов'язання, визначену графіком погашення розстроченого податкового боргу № 1 від 4.05.2011 у розмірі 19 101,72 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень № 776 від 4.01.2012, № 57 від 9.02.2012, № 113 від 5.03.2012.
Податковим органом 10.01.2012, 10.02.2012, 10.03.2012 Підприємству на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 16 305,30 грн., яка не включає в себе борг з пені у розмірі 2 796,42 грн., була нарахована пеня у розмірі 8 311,56 грн. за січень 2012 року, 8 431,42 грн. за лютий 2012 року, 8 438,32 грн. за березень 2012 року.
Відповідно до акту звірення розрахунків платника з бюджетом за період з 1.01.2012 до 3.04.2012 від 3.04.2012 розмір пені, нарахованої податковим органом Підприємству, за цей період склав 33 578,24 грн., яка включає в себе суму пені, встановлену графіком розстрочення у розмірі 8 389,26 грн. та додаткову пеню у розмірі 25 188,98 грн.
Згідно з пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.
Згідно з п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Розділом ІІ Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України № 953 від 17.12.2010 передбачено, що нарахування пені здійснюється у день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу).
Відповідно до п. 100.1 ст. 100 Податкового кодексу України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу. Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.
Суди обґрунтовано зазначили, що відповідно до вимог чинного законодавства України розстрочення податкового боргу не зупиняє нарахування пені на такий податковий борг.
Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Державного підприємства «Підприємство Криворізької виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№ 80)» відхилити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 5 липня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: Сірош М.В.
Бухтіярова І.О.
Голубєва Г.К.