Справа № 2- 482\08
20 березня 2008 року Придніпровський районний суд
м Черкаси
В складі: головуючого - судді Колода Л.Д.
при секретарі Туз Н.В.
Розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання,
встановив:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 29.01.2002 р. між нею та відповідачем був укладений договір довічного утримання, посвідчений ОСОБА_3, завідуючою Другої Черкаської державної нотаріальної контори за № 207, за яким вона передала у власність відповідачки належну їй на праві власності двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, а відповідачка зобов"язалася довічно повністю утримувати її, забезпечувати харчуванням, доглядом, необхідною допомогою. Щомісячна вартість матеріального забезпечення визначена сторонами в розмірі 70 грн. На час укладення договору під визначенням понять „догляд" та „матеріальна допомога" сторони розуміли закупівлю та доставку додому відповідачкою продуктів харчування (крупи, хліб, овочі та ін.), ліків, деяких речей (наприклад, засобів гігієни), іноді приготування відповідачкою для неї їстівних блюд з вищевказаних продуктів, не часте прибирання помешкання. Вказані обставини встановлені рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.08.2005 р. у справі № 2-3068/05 і відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України не потребують повторного доказування. Починаючи з вересня 2005 р. ні відповідачка, ні уповноважені нею особи догляду та матеріальної допомоги не надають (продуктів харчування, ліків, інших речей не купують та до дому не доставляють, їстівних блюд не готують, в помешканні не прибирають). Відповідачка (або будь-яка інша особа за її дорученням) навіть не провідує її, не телефонує, не цікавиться її станом здоров"я, її потребами тощо. На сьогодні утримання та догляд за нею забезпечують подружжя Волошин, які проживають разом з нею. Вказані обставини можуть підтвердити свідки. Відповідно до ч. 1 ст. 755 ЦК України договір довічного утримання може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов"язків, не залежного від його вини. Отже її вимога про розірвання договору довічного утримання є законною та обгрунтованою. На підставі вищевикладеного просить суд розірвати договір довічного утримання, укладений між нею та ОСОБА_2 29.01.2002 р. та посвідчений ОСОБА_3, завідуючою Другої Черкаської державної нотаріальної контори, зареєстрований в реєстрі за № 207. Судові витрати покласти на відповідача.
В судовому засіданні представник позивачки по дорученню ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав та просив суд розірвати договір довічного утримання, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 29.01.2002 р. та посвідчений ОСОБА_3, завідуючою Другої Черкаської державної нотаріальної контори, зареєстрований в реєстрі за № 207. Стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 30 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи сплачених позивачкою при подачі позову до суду. Сплату судового збору покласти на відповідачку.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про причину не явки суду не повідомила, була належним чином повідомлена про день та час слухання справи.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася. Надіслала до суду телеграму № 209/1101 від 17.03.2008 р. в якій вказує, що вона згідна на розірвання договору довічного утримання, знаходиться на стаціонарному лікуванні. Так як вона є інвалідом 3 групи просить судові витрати з неї не стягувати.
Суд ухвалив на підставі п. 4 ст. 130 ЦПК України справу розглядати в попередньому судовому засіданні в зв"язку з визнанням відповідачкою позову.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши письмові матеріали справи, в результаті їх повного, об'єктивного та всебічного дослідження, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав. В судовому засіданні встановлено, що 29.01.2002 р. між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений договір довічного утримання, посвідчений ОСОБА_3, завідуючою Другої Черкаської державної нотаріальної контори, зареєстрований в реєстрі за № 207. Згідно якого ОСОБА_1 передала у власність ОСОБА_2 належну їй на праві власності двокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Зі свого боку ОСОБА_2 зобов"язалася довічно повністю утримувати ОСОБА_1, забезпечувати її харчуванням, доглядом, необхідною допомогою. Вказана квартира залишається у довічному користуванні за ОСОБА_1 Щомісячна вартість матеріального забезпечення визначена сторонами в розмірі 70 грн. Починаючи з вересня 2005 р. відповідачка ОСОБА_2 припинила надання ОСОБА_1 матеріальної допомоги та здійснювати за нею догляд, чим порушила п. 3. вищевказаного договору довічного утримання. Даний факт підтверджується актом складеним 24.01.2008 р. сусідами позивачки ОСОБА_1 та завіреним головою самоорганізації населення мікрорайону № 4. В якому сусіди підтвердили факт того, що з вересня 2005 р. ні ОСОБА_2 ні уповноважені нею особи догляду та матеріальної допомоги ОСОБА_1 не надають. Продуктів харчування, ліків, інших речей не купують та до дому не доставляють, їжу не готовлять, в квартирі не прибирають, не відвідують ОСОБА_5, не цікавляться станом її здоров"я, її потребами. В даний час - щонайменьше з вересня 2005 p., утримання та догляд ОСОБА_1 забезпечують подружжя Волошин, які проживають разом з нею у вказаній вище квартирі. Згідно ч. 1 ст. 755 ЦК України договір довічного утримання може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов"язків, не залежного від його вини. Оскільки факт неналежного виконання відповідачкою ОСОБА_2 своїх обов'язків згідно договору довічного утримання був доведений в судовому засіданні письмовими доказами по справі та ОСОБА_2, згідно направленої до суду телеграми, не заперечувала проти розірвання договору довічного утримання суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.
На підставі ст. 88 ЦПК України стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 30 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 86 грн. 54 коп. судового збору. Посилання відповідачки ОСОБА_2 на те, що вона є інвалідом 3 групи не підтверджені письмовими доказами. Крім того, згідно Декрету КМУ „Про державне мито" інваліди 3 групи від сплати судових витрат не звільняються.
На підставі викладеного та керуючись ст. 755 ЦК України, ст. ст. 8,10, 11, 60, 88,212,213, 215,223 ЩІК України, суд,-
Вирішив:
Позов задовольнити.
Розірвати договір довічного утримання, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 29 січня 2002 р. та посвідчений ОСОБА_3, завідуючою Другої Черкаської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за №207.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 30 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 86 грн. 54 коп. судового збору.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано сторонами протягом десяти днів з дня проголошення рішення. На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.