31 травня 2016 року м. Київ К/800/32986/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: Сіроша М.В.,
суддів: Голубєвої Г.К.,
Юрченко В.П.,
секретар Антипенко В.В.
за участю представника ТОВ „Тульчинм'ясо" - Бортницького Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2014 року у справі № 802/655/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Тульчинм'ясо" до Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області,
про скасування податкового повідомлення - рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю „Тульчинм'ясо" звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000212200 від 17.02.2014, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1849724 грн.:(основний платіж 1233149 грн., 616575 грн. штрафні (фінансові) санкції).
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.04.2014, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.05.2014, позовні вимоги задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000212200 від 17.02.2014.
Відповідач звернувся із касаційною скаргою про скасування постанови Вінницького окружного адміністративного суду та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що відповідачем здійснено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 до 26.11.2013 та складено акт № 3/22/33125301 від 30.01.2014.
Перевіркою встановлено завищення позивачем податкових зобов'язань у сумі 1228322 грн., що виникли внаслідок здійснення господарських операцій позивача з ТОВ „Інтер Фуд", ТОВ „ІСФП -КАПІТАЛ" та ПАТ „Банк Восток".
За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000212200 від 17.02.2014, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1849724 грн.: (основний платіж 1233149 грн., 616575 грн. штрафні (фінансові) санкції).
У відповідності до договору про надання поворотної фінансової допомоги № 015-Мл-ТМЯ/ВД від 11.05.2010 позикодавець ТОВ „Інтер Фуд" надало позивачу, як позичальнику, поворотну фінансову допомогу у розмірі 5000000 грн.
Строк надання фінансової допомоги закінчувався 31.12.2013, після його закінчення позичальник був зобов'язаний протягом трьох банківських днів повернути позикодавцеві фінансову допомогу.
Відповідно до договору купівлі продажу цінних паперів № БВ-081/12 від 30.03.2012, укладеного позивачем з ТОВ „Інтер Фуд", покупець зобов'язаний не пізніше 30.03.2012 перерахувати загальну вартість цінних паперів на рахунок продавця № 2600305670160 в Тульчинському відділенні АКБ „Правекс-Банк" та договору купівлі продажу № БВ/293/12 від 27.06.2012, укладеного позивачем з ТОВ „Інтер Фуд", покупець зобов'язаний не пізніше 27.06.2012 перерахувати загальну вартість цінних паперів на рахунок продавця № 2600305670160 в Тульчинському відділенні АКБ „Правекс-Банк".
Між позивачем та ТОВ „Інтер Фуд" укладені акти про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.03.2012, а також від 27.06.2012, якими грошові зобов'язання між сторонами були припиненні шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, строк яких настав.
У відповідності до договорів купівлі продажу-цінних паперів № БВ-081/12 від 30.03.2012, № БВ/293/12 від 27.06.2012, ТОВ „Інтер Фуд" як покупець цінних паперів був зобов'язаний перерахувати їх вартість на рахунок позивача у сумі 920000 грн. та 1318000 грн.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до підпункту 14.1.255 пункту 14.1 статті 14 ПК України відступлення права вимоги - це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.
Як з'ясовано судами, позивачем здійснювалось відчуження саме права грошової вимоги на умовах платності.
Особливості податкового обліку цієї операції врегульовано пунктом 153.5 статті 153 ПК України, за змістом якого з метою оподаткування платник податку веде облік фінансових результатів операцій від проведення операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари, виконані роботи чи надані послуги третьої особи, зобов'язань за фінансовими кредитами, а також за іншими цивільно-правовими договорами.
При першому відступленні зобов'язань витрати, понесені платником податку - першим кредитором, визначаються в розмірі договірної (контрактної) вартості товарів, робіт, послуг, за якими виникла заборгованість, за фінансовими кредитами - у розмірі заборгованості за даними бухгалтерського обліку на дату здійснення такого відступлення відповідно до вимог цього Кодексу, а за іншими цивільно-правовими договорами - у розмірі фактичної заборгованості, що відступається.
До складу доходів, в свою чергу, включається сума коштів або вартість інших активів, отримана платником податку - першим кредитором від такого відступлення, а також сума його заборгованості, яка погашається, за умов, що така заборгованість була включена до складу витрат згідно з вимогами цього Закону.
Фактичне виконання грошових зобов'язань шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог підтверджується банківськими виписками, витягом з головної книги ТОВ „Тульчинм'ясо", карткою рахунку та актами про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.03.2012, від 27.06.2012, за якими грошові зобов'язання між сторонами припиненні шляхом їх зарахування.
Окрім того, зобов'язання у відповідності до договорів про купівлю - продаж цінних паперів виконанні шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог строк, яких настав.
За правилами пп. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 ПК України не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість операції з торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.
При цьому податкове законодавство не містять вимог щодо суб'єктного складу учасників операцій з відступлення права вимоги.
Щодо спірних правовідносин, які виникли з приводу правомірності формування позивачем даних податкового обліку з податку на додану вартість за результатами здійснення факторингової операції, колегія суддів виходить з наступного.
Не включення до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість факторингової операції Позивача з ПАТ „Банк Восток".
Відповідно до договору поставки № 2385 від 01.04.2012, постачальник ТОВ „Тульчинм'ясо" зобов'язується передати у власність покупцю ТОВ „Фоззі-Фуд" товар.
Пунктом 2.6 розділу 2 договору встановлено, що оплата за товар здійснюється протягом 40 днів.
10.04.2012 між Позивачем та ПАТ „Банк Восток" укладено договір факторингу № 02/10042012Ф, щодо відступлення права наявної або майбутньої грошової вимоги за умовами зазначеного договору, а ПАТ „Банк Восток" фактор приймає право грошової вимоги клієнта до боржника за договором поставки в межах ліміту грошової вимоги.
ТОВ „Тульчинм'ясо" було відступлено право грошової вимоги третьої особи - ТОВ „Фоззі-Фуд" новому кредитору ПАТ „Банк Восток" з наступною компенсацією вартості такого боргу.
Згідно пп. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування операції з торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.
За змістом ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Судами попередніх інстанцій будо досліджено акти прийому передачі, передачу ПАТ „Банк Восток" товарно-транспортних накладних між ТОВ „Тульчинм'ясо" та ТОВ „Фоззі-Фуд", податкові накладні та банківські виписки.
Матеріалами справи підтверджується фактичне виконання зобов'язання ТОВ „Фоззі-Фуд" перед ТОВ „Тульчинм'ясо" із договору поставки № 2385 від 01.04.2012.
Операція з відступлення права вимоги не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, а податкова накладна на цю операцію не видається.
Підстави для формування будь-яких зобов'язань з податку на додану вартість за такими операціями у позивача не виникають.
Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області залишити без задоволення.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: Сірош М.В.
Голубєва Г.К.
Юрченко В.П.