Справа № 2-а-1762/09
16 лютого 2009 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Примаченка В.О.,
при секретарі судового засідання - Третьяковій Т.С.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Грегуля О.В. про визнання дії відповідача неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 у грудні 2008 року звернувся до Білоцерківського міськрайсуду в порядку адміністративного судочинства з позовом до Інспектора ДПС Білоцерківської роти ДПС ГУ МВС України в Київській області, у якому просить визнати дії сержанта міліції Грегуля О.В., які полягають у накладенні на позивача адміністративного стягнення не правомірними та скасувати постанову від 26.12.2008 року про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн.
Викладаючи обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає, що його піддано адміністративному стягненню за те, що він керуючи автомобілем ГАЗ 3302 державний номерний знак НОМЕР_1 о 13 годині на 69 кілометрі автодороги «Київ-Одеса» здійснив зупинку на посадковому майданчику маршрутних транспортних засобів. Обґрунтовуючи свої доводи щодо незаконності постанови позивач посилається на те, що викладені в протоколі фактичні обставини не відповідають дійсним, оскільки 26.12.2008 року випав сніг і посадковий майданчик не проглядався з -під снігу тому позивач зупинив транспортний засіб із розрахунку не ближче 30 м. до зупинки. Оскільки відстань і від транспортного засобу до зупинки працівник ДПС не заміряв, то протокол та постанова ґрунтуються на припущеннях.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з вищевказаних підстав та при цьому пояснив, що йому відомо, що правила дорожнього руху не дозволяють здійснювати зупинку автомобіля на посадковому майданчику транспортних засобів.
Відповідач Грегуль О.В. в судовому засіданні заперечив проти позову, посилаючись на те, що факт правопорушення зафіксовано на фото, з якого вбачається що автомобіль марки «ГАЗ 3302» здійснив зупинку на посадковому майданчику маршрутних транспортних засобів.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
26 грудня 2008 року керуючи автомобілем ГАЗ 3302 державний номерний знак НОМЕР_1 о 13 годині на 69 кілометрі автодороги «Київ-Одеса» ОСОБА_1 здійснив зупинку на посадковому майданчику маршрутних транспортних засобів чим порушив п. 15.9Е Правил дорожнього руху України. За вчинення правопорушення щодо ОСОБА_1 інспектором ДПС Грегулем О.В. було складено протокол від 26.12.2008 року та винесено постанову про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу розміром 260 грн.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 20 кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками - тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від 15 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; викладення обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідачем у судовому доведено у порядку та у спосіб передбаченому законом, що позивачем по справі ОСОБА_1. було вчинено правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП., а при винесенні постанови були виконані вимоги ст.ст. 252, 280 КУпАП.
Як вбачається з наданих відповідачем у судовому засіданні фотознімків автомобіль марки ГАЗ 3302 державний номерний знак НОМЕР_1 здійснив зупинку на посадковому майданчику позначеному дорожнім знаком 5.41 «Місце зупинки автобуса»
Суд критично оцінює пояснення позивача, що внаслідок випадання снігу він не бачив зони посадкового майданчика, оскільки вказане місце позначене дорожнім знаком. Крім того, на посадковому майданчику розміщена будівля для очікування маршрутних транспортних засобів.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та надані відповідачем у судовому засіданні докази вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, суд приходить до обґрунтованого висновку, що постанова щодо ОСОБА_1 не винесена на припущеннях а на підставі на зібраних у справі доказах, а тому рішення про притягнення до адміністративної відповідальності є таким, що прийняте у спосіб передбачений Конституцією та законами України, об'єктивно та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому правомірним.
Керуючись ст.ст. 19, 61 Конституції України, ст.ст. 6,9,17, 158-163, 167,185,186 КАС України, ч.1 ст.122. ст. 221, ст. 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до інспектора ДПС Грегуля О.В. про визнання дії відповідача неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення відмовити.
Від сплати держмита сторони звільнити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя: В.О. Примаченко