"31" травня 2016 р. м. Київ К/800/16125/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: Сіроша М.В.,
суддів: Голубєвої Г.К.,
Юрченко В.П.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області правонаступника Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - ДПІ) на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2015 року у справі № 810/6075/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ігро-Ленд» (далі - Товариство) до ДПІ,
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
У жовтні 2014 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій ДПІ щодо висновків у акті перевірки № 474/10-13-22-01-121/35599985 від 16.09.2014, щодо не вчинення жодної з передбачених законом дій за результатами перевірки, щодо внесення змін в облікові дані в електронних базах даних; зобов'язання ДПІ вилучити з електронних баз даних коригування податкової звітності щодо зменшення податкового кредиту.
Зазначило, що податковим органом у порушення вимог чинного податкового законодавства була здійснена перевірка та вчинені протиправні дії щодо внесення до електронних баз даних коригувань показників на підставі акту перевірки.
9 грудня 2014 року постановою Київського окружного адміністративного суду у задоволенні позову відмовлено.
12 березня 2015 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду постанова Київського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2014 року скасована, позов задоволено частково.
Дії ДПІ щодо коригування показників податкової звітності Товариства у підсистемі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту» автоматизованої системи «Податковий блок» на підставі акту перевірки № 474/10-13-22-01-121/35599985 від 16.09.2014 визнані протиправними; зобов'язано ДПІ відновити показники податкової звітності Товариства у підсистемі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту» автоматизованої системи «Податковий блок».
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
ДПІ звернулася з касаційною скаргою про скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду та залишення в силі постанови Київського окружного адміністративного суду, посилаючись на порушення апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами, з 3.09.2014 до 9.09.2014 ДПІ була здійснена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства щодо повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість і податку на прибуток при господарських операціях з ТОВ «Мірада плюс» за період з 1.01.2013 до 3.06.2014.
Колегія суддів вважає висновок окружного суду про відмову у задоволенні позову обґрунтованим з таких підстав.
Відповідно до ст. 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
Податкова інформація, зібрана відповідно до Податкового кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань (ст. 74 Податкового кодексу України).
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Згідно з п. 1 ч.1 ст. 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформація, що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень, належить до службової, тому, в силу статті 6 цього Закону, є інформацією з обмеженим доступом.
Для здійснення податкового контролю податковими органами використовується інформація, що міститься у складі інформаційних аналітичних систем Державної податкової служби: АРМ «Пошук», АРМ «Облік платників», АРМ «Бест-Звіт», АРМ TAX «Облік податків та платежів», АРМ «Картка боржника», АРМ «Галузь», АРМ «Аудит», АРМ «Митниця», АРМ «Касові апарати», АРМ «Анульовані ВМД», АІС «Розширений пошук у схемах, що використовуються суб'єктами господарювання з метою мінімізації об'єктів оподаткування та ухилення від сплати податків» та інших.
З метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість наказом Державної податкової адміністрації України № 266 від 18.04.2008 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів.
Відповідно до п. 2.21 Методичних рекомендацій підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та обов'язково фіксуються в АС «Аудит».
Апеляційний суд, задовольняючи частково позов, не врахував, що дані усіх актів перевірок (камеральних, документальних невиїзних, планових, позапланових) або довідок без виключень, що здійснювались посадовими особами Державної податкової служби, підлягають фіксації в інформаційній аналітичній системі АС «Аудит» незалежно від їх змісту. Зміст інформації, що міститься в актах або довідках, коригується по мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань. Інформація, унесена до інформаційних систем державної податкової служби, не визначає змісту прав та обов'язків платників податків, є службовою інформацією, яка використовується в інформаційно-аналітичних цілях з метою здійснення податкового контролю.
Таким чином, внесення до інформаційно-аналітичних систем податкової інформації, незалежно від її позитивного чи негативного змісту, перевірка цієї інформації, є обов'язком податкового органу.
Метою розробки автоматизованих інформаційних систем є створення єдиного програмно-технічного комплексу для автоматизації процесу реєстрації, обліку платників податків на всіх рівнях структури органів державної податкової служби, прийому та обробки електронних звітних податкових документів, формування зведеної інформації про надходження податкових платежів, нарахування податкових зобов'язань та їх сплату у розрізі окремих податків і зборів.
Джерелами формування автоматизованих систем є, зокрема, відомості стосовно реєстраційних та облікових даних платника податків, його банківських рахунків, інформація, що надходить від інших органів виконавчої влади, у тому числі Пенсійного фонду України, Державної казначейської служби України, Державного комітету статистки України, митних органів та органів внутрішніх справ, податкових органів центрального та обласного рівнів.
Крім того, в окремих інформаційних системах обліковуються дані, що створені або отримані податковим органом у процесі поточної діяльності, у тому числі інформація про наявність/відсутність підприємства за його місцезнаходженням, видачу або анулювання свідоцтв про реєстрацію платником податку на додану вартість, направлення на адресу платника відповідних запитів, надходження відповідей на них, облік результатів контрольно-перевірочної роботи за окремими податками і зборами тощо.
Облік контрольно-перевірочної роботи за додержанням платниками податків податкового законодавства здійснюється шляхом формування відповідних даних в автоматизованих системах «Аудит», «Податковий блок».
У свою чергу, з метою вдосконалення контролю за правильністю формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, оперативне виявлення платників, що підлягають документальній перевірці, розроблено систему автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.
Об'єктом автоматизації є процес співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість, розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту,розрахунків коригування сум податку контрагентів з використанням інформації, викладеної в актах/довідках перевірки платника податку (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) у розрізі контрагентів, донарахованих сум податкового зобов'язання.
Система призначена для проведення співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на центральному рівні та забезпечує доступ до результатів співставлення підрозділам органів державної податкової служби на регіональному та районному рівні для відпрацювання отриманих результатів та використання їх для подальшої контрольно-перевірочної роботи.
Таким чином, відображена у вказаних системах податкова інформація використовується контролюючим органом виключно для власних функціональних потреб та має на меті проведення аналізу господарської діяльності платника, правомірності формування ним податкового зобов'язання та податкового кредиту за операціями з іншими суб'єктами господарювання.
Відповідно до п. 74.1 ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.
Окружний суд обґрунтовано зазначив, що дії контролюючого органу щодо внесення до інформаційних систем змін показників податкової звітності суб'єкта господарювання на підставі акту перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для цього платника податків та не порушують його права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.
При цьому, встановлено, що податкові повідомлення-рішення за наслідками здійснення цієї перевірки контролюючим органом не приймались, виявлені порушення не призвели до донарахування грошових зобов'язань.
Оскільки акт перевірки не порушує права Товариства, а внесення до інформаційних систем змін без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжує правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права підстав для задоволення позову немає.
Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Враховуючи те, що постанова апеляційного адміністративного суду ухвалена з порушенням норм матеріального права, постанова Київського окружного адміністративного суду повинна бути залишена без змін, як така, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Керуючись ст., ст. 220, 222, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2015 року скасувати, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: Сірош М.В.
Голубєва Г.К.
Юрченко В.П.