Справа № 2-а-1775/10
Провадження у справі № -
13.12.2010 Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1,
при секретарі: за участю позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ладижин Вінницької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до ВДАІ по обслуговуванню адміністративної території м.Вознесенськ УДАІ МВС України у Миколаївській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду з цим позовом, і просив скасувати постанову серії ВЕ № 265802 від 27.09.2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., яку виніс інспектор Вознесенського ВДАІ ОСОБА_4
На обґрунтування своїх позовних вимог позивач повідомив, що 27.09.2010 року, рухався за кермом автомобіля «Рено Мастер» д.н. НОМЕР_1 у м.Вознесенськ Миколаївської області, не порушуючи правил дорожнього руху, однак був зупинений інспектором Вознесенського ВДАІ ОСОБА_4, який виніс постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, за те, що він порушив вимогу п.16.8 Правил дорожнього руху, та накладення на нього 425 грн. штрафу.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи.
Згідно п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з таких підстав.
В судовому засіданні було встановлено, що 27.09.2010 року інспектор Вознесенського ВДАІ ОСОБА_4 виніс постанову про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що водій ОСОБА_3 в м.Вознесенськ Миколаївської області, рухався за кермом автомобіля «Рено Мастер» д.н. НОМЕР_1 та порушив вимогу п.16.8 Правил дорожнього руху. Не провівши перевірку всіх обставин справи інспектор відразу наклав на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн..
Зазначена постанова судом перевірялась на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Так, інспектором Вознесенського ВДАІ ОСОБА_4 при встановленні правопорушення, накладенні стягнення та винесенні постанови не було враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
В силу ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Крім наданої позивачем копії постанови та протоколу в справі про адміністративне правопорушення, інших доказів, які вказували б на вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП суду не надано.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає, що в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт порушення правил дорожнього руху зі сторони ОСОБА_3.
Відповідачу відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 111 КАС України було встановлено строк для подання доказів для обґрунтування своїх заперечень проти позову. У встановлений судом строк, відповідачами не було надано ніяких доказів та заперечень проти позову. З урахуванням вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, суд вважає, що у відповідача немає заперечень проти адміністративного позову ОСОБА_3.
За зазначених обставин справи постанова серії ВЕ № 265802 про адміністративне правопорушення від 27.09.2010 року, у зв'язку з недотриманням зазначених принципів правомірної адміністративної поведінки, підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Відповідно до ст. 289 КУпАП строк оскарження постанови про адміністративне правопорушення складає 10 діб з дня винесення постанови, але позивачу стало відомо про винесення даної постанови лише 02.11.2010р..
В зв'язку з цим, суд вважає, що пропущений позивачем строк на оскарження постанови підлягає поновленню.
На підставі ст. ст. 247, 251, 288, 292, 293 КУпАП, керуючись ст. ст. 2 - 17, 99,100,122, 158 - 163 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Поновити строк оскарження постанови серії ВЕ № 265802 від 27.09.2010 року.
Постанову серії ВЕ № 265802 від 27.09.2010 року в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. - скасувати.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, відносно ОСОБА_3 - закрити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя