14 червня 2016 року м. Київ К/800/30549/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: Сіроша М.В.,
суддів: Голубєвої Г.К.,
Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (далі - ДПІ) на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року у справі № 2а-0770/2427/11 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельний комплекс» (далі - Товариство) до ДПІ,
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
У липні 2011 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ № 0001802341 від 8.07.2011 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість.
Зазначило, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення спростовується наявними в матеріалах адміністративної справи документами.
16 липня 2012 року постановою Закарпатського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року, позов задоволено.
Податкове повідомлення-рішення ДПІ № 0001802341 від 8.07.2011 визнане протиправним та скасоване.
Задовольняючи позов, суди зазначили, що Товариство правомірно застосувало звільнення від оподаткування ПДВ операцій з подальшого продажу житлових квартир на вул. Шевченка 42 та 43 в с. Минай Ужгородського району Закарпатської області після оформлення ним на себе свідоцтв на право власності на такі квартири на підставі пп. 5.1.20 п. 5.1 ст. 5 Закону України № 168/97-ВР від 3.04.1997 «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР).
ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Закарпатського окружного адміністративного суду та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами, ДПІ була здійснена планова виїзна перевірка Товариства щодо дотримання ним вимог податкового та іншого законодавства за період з 1.07.2008 до 31.03.2011, за наслідками якої 30.06.2011 був складений акт перевірки № 158/23-1/33064092.
У акті перевірки зазначено, що Товариством у порушення вимог п. 1.4 ст. 1, пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 5.1.20 п. 5.1 ст. 5, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону № 168/97-ВР занижені податкові зобов'язання у розмірі 143 290,00 грн.
8 липня 2011 року ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001802341 щодо збільшення Товариству грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 167 171,67 грн.
Колегія суддів вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову обґрунтованими з таких підстав.
Відповідно до пп. 5.1.20 п. 5.1 ст. 5 Закону № 168/97-ВР звільняються від оподаткування операції з: поставки житла (об'єктів житлового фонду), крім їх першої поставки.
Для цілей цього підпункту під першою поставкою житла (об'єкта житлового фонду) розуміється: а) перше передання готового новозбудованого житла (об'єкта житлового фонду) у власність покупця або поставка послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника; б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об'єкта житлового фонду) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об'єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв'язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або поставка послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) з такої реконструкції чи капітального ремонту за рахунок замовника.
Суди встановили, що Товариство здійснювало продаж фізичним особам належних йому на праві власності квартир на вул. Шевченка 42 та 43 в с. Минай Ужгородського району Закарпатської області на підставі договорів купівлі-продажу.
Згідно з пп. 4.4.2 (г) п. 4.4 ст. 4 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон № 2181-ІІІ), податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обґрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. Податковими роз'ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування. Податкове роз'яснення центрального податкового органу має пріоритет над податковими роз'ясненнями, виданими іншими контролюючими органами.
Суди обґрунтовано зазначили, що відповідно до листів ДПА України № 12887/7/16-1517-26 від 7.07.2006, № 11586/7/16-1517-26 від 3.06.2009 були надані роз'яснення про те, що коли підприємство-замовник після будівництва житла за свій рахунок оформлює документи на право власності на це житло на себе, така операція оформлення житла і є першою поставкою цього житла, оскільки підприємством-забудовником фактично отримано послуги із спорудження такого житла. У зв'язку з цим, подальші операції з продажу такого житла вже не будуть вважатися операцією з першої поставки житла та підлягатимуть звільненню від оподаткування згідно з пп. 5.1.20 п. 5.1 ст. 5 Закону № 168/97-ВР.
Зазначені роз'яснення ДПА України дозволяють Товариству застосовувати звільнення від оподаткування ПДВ операцій з подальшого відчуження житла після фактичного отримання ним послуг із його спорудження та оформлення на себе правовстановлюючих документів. Таким чином, податкове повідомлення-рішення ДПІ № 0001802341 від 8.07.2011 прийняте безпідставно і підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області відхилити.
Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: Сірош М.В.
Голубєва Г.К.
Юрченко В.П.