іменем України
Справа № 126/1384/16-ц
Провадження № 2/126/530/2016
"14" червня 2016 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Рудь О. Г.
секретар Кучанська В. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Серебрійської сільської ради Бершадського району Вінницької області про визнання права власності,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Серебрійської сільської ради Бершадського району про визнання права власності, який мотивує тим, що 06.03.2008 року в с. Серебрія, Бершадського району помер ОСОБА_2. Після його смерті відкрилась спадщина на право на земельну частку (пай) в розмірі 2,60 га в умовних кадастрових гектарах, що належала йому на підставі розпорядження Бершадської РДА від 02.11.2001 року. За свого життя ОСОБА_2 зробив передсмертне розпорядження - заповіт від 03.03.2001 року, яким все своє майно заповідав їй. Інших спадкоємців у померлого ні за законом, ні за заповітом немає. Коли вона звернулася до нотаріуса для того щоб належним чином оформити спадкове майно, то отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.05.2016 року з тих підстав, що відсутній правовстановлюючий документ на земельну ділянку, оскільки земельний сертифікат було втрачено і державний акт на право власності на земельну ділянку за сертифікатом не видавався. Внаслідок вищезазначеного, вона позбавлена можливості належним чином оформити спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 і реалізувати свої спадкові права, тому змушена звернутися в суд із даним позовом за захистом своїх прав і інтересів.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала на адресу суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи без її участі.
Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, однак надав суду письмову заяву про визнання позову та розгляд справи без участі представника сільської ради.
Враховуючи те, що сторони скористались своїм правом передбаченим ч. 2 ст. 158 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що 06.03.2008 року в с. Серебрія, Бершадського району помер ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-АМ № 351103 від 22.04.2016 року виданого повторно.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно - право на земельну частку (пай) в розмірі 2,60 га в умовних кадастрових гектарах в землях, які розташовані на території Серебрійської сільської ради Бершадського району, яке належало йому на підставі розпорядження Бершадської РДА від 02.11.2001 року, що підтверджується довідкою відділу Держземагенства у Бершадському районі № 29-28-99.0-767/2-16 від 20.04.2016 року, згідно якої державний акт на право власності на земельну ділянку за сертифікатом не видавався.
За свого життя ОСОБА_2 склав заповіт, яким все своє майно заповідав позивачу, що підтверджується копією заповіту від 03.03.2001 року посвідченого секретарем Серебрійської сільської ради Бершадського району.
ОСОБА_1 являється єдиним спадкоємцем за заповітом на майно померлого ОСОБА_2, інших що підтверджується довідкою № 145 від 16.05.2016 року виданою Серебрійською сільською радою Бершадського району.
Маючи намір оформити спадщину належним чином позивач звернулася до нотаріальної контори, але у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом їй було відмовлено, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 95/02- 31 від 20.05.2016 року.
Згідно п.п. 19, 20 Порядку посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріального посвідчення, затвердженого Постановою КМУ від 06.07.2006 року № 940, який визначає особливості посвідчення заповітів, для посвідчення заповіту від заповідача не вимагається подання документів, які підтверджують його право на майно, що заповідається. Майно може бути заповідане тільки у власність.
Відповідно до ч. 1ст. 1222 ЦК Українита ч. 1ст. 1223 цього ж кодексуспадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Ст. 1233 ЦК Українивизначає, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до положень ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
В п. 11 Постанови від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування", Пленум Верховного Суду України висловив наступну правову позицію, при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).
Положення ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України вказують, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
16.05.2013 року ВССУ в Інформаційному листі № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" у п. 3.5. було висловлено правову позицію з вирішення аналогічного питання, відповідно до якого, спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Оскільки в разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім'я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено, суд вважає, що належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
Положення ч. 4 ст. 174 ЦПК України визначають, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
За таких підстав, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 328, 392, 1228 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 10, 60, 174, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1, в порядку спадкування за заповітом від 03.03.2001 року, реєстр № 32, після смерті ОСОБА_2, що помер 02.03.2008 рок, право на земельну частку (пай) за сертифікатом серії РН за № 037987 в розмірі 2,60 га в умовних кадастрових гектарах, що видано гр. ОСОБА_2 на підставі розпорядження Бершадської РДА від 02.11.2001 року за № 213, реєстраційний № 422 від 06.11.2001 року у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Зоря» с. Серебрія, Бершадського району.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Бершадський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня його оголошення.
Суддя О. Г. Рудь