Справа № 139/533/16-ц
іменем України
23 червня 2016 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Коломійцевої В.І., секретаря Мельник А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -
14 червня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування. Позов мотивувала тим, що 09 грудня 2014 року померла ОСОБА_3, яка на день смерті проживала та була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1. Після її смерті залишилось спадкове майно, зокрема: земельна ділянка на території ОСОБА_2 сільської ради Мурованокуриловецького району площею 2,2806 га (державний акт серії ЯБ № 685248) кадастровий номер 0522883600:07:002:0241.
Вона є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 Інших спадкоємців ні за законом, ні за заповітом немає.
Рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 31.05.2016 року їй було визначено додатковий строк для прийняття спадщини, але відповідно до роз'яснення приватного нотаріуса Мурованокуриловецького районного нотаріального округу право власності теж необхідно визнавати в судовому порядку у зв'язку з втратою правовстановлюючого документу на земельну ділянку.
Оскільки іншого способу захисту своїх прав позивач не має, тому вона звернулася до суду з даним позовом.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, в позовній заяві просила розглянути справу у її відсутності (а.с.2).
Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради також в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає (а.с. 20).
Враховуючи те, що сторони скористались своїм правом врегульованим ч.2 ст.158 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.
Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.
Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.
Судом встановлено, що 09 грудня 2014 року в смт. Муровані Курилівці Вінницької області померла ОСОБА_3 (а.с.4).
При житті, 09 серпня 2013 року ОСОБА_3 склала заповіт, згідно якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, все те, що буде належати їй на день смерті і на що матиме право, заповіла ОСОБА_1 (а.с.5).
До складу спадкового майна після смерті ОСОБА_3, зокрема, входить право власності на земельну ділянку на території ОСОБА_2 сільської ради Мурованокуриловецького району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,2806 га (державний акт серії ЯБ № 685248) кадастровий номер 0522883600:07:002:0241.
Факт належності земельної ділянки ОСОБА_3 підтверджується довідкою ОСОБА_2 сільської ради Мурованокуриловецького району за №96 від 04.02.2016 року (а.с.7), архівною копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №685248 (а.с. 8).
Вартість вказаної земельної ділянки становить 48304 грн. (а.с. 13).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб -спадкоємців.
Відповідно до ст.1223 ЦК України, право спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Заповітом (а.с.5), свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 (а.с. 4), довідкою ОСОБА_2 сільської ради № 97 від 04.02.2016 року (а.с.6) стверджується, що позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка має право на спадкування. Інших спадкоємців ні за законом, ні за заповітом не має.
З інформаційних довідок зі Спадкового реєстру №44252731та 44252759 від 23.06.2016 року слідує, що спадкова справа на ім'я померлої 09 грудня 2014 року ОСОБА_3 не заводилася, тобто спадкові права ніким не оформлялися (а.с.21-23).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування, заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 31.05.2016 року ОСОБА_1 визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини (а.с. 10-11).
Відповідно до роз'яснення приватного нотаріуса Мурованокуриловецького районного нотаріального округу ОСОБА_5 позивачу відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, в тому числі у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно (а.с.14).
Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.
З оголошення в газеті «Наше Придністров'я» від 18 грудня 2015 року, слідує, що оригінал державного акту на землю серії ЯБ № 685248 виданий на прізвище ОСОБА_3 втрачено (а.с.9), а тому позивач не може оформити свої спадкові права на землю через нотаріальну контору і захистити свої права спадкоємця іншим чином, окрім як через суд, вона також не може.
Враховуючи, вищевикладені докази, а також обставину, що відповідач визнав позовні вимоги і таке визнання позовних вимог, не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, суд прийшов до висновку, що за позивачем слід визнати в порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку як спадкоємця ОСОБА_3
Керуючись ст.ст. 328, 1216, 1223, 1225, 1269 ЦК України, ст.ст. 3, 57, 174 ч. 4, 212, 213, 215, 294 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на земельну ділянку на території ОСОБА_2 сільської ради Мурованокуриловецького району загальною площею 2,2806 га (державний акт серії ЯБ №685248) кадастровий номер 0522883600:07:002:0241, в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_3, яка померла 09 грудня 2014 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: